7.Проблеми інтенсифікації економіки

Інтенсивний шлях розвитку економіки може відбуватися численними шляхами. Найуживаніші такі форми економічного розвитку:

Ресурсномістка (фондомістка) –коли підвищення продуктивності праці досягається шляхом збільшення витрат на одиницю продукції;

Ресурсозберігаюча (фондозберігаюча) – супроводжується економією ресурсів на одиницю продукції;

Нейтральна – передбачає, що хоча підвищення результативності праці досягається за рахунок додаткових затрат суспільної праці, економія останньої компенсує ці затрати, і виробничі ресурси зростають такими ж темпами як і сукупний суспільний продукт чи національних дохід.

У вузькому розумінні інтенсифікація представляє собою процес активного розвитку власне виробництва за рахунок впровадження нової техніки, технології, кращого використання природних ресурсів тощо.

Інтенсивний тип суспільного відтворення у своєму розвитку проходить два етапи: часткова та загальна інтенсифікація. Часткова – пов’язана із тотальним витісненням ручної праці і заміною її машинною. На цьому етапі інтенсифікація відбувається переважно лише за рахунок одного чинника – робочої сили. Загальна інтенсифікація пов’язана із ростом продуктивності праці за рахунок економії всіх чинників виробництва, абсолютного скорочення затрат у розрахунку на одиницю ефекту.

Щоб забезпечити інтенсивний шлях розвитку виробництва необхідно забезпечити ряд умов, зокрема,

поновлення техніки та модернізація виробництва;

оптимальне використання всіх ресурсів;

прогресивні зрушення в галузевій структурі виробництва;

економія матеріальних ресурсів;

підвищення кваліфікації кадрів;

зміцнення трудової дисципліни;

посилення мотивації до праці;

природоохоронні заходи;

удосконалення управління;

раціоналізація зовнішньоекономічних зв’язків.

Про високу інтенсифікацію суспільного виробництва свідчить той факт, що всі результати людської діяльності подвоюються кожні 40 років, наука за цей період розвивається у 4 рази швидше, а інформаційні потоки, як уже відмічалось, подвоюються щорічно. Більша половина всіх вагомих відкриттів відбулась після 60-х років ХХ століття. Якщо людство продовжуватиме розвиватись такими ж темпами, то дуже в недалекому (протягом життя, можливо, навіть одного покоління) майбутньому життя на Землі набере абсолютно нових суспільно-економічних форм.

8. Екологічні проблеми і шляхи їх подолання

Суспільне виробництво абсолютно залежне від стану та впливу зовнішнього середовища, також результати суспільного виробництва однозначно впливають на зовнішнє середовище або екологію. За останні сто років ми значно збагатилися знаннями про природу еволюційного процесу, екологічні принципи взаємозалежності та природний розвиток людства. Нові знання мають змінити наше розуміння ролі та статусу Людини розумної в біосфері. Результати розвитку суспільного виробництва відокремили людину від інших біологічних видів, піднесли її до вершин панування на Землі, і вони ж поставили її перед загрозою залишитися без дому.

Останнім часом баланс між споживанням зовнішнього середовища і його відтворенням помітно порушився не на користь людини За останні 100 років людина спалила більше кисню, ніж за всі попередні роки існування людства. Надмірне споживання людством енергетичних ресурсів призвело до суттєвих зрушень екологічної системи на планеті. Враховуючи, що енергоресурси не відновлюються, а рівень сучасних технологій недостатній для їх заміни, нас чекають великі неприємності.

Рис. 3.8 Вплив на екологію Людини “розумної”

Якщо руйнування озонового шару призведе до підвищення рівня ультрафіолетової радіації, інфекційні хвороби почнуть розповсюджуватись через зміни клімату, виникатиме дефіцит постачання екологічно чистих продуктів харчування через втрату родючих ґрунтів, зростатиме ступінь забруднення повітря, води, земель відходами людської діяльності (органічні та неорганічні забрудники), соціальний устрій буде порушений через несприятливу демографічну ситуацію, економічну нестабільність чи боротьбу за оволодіння обмеженими ресурсами. Тоді здоров’я людства, як і всього живого на Землі, буде у вираженій небезпеці.

Рис.3.9 Вплив екології на Людину “розумну”

Для прийняття рішень щодо покращання і оздоровлення ситуації необхідна інформація, яка б характеризувала існуючий стан середовища. Найповнішою оцінкою, яка характеризує ступінь небезпечності є кількісна оцінка ризику впливу факторів на здоров’я і проводиться в чотири етапи:

1. ідентифікація шкідливого впливу на здоров’я;

2. оцінка поширення фактора ризику в певній популяції;

3. визначення, оцінювання взаємозв’язку “доза-відповідь” залежно від концентрації (ступеня інтенсивності) забрудника (фактора ризику);

4. оцінка сукупного впливу на популяційне здоров’я, типи забруднювачів.

Управління даними ризиками лежить в площині соціально-політичних процесів суспільства. Процес прийняття рішень у даній сфері повинен бути прозорим і враховувати думку суспільства. Вирішення проблем довкілля можливе лише при забезпеченні загальної соціальної згоди громадськості щодо впорядкування власного стилю життя. Наукове вирішення проблеми стосується лише техногенного рівня.

Масштабні питання деградації суспільства (а вони сьогодні є саме такими) вимагають прийняття принципово нових рішень на рівні національних та міждержавних відносин. Прикладом таких домовленостей може бути гранично допустимий рівень викидів (ГДВ) шкідливих речовин в атмосферу, який доводиться до кожної держави. На жаль, навіть таке обмеження людство умудрилось використовувати з метою наживи: країни, де сума викидів перевищує допустимий рівень, викуповують право у тих країн, які мають т.з. резервні можливості.

Чи може порозумнішати суспільство і зупинити існуюче безумство самознищення? Суспільство зупинитись не зможе ніколи, призупинитись – можливо... Можливо, людство могло б зупинитись на якомусь сталому розвитку, зберегти т.з. status quo.

Для характеристики сталого розвитку необхідно враховувати три типи взаємозв’язків:

1. здоров’я і навколишнє середовище;

2. здоров’я та економіка;

3. економіка та навколишнє середовище.

Лише пріоритет здоров’я дасть можливість людині врятуватися. Для забезпечення балансу між усіма елементами системи: “здоров’я – середовище – економіка” може давати потенційний прогноз відносного благополуччя. Забезпечення такого балансу можливе лише через ведення раціональної економіки.

Здавалось би, все просто, але чому людство не переконують тисячі доказів наближення катастрофи? Вся проблема у слабкій об’єктивізації ситуації. За аналогію, можна взяти простий хімічний експеримент, коли одна речовина перетворюється в іншу: отримана чиста рідина (екосистема) може включати сотні крапель нової речовини, але при цьому видимих змін системи не наступає. Але, коли система досягає певної рівноваги (наступає критична маса), єдина крапля робить прозору і чисту рідину кольоровою, внаслідок чого вся система істотно і безповоротно змінена, тобто утворена нова система з новими властивостями і характеристиками.