6. Перші перетворення радянської влади Декрет про мир
Пропозиція більшовиків до урядів і народів воюючих країн негайно почати переговори про «справедливий та демократичний мир»
Перемир’я на фронті з Німеччиною
Початок переговорів з воюючими сторонами щодо укладання миру без анексій
Декрет про землю
Скасування поміщицької приватної власності на землю
Перехід землі у державну власність
Ліквідація Сенату, Синоду, Державної Ради; передача місцевих органів влади у підпорядкування місцевим радам, ліквідація останніх до літа 1918 р.
Ліквідація станів; зрівняння у політичних правах чоловіків та жінок
Відокремлення церкви від держави, а шкли – від церкви
Створення репресивних органів влади – робітничо-селянської міліції, Всеросійської надзвичайної комісії, революційних трибуналів, судів, на які покладалися завдання «підтримки революційного порядку і боротьби з контрреволюцією»
Демобілізація старої царської армії; призначення верховним головнокомандуючим прапорщика Кириленка М.
Переслідування солдат і офіцерів царської армії, що не визнали нової влади, створення робітничо-селянської Червоної армії
8-годинний робочий день
початок націоналізації фабрик і заводів; експропріація майна підприємців, купців, банкірів тощо
Запровадження робітничого контролю на підприємствах
Прийняття декларації прав народів Росії
7. Система органів влади та управління більшовиків
8. Причини громадянської війни
Гостре політичне протиборство різних партій, груп, соціальних верств
Глибокі соціально-економічні та суспільно-політичні конфлікти і проблеми в російській державі
Помилкова економічна політика більшовиків («воєнний комунізм»).
Політичний екстремізм більшовиків, які розігнали в січні 1918 р. Установчі збори й уклали в березні 1918 р. сепаратний мир з Німеччиною
Ігнорування традицій і звичаїв російських козаків
Прагнення буржуазії та поміщиків повернути втрачені багатства та політичний вплив
Російські традиції «пугачовщини» та «разінщини»
Причини громадянської війни у викладі більшовиків |
Причини громадянської війни у викладі їхніх противників |
Війна – невід’ємна риса імперіалізму |
Війна – невід’ємна риса більшовизму |
Контрреволюційні сили розв’язали війну, щоб повалити диктатуру пролетаріату |
Бажання комуністів остаточно знищити будь-яку опозицію своїй диктатурі, не давши їй отямитися й зміцнитися |
Війна стала результатом боротьби об’єднаних сил внутрішньої контрреволюції і збройної інтервенції держав Антанти; «червоний терор» під час війни став відповіддю на «білий терор» зокрема на замах на Леніна у серпні 1918 р.; «червоний терор» впорядкував боротьбу проти ворогів революції і врятував їх від самосудів трудящих |
Війну спричинила політика більшовиків, запроваджений ними «червоний терор» проти всіх, хто не підтримував їх, проти чого виступили різні верстви – монархісти, соціалісти, крупні землевласники, селяни, козацтво |
Радянська влада постала як влада трудящих як влада трудящих, більшовики встановили дійсно народну, а не буржуазну, демократію, і тому захищали завоювання народу всіма доступними їм способами |
Захопивши збройним шляхом владу й розігнавши установчі збори, більшовики зрадили демократію, а підписавши мирний договір з Німеччиною в березні 1918 р. – Росію |