
- •Економіка апк
- •1.Методичні вказівки по вивченню дисципліни
- •1. Предмет, завдання і методи дослідження дисципліни «Економіка апк»
- •2. Розвиток сільського господарства України
- •3. Ресурсний потенціал сільського господарства
- •4. Розміщення сільського господарства
- •5. Економіка виробництва зерна
- •6. Економіка виробництва технічних культур
- •7. Економіка виробництва картоплі і овочів
- •8. Економіка виробництва плодів, ягід і винограду
- •9. Економіка виробництва і використання кормів
- •10. Економіка скотарства
- •11. Економіка свинарства
- •12. Економіка вівчарства
- •13. Економіка птахівництва
- •Тема 1. Економіка виробництва зерна
- •Тема 2. Економіка виробництва соняшнику
- •Рівень, динаміка і ефективність вирощування соняшнику
- •Тема 3. Ефективність вирощування цукрового буряка
- •Рівень рентабельності і ефективність виробництва цукрового буряка
- •Тема 5. Економіка виробництва плодів і винограду
- •Рівень, і ефективність вирощування плодів
- •Тема 6. Економіка виробництва і використання кормів
- •Тема 7. Економіка скотарства
- •Тема 9. Економіка виробництва продукції вівчарства
- •Економічна ефективність виробництва продукції вівчарства
- •Тема 10. Економіка виробництва продукції птахівництва
- •Ефективність виробництва яєць і приросту живої маси птиці
Тема 6. Економіка виробництва і використання кормів
В організації кормової бази важливе значення має економічна оцінка кормових культур. Її здійснюють за допомогою системи показників, основними з яких є:
урожайність кормових культур, вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, умовних кормо-протеїнових одиниць;
трудомісткість виробництва як в натуральному виразі, так і за поживністю;
собівартість 1 ц кормових та кормопротеїнових одиниць;
комплексна економічна оцінка кормів;
ефективність використання кормової площі окремими кормовими культурами.
Завдання 1. Визначити економічну ефективність виробництва кормових культур.
Економічну оцінку виробництва кормів здійснюють по групах однорідних культур ( зерно-фуражні, силосні, коренебульбоплоди, трави на сіно і зелену масу та інш.). Вихід кормових одиниць, перетравного протеїну з 1га кормової площі визначається множенням урожайності основної і побічної продукції на вміст в 1 ц кормових одиниць та перетравного протеїну(додаток А)
Порівняльну економічну ефективність виробництва кормових культур характеризують такі показники:
Врожайність – в центнерах кормових одиниць і центнерах перетравного протеїну, а також в центнерах умовних кормопротеїнових одиниць;
Умовні кормопротеїнові одиниці визначаються за формулою:
де Кпо – вихід кормо протеїнових одиниць, ц з 1га;
Ко і Кп – вміст кормових одиниць і перетравного протеїну в 1ц основної і побічної продукції кормової культури, ц;
УО і УП – врожайність основної і побічної продукції, ц з 1га;
10 і 2 – розрахункові коефіцієнти.
Вихід побічної продукції становить: на 1 ц основної продукції отримують соломи ярих зернових і зернобобових культур – 1,2 ц, кукурудзи – 1,5 ц.
Собівартість 1ц корму, кормових одиниць, умовних кормопротеїнових одиниць розраховують діленням загальної суми витрат на 1 га посіву на вихід продукції з 1 га.
Співвідношенням затрат праці на 1 га кормової площі і виходу поживних елементів встановлюють трудомісткість виробництва.
Ефективність використання кормової площі визначають порівнянням питомої ваги корму (в кормових або кормопротеїнових одиницях) в кормовому балансі господарства та питомої ваги площі даної культури в посівній площі кормових культур.
Комплексна оцінка кормових культур відповідної групи здійснюєтьсяза сумою коефіцієнтів поживності, собівартості і трудомісткості. Дані коефіцієнти розраховуються як співставлення кормопротеїнових одиниць, собівартості і трудомісткості виробництва досліджуваної культури і культури, яку приймають за одиницю. За одиницю приймається найкращий абсолютний показник поживності( вихід кормо протеїнових одиниць з 1 га), собівартості і трудомісткості.
Комплексну оцінку ефективності виробництва кормових культур здійснюють також індексним методом:
де І – індекс комплексної оцінки кормових культур по відношенню до базової(овес);
Вд іВб – вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці досліджуваної культури та зерновій базовій , г;
Пд і Пб – продуктивність 1 га досліджуваної кормової культури і зернової базової відповідно, ц к.од.;
Сд і Сб – собівартість 1 ц к.од. відповідних культур, грн.
Далі визначають коефіцієнти: поживності – Кпт, собівартості – Ксб та трудоємності – Ктр.
Коефіцієнти знаходять за формулами:
;
де ПК – поживність культури, яка
досліджується.
Пк1 – поживність культури прийнятої за одиницю.
;
где Сб1- собівартість культури, прийнятої
за одиницю,
Сб – собівартість досліджуваної культури.
Таблиця 6
Показники |
Культура |
||||||||
Кукурудза на зерно |
овес |
горох |
Кормові корнеплоди |
Кукурудза на зелений корм |
Однорічні трави |
Багаторічні трави |
|||
На сіно |
На зеле-ний корм |
На сіно |
На зеле-ний корм |
||||||
Врожайність, ц/га - основної продукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- побічної продукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в 1ц основної продукції: - кормових одиниць, ц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- перетравних протеїнів, кг. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в 1ц побічної продукції: - кормових одиниць, ц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- перетравних протеїнів, кг. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вихід з 1га, ц - кормових одиниць, ц |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- перетравних протеїнів, ц. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробничі витрати на 1га, люд-год. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вихід кормо перетравних одиниць з 1га, ц. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт поживності (Кп). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Собівартість 1ц кормо перетравних одиниць, грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт собівартості (Ксб). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Затрати праці на 1ц кормо протеїнових одиниць, люд-год. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт трудомісткості (Ктр) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сума коефіцієнтів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Місце культури по економічній ефекивності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Економічна оцінка кормових культур