- •Методика відбору ґрунтових зразків та підготовка ґрунту до наступних аналіЗів
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи
- •Визначення польової та гігроскопічної вологості ґрунту
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Визначення польової вологості
- •Визначення гігроскопічної вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту з розсипного зразка та в непорушеному стані
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Визначення щільності ґрунту в непорушеному природному стані
- •Визначення щільності порушеного ґрунту в лабораторних умовах
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Визначення капілярної вологоємності ґрунту
- •Визначення повної вологоємності ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом та пористості
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Визначення щільності твердої фази пікнометричним методом
- •Визначення пористості ґрунту а) визначення загальної пористості ґрунту
- •Б) визначення пористості аерації ґрунту
- •Визначення структурного складу ґрунту за методом н.І. Саввінова та водотривкості агрегатів за методом Бакшеєва
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Визначення структурного складу ґрунту за н.І. Саввінова
- •Визначення водотривкості агрегатів за методом Бакшеєва
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту за методом н.А. Качинського
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Підготовка ґрунту
- •Опрацювання результатів
- •Визначення вмісту гумусу за методом і.В. Тюріна у модифікації в.Н. Сімакова
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи
- •Визначення рН сольвої та водної витяжки
- •Теоретична підготовка
- •Хід роботи Визначення рН водної витяжки ґрунту
- •Визначення рН сольової витяжки ґрунту
- •Механічний склад ґрунтів та порід
Визначення пористості ґрунту а) визначення загальної пористості ґрунту
Загальну пористість ґрунту можна розрахувати на основі щільності твердої фази і щільності ґрунту за формулою:
,
де Рзаг - загальна пористість, %; d - щільність твердої фази ґрунту, г/см3; dv - щільність ґрунту, г/см3.
Б) визначення пористості аерації ґрунту
Спочатку визначають об'єм шпарин, які зайняті водою (РW), тобто вміст води в об'ємних процентах за формулою:
,
де dv - щільність ґрунту, г/см3; W - вологість ґрунту, %.
Потім розраховують пористість аерації:
.
Розрахунок загальної пористості та пористості аерації проводиться в таблиці 3.3, вихідні дані для якої вибираються з попередніх лабораторних робіт.
Таблиця 3.3
Визначення пористості та пористості аерації
Генетич-ний горизонт, глибина, см |
Щільність твердої фази ґрунту (dv), г/см3 |
Щільність ґрунту (d), г/см3 |
Загальна пористість (Рзаг), % |
Вологість (W), % |
Пористість аерації (Раер), % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Що називають щільністю твердої фази ґрунту? Від чого вона залежить?
2. Що називають пористістю ґрунту?
3. Як характеризують ґрунти за пористістю?
4. Як визначають щільність твердої фази ґрунту?
5. Як визначають загальну пористість ґрунту?
6. Які бувають види пористості ґрунту? Дати характеристику.
7. Вкажіть прийоми регулювання пористості ґрунту.
8. В яких межах знаходиться значення щільності твердої фази ґрунту?
9. Дайте агрономічну оцінку щільності твердої фази ґрунту.
10. Як розрахувати пористість аерації ґрунту?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4
Визначення структурного складу ґрунту за методом н.І. Саввінова та водотривкості агрегатів за методом Бакшеєва
МЕТА РОБОТИ: навчитись визначати структурний склад ґрунту та ступінь водотривкості агрегатів
ПРИЛАДИ ТА МАТЕРІАЛИ: набір сит з діаметром отворів 10; 7; 5; 3; 2; 1; 0,5 і 0,25 мм та піддон, алюмінієві чашки, технічні терези, прибор Бакшеєва, плитка, сушильна шафа, ексикатор, секундомір
Теоретична підготовка
Структура ґрунту – це сукупність агрегатів або структурних окремостей різного розміру, форми, шпаруватості і механічної міцності. Агрегати складаються з механічних елементів зцементованих між собою. Агрегати розміром більше 0,25 мм називаються макроагрегатами, а менше 0,25 мм – мікроагрегатами.
Цінними в агрономічному відношенні є агрегати розміром від 0,25 до 10 мм. Найбільш цінними є агрегати розміром від 1 до 5 мм. Чим більше в ґрунті структурних окремостей цих розмірів, тим краща структура ґрунту.
Високе агрономічне значення мають ті агрегати, які не розмиваються під дією води. Якщо агрегати не розмиваються, то вони називаються водотривкими, а структура ґрунту – водотривкою.
Оцінку структурного складу ґрунту проводять за допомогою таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Оцінка структурного складу ґрунту
Вміст агрегатів від 0,25 до 10 мм, % |
Оцінка структурного стану ґрунту |
|
Сухе просіювання |
Мокре просіювання |
|
>80 |
>70 |
Відмінний |
80-60 |
70-55 |
Добрий |
60-40 |
55-40 |
Задовільний |
40-20 |
40-20 |
Незадовільний |
<20 |
<20 |
Поганий |