Романістика в.Винниченка

В творчій спадщині В.Винниченка 14 романів та 1 не завершений.

Перед революцією було написано роман „Хочу”, в якому піднімає проблеми релігії і суспільства, людини і віри в бога.

Ці ж проблеми він розкриває в романах „По-свій!” і „божки” (1913-1914), добавивши сюди проблеми „псевдо” патріотизму до України (Скалозуб – Україна для українців). Пампущенко – ненавидить все європейське.

У романі „Чесність з тобою” В.В. піднімає питання „чесності людини з собою”.

В 1918 р. пише роман „Записки Кирпатого Мефістофеля”.

Більшість своїх романів В.В. пише за кордоном. Особливо плідними були 20 роки. В цей період він пише соц. утопічний роман „Сонячна машина” (1921-1924 рр.). Це роман про події на України в 1918-1919 рр.

„На той бік” (1923 р.) Ольга Чорнявська – головна героїня їде до головного штабу Червоної армії, щоб убити командира Машкова. Доктор Верходуб.

Один за одним з’являються романи „Рівновага”, „Заповіт батьків”, „Нова заповідь”.

Після смерті автора читачеві стали відомі його романи „Поклади золота” (1926), „Вічний імператив”, „Слово за тобою, Сталіне!”

З незавершених залишився роман „Хмельниччина”.

„Сонячна машина” (1921-1924 рр.)

Роман перевидавався трьома виданнями в 1924-1928 рр.

Це перший в укр. літературі фантастичний соц. утопічний роман. В.В. вважав, що нове суспільство має стати не як наслідок боротьби трудового народу за свої соц. ідеали, а як розвиток НТР.

В. показує, що людство стане жити краще, коли буде працювати і ніяка машина їм не допоможе. Тут використано реалістичне, традиційно-казкове (фантастичне), утопічне і любовно-еротичне зображення.

Сюжет роману розвивається за двома сюжетними лініями:

1. боротьба за „сонячну машину”;

2. показ кохання між принцесою Елізою і Рудольфом Штором.

„Записки Кирпатого Мефістофеля” (1918 р.)

У цьому романі ми бачимо розчарування В.В. у своїх революційних ідеалах. Якщо раніше він говорив про те, що досить бути чесними самим з собою, а будь-які суспільні обов’язки нічого не варті, то зараз він змінює свою позицію. Автор осуджує свого героя, проникає в його внутрішній світ. Головний герой – Яків Васильович Маланюк. Нечипоренко. Сім’я Сосницьких. Клавдія Петрівна народжує дитину. Михайлик дізнається, що дитина його і в кінці-кінців залишився з К.П. і дитиною.

„Поклади золота” (1926 р.)

дія відбувається у Парижі. Наум Абрамович Фінклер – колишній адвокат (безробітний). Прокіп Панасович Крук – колишній банківський службовець (банкір). 1-й пропонує другому фінансувати прибуткову справу. Це викрадення від 2-х інших емігрантів плану покладів золота на Україні (100 тис.)

Фінклер слідкує за Гунявим (1 частина плану) Знаходять дівчину, яка могла б викрасти план у Гунявого.

До справи підключається Микола Герниченко і його подруга Леська, її і виказ... Видає себе за іншу. Кавуненко в таксі за якимось чоловіком Мазуком. Леська дізнається, де той жив, але того арештували. Мазун втік. Закохується. Кавуненко не Гунявий, а артист українського театру Петро Нестиренко. Кінець щасливий. Петро Довгополов.

„Слово за тобою, Сталіне!” (1950 р.)

Останній роман В.В. написав за 9 місяців до своєї смерті. Висуває доктрину трудової колектократії – „визволення трудящих од експлуатації і визволення світу від страхів атомної війни”. Головна ідея – мир на землі, світ без ядерної зброї. Головне, що його турбує – доля України.

Головний герой – Степан Іваненко (комуніст). Його брат Марко в тюрмі. Дев’ятий на засіданні політбюро виголошує ідеї.