
- •Конспект лекцій з курсу
- •Тема 1. Місто як локальна соціально-економічна система
- •1.1 Місто в історичному аспекті
- •1.2. Місто як соціально-економічне явище
- •1.3 Типологія сучасних міських поселень
- •Основи управління містом
- •Тема 2. Загальна характеристика міського господарства та основні його особливості
- •2.1 Загальна характеристика міського господарства
- •2.2 Структура та інфраструктура міського господарства
- •2.3. Особливості міського господарства
- •Тема 3. Ресурси міського господарства та комунальна власність
- •3.1 Загальна характеристика ресурсів міського господарства
- •3.2 Поняття комунальної власності
- •3.3 Особливості управління ресурсами міського господарства
- •Тема 4. Зміст та функції фінансових ресурсів муніципального господарства
- •4.1 Місцеві фінанси, їх сутність, функції та значення
- •4.2 Місцеві бюджети як фінансова основа місцевого самоврядування
- •4.3 Основи управління місцевими фінансами та фінансовий контроль на місцевому рівні
- •Тема 5. Соціальний сектор міського господарства
- •5.1 Зміст та структура соціального сектору міського господарства
- •5.2 Роль органів місцевого самоврядування в розвитку певних елементів соціального сектору міського господарства
- •5.2.1 Особливості розвитку сфери освіти
- •5.2.2 Особливості розвитку сфери охорони здоров’я
- •5.2.3 Особливості розвитку сфери торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування
- •5.2.4 Особливості розвитку сфери культури
- •5.3 Основні напрямки міської соціальної політики
- •Тема 6. Система житлово-комунального господарства міста
- •6.1 Поняття та структура житлово-комунального господарства
- •6.2 Основні елементи системи житлово-комунального господарства
- •6.2.1 Житлове господарство: поняття та основні особливості
- •6.2.2. Комунальне господарство: класифікація підприємств, основні особливості
- •6.3 Послуги підприємств житлово-комунального господарства
- •6.4.Основні засади реформування житлово-комунального господарства
- •Тема 7. Основи місцевого самоврядування в україні
- •7.1 Поняття міського самоврядування
- •7.2 Повноваження місцевого самоврядування.
- •7.3 Система місцевого самоврядування. Основні функції органів місцевого самоврядування.
- •Рекомендована література
5.2.2 Особливості розвитку сфери охорони здоров’я
Відповідно до Закону України «Про охорону здоров’я» заклади охорони здоров’я державної і комунальної форми власності утворюються та провадять свою діяльність з метою реалізації права громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, яке гарантовано Конституцією України.
Мережа закладів охорони здоров’я, необхідна для забезпечення медичного обслуговування населення адміністративно-територіальної одиниці, формується відповідними органами місцевого самоврядування за поданням органів виконавчої влади.
Основними принципами діяльності органів місцевого самоврядування в області охорони здоров'я населення є:
дотримання прав людину й громадянина в області охорони здоров'я,
пріоритет профілактичних мір в області охорони здоров'я,
доступність медико-соціальної допомоги,
соціальна захищеність громадян у випадку втрати здоров'я.
В цілому заклади охорони здоров’я поділяються на установи, державні комерційні підприємства, комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, приватні підприємства та об’єднання підприємств
Комунальне унітарне підприємство у сфері охорони здоров’я провадить некомерційну господарську діяльність, утворюється і ліквідовується органом місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Воно утворюється з метою надання первинної, вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги населенню.
Майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Додатково комунальне підприємство має право придбавати за рахунок отриманих коштів за погодженням з органом місцевого самоврядування, за рішенням якого воно утворене, майно для виконання статутних завдань.
Керівник комунального підприємства призначається та звільняється з посади органом місцевого самоврядування, за рішенням якого утворене підприємство.
Реорганізація та ліквідація комунальних підприємств здійснюється у визначеному законом порядку. Проте органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству закладів охорони здоров’я, які належать до сфери їх управління, шляхом проведення у разі необхідності реорганізації, здійснення організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних та інших заходів відповідно до законодавства.
В цілому до компетенції органів місцевого самоврядування в області охорони здоров'я відносяться: розвиток мережі установ муніципальної системи охорони здоров'я; визначення характеру й обсягу їхньої діяльності; організація первинної медико-санітарної допомоги, інших видів медико-соціальної допомоги, забезпечення її доступності.
Фінансування міської системи охорони здоров'я здійснюється за рахунок видаткової частини місцевих бюджетів. Для здійснення своїх функцій в області охорони здоров'я населення, управління міською системою охорони здоров'я органи місцевого самоврядування формують відповідні органи управління (відділи, управління охорони здоров’я).
Крім того, місцеві органи управління охороною здоров'я відповідають за санітарно-гігієнічне утворення населення, забезпечення обсягу медико-соціальної допомоги, розвиток муніципальної системи охорони здоров'я на підвідомчій території.
Також органи місцевого самоврядування здійснюють контрольні функції в сфері охорони здоров'я населення, зокрема за дотриманням стандартів якості медичної допомоги, забезпеченням громадян лікарськими засобами й виданнями медичного призначення на території муніципального утворення. У межах своїх повноважень органи місцевого самоврядування координують і контролюють діяльність підприємств, установ й організацій державної й муніципальної систем охорони здоров'я, контролюють якість надаваної медико-соціальної допомоги в приватній системі охорони здоров'я.
Крім зазначених вище повноважень органи місцевого самоврядування покликані створювати умови на території муніципального утворення для затвердження здорового способу життя, занять різними видами фізичної культури й спорту. Так за рішенням органів місцевого самоврядування створюються місцеві органи керування фізичною культурою й спортом (комітети з фізичній культурі й спорту), які координують й об'єднують зусилля й використають можливості установ й організацій, розташованих на території муніципального утворення, для проведення спортивної фізкультурно-оздоровчої роботи (проведення олімпіад, змагань, конкурсів і т.д.).
Власні повноваження – ті права і обов’язки, які визнає за суб’єктами місцевого самоврядування держава і які забезпечують самостійне вирішення населенням питань місцевого значення.
Делеговані повноваження – повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом (визначення Закону) з одночасною передачею необхідних матеріальних і фінансових ресурсів, реалізація яких підконтрольна органам державної виконавчої влади.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері охорони здоров’я належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
1) управління закладами охорони здоров'я, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
2) організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм;
3) сприяння роботі громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров'я;
б) делеговані повноваження:
1) забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування;
2) забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;
3) забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення тощо.