50. Загальна характеристика порушень у аутичних дітей.

Аутичним дітям властива підвищена чуттєвість до різних сенсорних подразників:

- температурних;

- тактильних;

- звукових;

- світлових.

Ці подразники є для дитини з РДА психотравмуючим фактором. Яскравим проявом соціальної самотності аутичних дітей та дефіцитарності їх потреб у соціальних зв’язках є відсутність контакту очей і наявність немотивованих страхів, які виникають під час контактів із соціумом. Як наслідок обмеження позитивних емоційних контактів у дітей з РДА розвивають особливі патологічні форми взаємодії з оточуючим світом, а саме: компенсаторні аутостимуляції (стереотипії), які дозволяють дитині нейтралізувати дискомфортний стан і підвищувати свій психо-емоційний статус.

Стереотипії можуть виникати у всіх видах діяльності (рухові, мовленнєві, інтелектуальні, комунікативні).

Психодіагностичне обстеження дітей з РДА є складним через складність встановлення з ними взаємодії на адекватному рівні, тому особливої уваги приділяють оранізації обстеження, а саме – встановленню контакту з дитиною.

Обстеження дитини з РДА повинно бути комплексним, але спочатку його повинен проводити сам психолог, а інші спеціалісти – підключатися поступово, що дасть можливість дитині адаптуватися до нової ситуації і зняти тривожність.

У цілому процедура психодіагностичного обстеження аутичних дітей передбачає 3 етапи:

1. Збір психологічного анамнезу.

2. Визначення рівня порушень емоційно-вольової сфери.

3. Визначення особливостей пізнавальної сфери.

Оцінюючи особливості емоційно-вольової сфери слід мати на увазі, що діти 1 і 2 груп (за класифікацією Нікольської) можуть бути діагностовані лише в ході довготривалого обстеження при чому на першому і другому етапах може бути встановленим лише тип аутистичного дизонтогенезу.

Діти 3 групи можуть бути діагностовані лише у випадку виникнення довіри до психолога.

Обстеження дітей 4 групи може включати одразу усі три етапи.

Оцінюючи особливості емоційно-вольової і комунікативної сфер аутичної дитини, слід спиратися на основні критерії аутистичного дизонтогенезу, виділені у класифікації Нікольської:

І група (рівень польової реактивності):

- підвищене відмежування від оточуючого світу, відмова від будь-яких контактів;

- виражене пасивність до сенсорних подразників (іграшка випадає з рук);

- відсутність зорового контакту;

- наявність польової поведінки;

- відсутність потреби у вербальних контактах будь-якого характеру;

- витіюватість рухових поз.

ІІ група (рівень стереотипів):

- підвищена чутливість до впливів оточуючого середовища (сила голосу, світла, температури, дотиків);

- активність відгородження від світу у вигляді аутостимуляцій;

- наявність моторних стереотипій;

- наявність мовленнєвих штампів, ехолалій, мовленнєвих стереотипій;

- прояв вимогливості до організації стереотипного середовища (особлива вибірковість в їжі, одязі, використанні конкретних предметів);

- наявність страхів;

- автоматична гра.

ІІІ група (рівень експансії):

- прояв вираженої конфліктної поведінки;

- швидка стомлюваність у будь-якій діяльності;

- виражена вибірковість в контактах;

- наявність немотивованих страхів;

- безадресне мовлення, яке не спрямоване на співбесідника;

- відсутність використання займенника першої особи;

- погляд крізь людину.

ІV група (рівень емоційного контролю):

- прояв сенситивності та підвищення уразливості в контактах;

- потреба в позитивній оцінці та емоційній підтримці;

- симбіотичний зв’язок з матір’ю;

- мовлення може мати затухаючий характер;

- візуальний контакт має переривчастий характер.

Формою організації взаємодії має бути довільна діяльність дитини, до якої підключається дорослий і приймає, а не змінює її.

Якщо рівень розвитку дитини дозволяє, то така діяльність може переходити в гру. Якщо ж гру неможливо сформувати, то психолог організовує простір кабінету так, щоб за допомогою пропонованих дитині предметів керувати наскільки можливо її поведінкою та діяльністю.

Основним методом обстеження є динамічне спостереження.

Рівень розвитку пізнавальної сфери дитини з РДА вибудовується у вигляді продовження гри з застосуванням посібників, предметів, дидактичних ігор, враховуючи стереотипії дитини.

Деякі завдання можуть бути запропоновані у вигляді тестів. Наприклад, коректурна проба, шифровка, математичні задачі + проективні методики: малюнок сім’ї, малюнок людини, САТ.