Тема № 9 Кістки лицевого черепа: вилична, піднебінна, носові, слізні, леміш, нижня носова раковина, під'язикова кістка.

Актуальність теми. Кістки лицевого черепа є опорними конструкціями для початкових відділів органів дихання і травлення. Одночасно вони утворюють порожнини, що є вмістищами для органів зору і початкової частини органу нюху; формують канали, щілини і сполучення між окремими утвореннями зовнішньої підстави і мозкового черепа, через які проходять численні судини і нерви.

Знання будови кісток лицевого черепа необхідне для вивчення будови черепа в цілому, формування стінок очних ямок, носа, черепних ямок; використання їх на кафедрах очних хвороб, хвороб вуха, горла і носа, щелепно-лицьової хірургії, стоматології і нейрохірургії.

Ціль навчання (загальна): вміти оцінювати інформацію про будову і розташування кісток лицевого черепа для подальшого вивчення черепа в цілому, відхилень від норми, наявності і локалізації патологічних процесів.

Конкретні цілі

1. Визначити і показати на черепі і окремих препаратах, носові, сльознi кістки, виличну кістку, нижню носову раковину, леміш, піднебінну і під’язикову кістці, їх частині і деталі анатомічної будови.

Зміст навчання відповідно до цілей

Теоретичні питання.

1. Місця, займані кістками лицевого черепа в конструкції очних ямок, порожнини носа, порожнини рота.

2. Розвиток кісток лицевого черепа, їх індивідуальна мінливість і аномалії розвитку.

3.Повідомлення очних ямок і порожнини носа із зовнішньою і внутрішньою підставою черепа.

Граф логічної структури теми (див. додаток).

Джерела інформації

1. Михайлов С.С. Анатомия человека.М., 1984.-с. 91-96

2. Привес М.Г. Анатомия человека.- С-Пб, 2001. – с. 92-95, 97

3. Сапин. М.Р. Анатомия человека, 1997. - т. 1 – с.. 85-89, 91-92

4. Свиридов О.І. Анатомія людини. К., 2000.-с. 42-43, 46-47,48

4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М., 1981. - т. 1

5. Бобрик І.І. Міжнародна анатомічна номенклатура.К.,-2001

6. Лекція.

Набір завданьдля перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. У боксера діагностовано перелом кісток перетінки носа, ніс викривлений. Які кістки при цьому пошкоджені?

A. Дірчаста пластинка, лемiш

B. Перпендикулярна пластинка решiтчастої кiстки, вертикальна пластинка піднебінної

С. *Вертикальна пластинка піднебінної, лемiш

D. Лемiш, нижня носова раковина

E. *Перпендикулярная пластинка решiтчастої кiстки, лемiш

2. Постраждалий отримав травму зовнішньої поверхні обличча у скроневій ділянцi . Встановлено перелом виличної дуги. Відростки яких кісток черепа пошкоджені?

A. Скроневий відросток виличної і виличний відросток скроневої

B. Виличний відросток лобової і виличний відросток скроневої

C. Скроневий відросток виличної і виличний відросток лобової

D. Виличний відросток верхньої щелепи і виличний відросток скроневої

E. Виличний відросток верхньої щелепи і виличний відросток лобової

3. Шахтар отримав сильний удар по спинці носа шматком породи. На рентгенограмі – перелом кісток спинки носа. Яка кістка травмована?

A. Os frontale

B. Processus frontalis os maxilla

C. Spina nasalis

D. Os nasale

E. Os lacrimale

4. У постраждалого поранення в ділянцi передньо-нижнього відділу зовнішньої стінки носа. Рясна кровотеча. На рентгенограмі перелом кістки, що входить до складу зовнішньої стінки носа. Визначте цілісність якої кістки порушена?

A. Processus frontalis os maxilla

B. Concha nasalis inferior

C. Corpus maxillae

D. Concha sphenoidalis

E. Lamina perpendicularis os palatinum

5. У травмованого встановлено перелом кістки, розділяючу хоани. Визначте, яка це кістка?

A. Concha nasalis media

B. Concha nasalis inferior

C. Processus pterygoideus

D. Os palatinum

E. Vomer

6. У травмованого пошкодження локалізоване в ділянцi вилично-лицевого отвору. Яка поверхня виличної кістки уражена?

А. Передня

В. Бiчна

С. Очноямкова

D. Скронева

Е. Лицева

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.

На початку заняття викладач проводить перевірку рівня підготовки студентів до даного заняття за допомогою навчальних завдань.

Проводиться корекція знань студентів. Більшу частину заняття студенти самостійно працюють на анатомічних препаратах. Під керівництвом викладача за допомогою атласу і графа логічної структури заняття студенти вивчають препарати, визначають їх топографію, частини, анатомічні утворення. Викладач контролює самостійну роботу студентів, здійснює корекцію знань, і оцінює практичні навички. Потім проводиться тестовий контроль.

На прикінці заняття здійснюється аналіз роботи кожного студента на занятті, виставляються оцінки.