Країни, що спеціалізуються на випуску окремих видів машинобудівної продукції:

• Велика група промислово розвинених країн Європи (особливо Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Чехія, Іспанія, Польща та ін.),

• Нові індустріальні країни (особливо Республіка Корея, Сінгапур, Бразилія, Мексика),

• Деякі країни Азії зі сформованою структурою господарства (наприклад, Індія, Туреччина).

Фактори, що впливають на розміщення машинобудування:

• Надходження конструкційних матеріалів,

• Наявність кваліфікованої ро­бочої сили,

• Зв’язки з науково-дослідною базою,

• Розміщення ринків збуту.

Основні машинобудівні район світу:

• Північна Аме­рика (провідна роль США),

• Західна Європа (провідна роль Німеч­чини),

• Східна та Південно-Східна Азія (провідна роль Японії).

Основні групи галузей машинобудування:

• Загальне, Всього – понад 70 галузей.

• Транспортне

• Точне

Фактори розміщення галузей машинобудування:

Галузь	Фактори
Загаль­не машинобудування (важке, сільськогосподарське, тракторобуду­вання, верстатобудування)	Споживач Райони чорної металургії
Точне машинобудування	Вели­кі наукові центри
Транспортне машинобудування	Великі міста з кваліфікованими кадрами.

Структурні зміни в машинобудуванні під впливом НТР:

• Активний розвиток наукомістких галузей (автоматика, виробництво сучасних засобів зв'язку, виробництво ЕОМ і верстатів з ЧПУ, електроніка, робототехніка, авіаракетна про­мисловість, космічна і лазерна технології),

• Розвиток галузей, пов'язаних з виробництвом найменш капіталомістких і технологічно простих виробів: тканин, одягу, взуття, харчових продуктів.

4. Хімічна промисловість.

Хімічна промисловість є найбільш динамічною галуззю у ви­робництві конструкційних матеріалів.

Хімічна промисловість - найбільш складна за структурою галузь.

Галузева структура хімічної промисловості:

• Гірничохімічна (видобуток мінеральної сировини),

• Основна хімія (виробництво мінеральних добрив, кислот, соди)

• Хімія органічного синтезу (виробництво пластмас, синтетичних смол, каучуку,;)хімічних волокон тощо).

В перспективі дедалі більшого значення набуватимуть біотехнологічні виробництва.

Сучасні структурні зміни в хімічній промисловості:

• Підвищення частки наукомістких виробництв органічної хімії, пластмас, фармацевтичних препаратів, перероб­них і базових підгалузей

• Зменшення частки виробництв, що пере­робляють сировину і виготовляють напівпродукти.

Особливості хімічної промисловості:

• Висока вартість устат­кування,

• Енерго- та водомісткість.

Фактори розміщення хімічної промисловості:

• Можливість комбінування ви­робництва, утворення складних технологічних поєднань, що спи­раються на сировинні та енергетичні бази, нафто- та газохімічні комбінати.

• Загострення енергетичної кризи й екологіч­них проблем штовхає підприємців до пошуку можливостей розмі­щення «брудних» хімічних виробництв у країнах, що розвивають­ся. Тому частка країн, що розвиваються, в хімічному виробництві постійно зростає.

Основні райони розвитку нафтопрому:

• Європа

Європа дає близько 1/4 хімічної продукції світу, особливо важливі тут вироб­ництва «тонкої» хімії (фармацевтика парфумерія, фототовари то­що), хімії побутового призначення та полімерів.

• Північна Америка.

Північна Америка (СШЛА та Канада) також виробляє 1/4 продукції хімічної промисло­вості світу. Особливо багато тут газохімічних підприємств і підпри­ємств, що випускають агрохімікати.

Основні виробники:

• США,

• Японія (1/10 частина),

• Росія,

• Німеччина,

• Китай,

• Велика Британія,

• Фран­ція,

• Італія,

• Бразилія,

• Індія,

• Південна Корея,

• Україна.