- •1. Предмет психодіагностики.
- •2. Завдання психодіагностики.
- •3. Принципи психодіагностики.
- •12. Поняття валідності та валідизації. Види валідизації.
- •39. Психолого-педагогічне вивчення дітей першого року життя. Особливості розвитку.
- •40. Рекомендації до психолого-педагогічного вивчення дітей першого року життя.
- •41. Вивчення і особливості розвитку раннього віку (1-3)
- •42. Рекомендації для раннього віку.
- •43. Вивчення і особливості розвитку дітей дошкільного віку.
- •44. Рекомендації для дошкільного віку.
- •45. Вивчення і особливості розвитку молодшого шкільного віку.
- •46. Особливості проведення дослідження підлітків.
- •47. Основні вимоги до проведення обстеження дітей з порушеннями зору.
- •48. Основні вимоги до проведення обстеження дітей з порушеннями слуху.
- •49. Психолого-педагогічне вивчення дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.
- •50. Загальна характеристика порушень у аутичних дітей.
- •51. Психолого-педагогічне вивчення дітей із зпр.
- •52. Складання психолого-педагогічної характеристики. Зміст та методи.
45. Вивчення і особливості розвитку молодшого шкільного віку.
В молодшому шкільному віці формується новий вид діяльності, який вимагає від дитини фізичної витривалості і розумового навантаження – навчальна діяльно сіть. З’являються пов’язані з нею мотиви і потреби.
Дуже важливо, щоб перед початком навчання була сформована необхідна база : фізичне здоров’я, достатній рівень розвитку вікових психологічних функцій, емоційно-вольова зрілість, сформованість навичок спілкування, достатній рівень знань і уявлень про оточуючий світ, володіння елементами грамоти і рахунку, пізнавальна активність, інтерес до занять.
У зв’язку із формуванням нового виду ПВД, приводом для психодіагностики стає дитина і відхилення у поведінці.
Неуспішність може бути результатом як відставанням розумового розвитку, так і не підготовленістю до навчання. Також може бути викликана порушенням в роботі аналізаторів або слабим соматичним здоров’ям дитини. Якщо за цих обставин не дотримується режим в сім’ї, або завищуються вимоги батьків, то наслідком можуть бути серйозні зриви в поведінці.
Найбільш складними в діагностиці є діти із ЗПР, які в першу чергу відносяться до «невстигаючих».
В залежності від походження (церебрального, психогенного, самотагенного, конституційного) та часу впливу на організм дитини при ЗПР спостерігаються різні варіанти відхилень в емоційно-вольовій сфері та пізнавальній діяльності.
ЗПР церебрального походження при внутріутробних ураженнях, родових травмах зустрічається частіше і мають найбільшу складність відмежування від РВ.
При ЗПР має місце не рівномірність формування психічних функцій, при чому відрізняється як пошкодження, так і недорозвиток окремих процесів.
Вивчення психічних процесів та можливості навчання дітей ЗПР дає можливість визначити ряд специфічних особливостей у їх пізнавальній, особистісній, емоційно-вольовій сфері та поведінці : підвищена виснажливість, низька працездатність, слабка воля, скупість емоцій, психопатоподібна поведінка, збіднений словник, недостатня розвинутість звукового аналізу.
Мислення : недостатність словникових операцій (при надані завдання у наочно-дієвому плані якість виконання значно покращується, тому для оцінки рівня розвитку мислення важливо спів вставити результати роботи дитини зі словесними і наочними матеріалами.
Пам’ять : страждають усі види. Не вміють використовувати допоміжні засоби запам’ятовування. Як правило, на початку навчання не сформовані основні мисленнєві операції. Не вміє орієнтуватись в завданні, не утримують його умови і не планують свою діяльність. Але на відміну від РВ у них вища здатність до навчання.
Вони краще використовують допомогу і здатні застосувати демонстрацію у своєму розв’язані. Тому, про проведені диференціації ЗПР і педагогічної занедбаності та ЗПР і РВ обстеження необхідно проводити у формі навчального експерименту, звертати увагу на те, як дитина виконує інструкцію, і на те, яким як використовує підказку.
Важливо обстежити процеси читання/письма/рахунку.
Не менш актуальним завданням є відмежовування дітей з порушенням слуху/зору/мовлення від РВ. При цьому в першу чергу на основі вивчення медичної документації визначається нервовий дефект.
Методи : спостереження за дитиною в процесі її діяльності (ігрова, навчальна і навіть трудова, взагалі продуктивна діяльність), вивчення документації, аналіз продуктів психічної діяльності, експериментальні техніки та тести.
