Обробка та аналіз результатів.

За кожну відповідь, яка співпадає з ключем нараховується 1 бал.

Про мотивацію на набуття знань свідчать відповіді «А» на запитання 1 - 6; 8 – 11 і відповіді «Б» на запитання 7 і 12.

1 - 4 – низький рівень мотивації на набуття знань;

5 – 8 – середній рівень мотивації на набуття знань;

9 – 12 – високий рівень мотивації на набуття знань.

Узагальнені результати дослідження представлені на діаграмі 1.

Діаграма 1

Висновок. З результатів дослідження можна зробити такий аналіз, що більшість опитаних виявляють середній рівень мотивації на набуття знань(45%). Це менша половина класу. Іншу половину розділяє високий(33%) і низький(22%) рівні мотивації на набуття знань.

Отже, при дослідженні учнів на спрямованість та набуття знань за методикою Е. П. Ільїна та Н. А. Курдюкової, можна зробити висновок, що переважна кількість учнів має середній рівень, та значна кількість – високий рівень мотивації на набуття знань.

Аналіз ставлення учнів до навчальної дисципліни

Дослідження ставлення учнів до математики (алгебри та початки аналізу і геометрії) проводилось в Рівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №13 в 10-Б класі (26 учні: 14 дівчат, 10 хлопців). Учні засвоюють знання на достатньому рівні.

Вчитель математики: Стацюк Тарас Андрійович (старший вчитель). На уроках цікаво, доступно пояснює матеріал, на уроках постійно включає в розмову всіх учнів. Має глибокі знання як з математики, так і з психології, педагогіки.

4 годин математики на тиджень: 2 год. – алгебра та початки аналізу, 4 год. – геометрія. Крім того з 1 жовтня починає діяти факультативне заняття (1 год. на тиждень в понеділок).

Під час дослідження ставлення учнів до навчальної дисципліни математика для студентки-практикантки, було використано такі методи дослідження: опитування учнів, бесіди з окремими учнями, вчителями-предметниками, класним керівником, вивчення шкільної документації (журнал, особові справи учнів).

Спираючись на отриману в результаті дослідження інформацію, було проаналізовано ставлення учнів до математики (алгебри та початків аналізу і геометрії) виокремлено шляхи формування позитивного ставлення учнів до навчання.

Аналіз ставлення учнів до математики

Для таких десятикласників характерними є любов до математики, високий пізнавальний інтерес на уроках алгебри та геометрії, вони творчо працюють і на уроці і в позаурочний час. Такі учнів люблять математику, як алгебру та початки аналізу, так і геометрію. Не всі мріють про те, щоб пов’язати свою діяльність в майбутньому з точними науками. Для таких учнів школа виділила ще й години на факультативне заняття з математики.

Труднощі для таких десятикласників з’являються при розв’язанні завдань з високого рівня, але вони є індивідуальні – надання переваги окремим вибраним методам при розв’язуванні задач і не достатня «любов» до інших.

Юні математики не бачать нічого негативного, цілком задоволені вчителем, навчальною програмою, умовами навчання. Хоча, спостерігаючи збоку, можна дійти висновку, що талановиті учні працюють набагато продуктивніше, їх «гальмує» решта учнів класу, які помилково потрапили сюди – за волею батьків, в зв’язку з вибором майбутньої престижної професії всупереч до власних нахилів, здібностей.

Що стосується учнів, що навчаються на середньому рівні, то аналізуючи їх відповіді, можна сказати: алгебру учні люблять більше. Алгебра - більш символізована наука, ніж геометрія; є постійна затребуваність алгебраїчних знань на інших навчальних предметах (фізика, хімія, інформатика тощо); пропаганда арифметичних і алгебраїчних задач на стінгазетах, математичних вечорах, і навіть у соціальних мережах.

Учням подобається алгоритмічність дій на уроках алгебри – вивчив формули і лишається лише згадати тему, до якої відноситься завдання та застосувати алгоритм. Складними для учнів, за їх словами, є текстові задачі, побудова і читання графіків. Можливо, труднощі виникають в учнів у зв’язку з нерозумінням методів алгебри, і як наслідок не можуть повноцінно застосовувати їх на практиці. Очевидно, що доцільно частіше розв’язувати завдання такого типу, використовувати графіки функцій в якості вхідних даних до інших задач, показати значимість графіків тощо.

Варто відзначити важке становище вчителя при роботі з класом. На уроці він повинен встигнути за темпом талановитих учнів, поширювати їх знайомство з методологією алгебри і водночас постійно роз’яснювати класичні методи і прийоми для учнів, що навчаються середньому рівні.

Аналізуючи відповіді учнів можна зауважити, геометрію учні люблять менше. На запитання, що їм не подобається у вивченні геометрії, учні вказували довгі і марудні пояснення до задач, адже мало розв’язати задачу, значно важче її оформити. Якщо в алгебрі при розв’язуванні задач використовується матеріал переважно поточної теми, то в геометрії постійно доводиться звертатись до раніше вивчених теорем, аксіом, властивостей. Є нарікання учнів (і вчителів) на підручник з геометрії для 10 класу. Багато навчального матеріалу вчителю доводиться давати під запис, а це займає час, який можна було б більш доцільно використати. Задачі вчителю доводиться підбирати до уроку у збірниках, оскільки у підручнику попри те, що завдань є багато, вони підібрані таким чином, є усні вправи, або складні завдання.

Проблеми з’являються в учнів і при побудові малюнків до задач. Гарний малюнок до геометричної задачі – це половина розв’язку. Проте лишається проблема розвитку просторового мислення в учнів.

Вчитель математики вважає, що більшість учнів стикаються з труднощами, коли при розв’язуванні геометричної задачі доводиться робити добудови. Не завжди учні здогадуються про ті прямі, відрізки чи кола, які доцільно провести. Проте такі задачі зазвичай відносяться до достатнього рівня.

Задачі нижче високого рівня з кожної теми у підручниках і посібниках підібрані таким чином, що є кілька ключових вправ. Зрозумівши такі задачі і прийоми, що застосовуються до їх розв’язання, учні без проблем згодом розв’язують схожі завдання.