Науково-технічний прогрес і становлення нового типу економічного зростання

1. Технологічні способи виробництва

Розвиток людства постійно супроводжувався вдосконаленням матеріального виробництва. Взаємовідносини всіх елементів продуктивних сил характеризувалися безперервним розвитком як організації самого виробництва, так і його технологій. Основою технологій є стан засобів праці.

Відповідно до природи матеріалів, з яких виготовляли засоби виробництва, первинні періоди людського розвитку поділялися на: кам’яний, бронзовий та залізний вік.

Розвиток виробництва, безперечно, тягне за собою розвиток суспільства: первіснообщинний лад із його простим товарним виробництвом змінюється рабовласницьким із вираженим поділом праці, який переходить у феодальний, де науково-технічний розвиток призводить до появи машин, а це в свою чергу спричиняє загальне товарне виробництво і перехід до капіталізму із вираженою ринковою економікою.

Як в первіснообщинному так і в феодальному періоді переважав екстенсивний шлях розвитку суспільства, а в капіталістичному - інтенсивний. Техніка була ручною і досить примітивною. Результати праці, особливо аграрного сектора визначались часто природними силами, дуже сильно залежали від погоди, природних катаклізмів тощо. Потреби суспільства зростали, і праця ставала дедалі виснажливішою.

Така невідповідність потреб і можливостей довго тривати не могла. Всезростаючі потреби суспільства, поява класу капіталістів з їх жадобою до наживи, конкуренції та збагачення створювали підґрунтя для появи нових технологій, нових форм організації праці, виробництва, підприємництва. Виникло крупне машинне виробництво, яке зумовило значне підвищення продуктивності праці і підняло на вищий щабель розвиток продуктивних сил.

Основними формами капіталістичного виробництва були: проста кооперація, поділ праці і мануфактура та власне крупне машинне виробництво.

Проста кооперація – це така форма праці, де група осіб сумісно бере участь у виробничому процесі або в різних, але пов’язаних між собою ланках виробництва.

Мануфактура – це кооперація, заснована на поділі праці. Походить від латинського manufactura, від manus – рука і factura – обробіток, виготовлення. Така форма діяльності існувала у двох видах: органічна мануфактура, коли робітники об’єднувалися для вироблення одного товару, але поділ праці був за принципом окремих операцій. І друга форма – це гетерогенна мануфактура, коли робітники розподілили працю не за операціями, а за деталями (виготовлення карет, годинників). Мануфактура була передднем великого машинного виробництва. Вона підготувала робітника, створила матеріальні передумови для появи машин і розчленила роботу на окремі складові, що дало можливість запровадити в майбутньому механізацію операцій.

Власне велике машинне виробництво – це був промисловий переворот. Використання машин зняло обмеженість людських можливостей. Стало можливим виконувати те, що людині було не під силу. З’явилась нова форма виробництва – фабрика, де ручна праця все інтенсивніше витіснялась машинами. Згодом т.з. індустріалізація охопила і важку промисловість – з’явились заводи. Усуспільнення праці призвело до створення таких нових організаційних виробничих структур як концерни, комбінати, корпорації, як у межах однієї держави, так і на міждержавному рівні.

Створення машинної індустрії запустило маховик виробництва та інформатизації суспільства з велитенською швидкістю. За останні 200 років розвитку людство перегнало за темпами прискорення розвитку всі попередні віки свого існування. Потік інформації щороку подвоюється – такий шквал навантаження не може не призвести до перенапруження людських ресурсів, що ми і спостерігаємо сьогодні. Не дивлячись на досить широкий спектр адаптаційних та пристосувальницьких можливостей, людина ХХІ ст. живе у щоденному стресовому середовищі, що призводить до появи нових, не добре вивчених захворювань та до зміни протікання захворювань відомих.

Розвиток інформаційних технологій поставив виробництво на абсолютно новий щабель розвитку. Верстати із числовим управлінням - вже вчорашній день, повністю автоматизовані, комп’ютеризовані заводи здатні випускати продукцію, залучаючи мінімум живої робочої сили. Використання космічних технологій дозволяє створювати матеріали з унікальними характеристиками, які неможливо створити в умовах Землі.

Освоєння і використання атомної енергії зробило людину незрівнянно могутнішою як у створенні, так і в руйнації.

Біотехнології зробили абсурдним змагання людини із машиною – миттєві обчислення, міліардні обчислювальні операції, багатоцільовий системний аналітичний прогноз тих чи інших процесів чи подій, миттєва обробка гігантських масивів інформації – сьогодні це вже не прерогатива людини. На даному етапі люди працюють над проблемою з’єднання людського розуму із комп’ютерним чіпом. Перші вдалі спроби вживити в головний мозок людини інформаційні чіпи на кремнієвих кристалах уже проведено.

Людина впритул підійшла до вирішення проблеми трансплантації. Розшифрування генотипу людини не що інше, як основа абсолютно нового напрямку розвитку медицини та біології.