6. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні.

6.1. Сторінка про Україну. Товарні біржі в Україні

Історія біржової торгівлі в Україні розпочинається з відкриттям у 1796 році товарної біржі в Одесі. Відтоді в історії біржової діяльності України можна виділити кілька етапів.

У 1796–1860 роках було створено та функціонували кілька товарних бірж, діяльність яких характеризувалася незначними обсягами угод і недосконалістю організаційних форм торгівлі.

У 1861–1914 роках склалися сприятливі передумови для розвитку біржової мережі в Україні. Економічне піднесення і розширення товарно-грошових відносин наприкінці ХІХ ст., спричинене реформами 1860-х років, привело до виникнення товарних бірж в усіх торгових центрах України. На початку ХХ ст. ці процеси ще активізувалися. Лише упродовж 1906–1913 років в Україні розпочали роботу 11 товарних бірж, спеціалізованих за окремими видами продукції. Вітчизняні біржі того періоду укладали угоди з реальним товаром. Однак початок Першої світової війни, а згодом жовтневий переворот 1917 року призвели до повного припинення діяльності усіх товарних бірж в Україні. Тимчасово біржову торгівлю відновлювали у 1921–1928 роках, у період нової внутрішньої економічної політики у СРСР.

Надалі відродження біржової торгівлі відбувається лише з 1990-х років із становленням ринкових відносин в Україні. Перші товарні біржі цього періоду були першими і в колишньому СРСР. До їх числа належить Київська універсальна біржа, де ще тоді було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор. У цей час простежується значна концентрація біржової торгівлі: на столичних біржах фіксується кожна друга гривня із загального обсягу укладених в Україні біржових угод. На частку п’яти біржових центрів України – Київ, Харківську, Донецьку, Одеську та Запорізьку області – припадає майже 90% біржових оборотів в Україні. До семи найбільших товарних бірж того періоду належали: Українська біржа “Десятинна”, оборот якої становив 19,3% загального обсягу біржового обороту в країні, а також Київська універсальна, Харківська і Одеська товарні, Біржа малих підприємств (Київ), Маріупольська універсально-товарна та Придніпровська товарна біржі.

Після появи значної кількості товарних бірж в Україні на початку 1990-х років їх кількість упродовж минулого десятиліття поступово зменшувалася: на початку 1999 р. практичну діяльність здійснювали 66 бірж проти 87 у 1992 р. Починаючи з 2000 р., кількість бірж знову зростала. Станом на жовтень 2008 р. в Україні зареєстровано 493 біржі, а практичну діяльність здійснювало 337 бірж, з яких універсальних, товарно-сировинних і товарних – 289, агропромислових – 20, нерухомості – 19, фондових і їхніх філій – 10 та одна валютна.

Упродовж 2008 р. на біржах України проведено 69,5 тис. торгів, на яких запропоновано для продажу товарів і послуг на суму 49,6 млрд. грн. і укладено 162,5 тис. угод на суму 48,4 млрд. грн. Середній обсяг одного торгу у 2008 р. становив 696,9 тис. грн, що у 2,3 рази більше, ніж у 2007 р. Найбільше угод укладено на товарно-сировинних і товарних біржах – 41,5% загального обсягу біржових угод, на агропромислових – 35,4%, на універсальних – 18,8%. Коефіцієнт ліквідності укладених угод (співвідношення обсягів укладених угод до обсягів пропозицій) у 2008 р. становив 97,7%.

Біржова торгівля продукцією і товарами упродовж 2008 р. була представлена в основному спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). Так, на основі споту було укладено 70,5% усіх біржових угод, з них угоди з паливними ресурсами становили 32,8%, угоди з продукцією рослинництва – 37,2%, угоди з продукцією тваринництва – 17,4%. Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 29,3%. Найбільша їх частка припадала на угоди з продукцією рослинництва – 95,5%.

Біржова діяльність поширена сьогодні у всіх регіонах України. Проте, левова частка обсягів біржової торгівлі припадає на лише декілька з них. Скажімо, у 2008 р. на біржах, що діють у п’яти регіонах України, було укладено майже 93% усіх біржових угод (у Києві – 52,9%, у Полтавській області – 17,6%, у Миколаївській області – 9,4%, у Київській області – 7,7% та у Дніпропетровській області – 4,9%).

6.2. Сторінка про Україну. Розвиток фондового ринку в Україні

Зародження вітчизняного фондового ринку пов’язують з початком масової приватизації в Україні на початку 1990-х років. Масова приватизація спочатку передбачала продаж акцій підприємств дрібними пакетами, які отримувало населення. Це дало роботу великій кількості посередників, що займалися консолідацією цінних паперів і підготувало ґрунт для розвитку фондового ринку.

Перші фондові біржі з’явилися в Україні саме в період масової приватизації. Ще 1991 р. було створено Українську фондову біржу (УФБ). Тоді на ринку практично не було цінних паперів, тому початкова мета УФБ зводилася до допомоги державі у проведенні приватизації. Крім того, на біржі мали котируватися акції колишніх держпідприємств.

До 1995 р. УФБ виконувала роль міжбанківської валютно-кредитної біржі. Створити реальний фондовий ринок УФБ не вдалося: обороти з цінними паперами були мізерними. З погляду фахівців, причини невдачі УФБ криються у непродуманій державній політиці.

Після 1996 р. в Україні почався реальний розпродаж держпакетів акцій. У результаті з’явилося одразу кілька нових організаторів торгів. 1996 року створено Першу фондову торговельну систему (ПФТС), а через рік – Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ), Київську міжнародну валютну біржу (КМВБ), Донецьку фондову біржу (ДФБ).

У перший рік існування обсяги торгів ПФТС становили 3,1 млн. грн., що становило близько 7% від загального обсягу організованого фондового ринку. Однак уже через рік обсяг торгів тут зріс у 112 разів. Тоді ПФТС була другою після УМВБ, а від 1998 р. стає лідером серед організаторів торгів. Популярність біржі брокери пояснюють тим, що система торгів у ПФТС є найзручнішою для укладання угод. ПФТС стала першим майданчиком, що запропонував брокерам електронну торгівлю.

До 2000 р. левову частку обсягів організованих торгів (близько 70%) забезпечували угоди з акціями – в основному на ПФТС. На біржі було представлено десяток галузей, домінували акції підприємств енергетичного, металургійного, нафтогазового, хімічного та телекомунікаційного секторів. У 2001–2004 роках значної популярності набули державні та корпоративні облігації. З 2005 р. знову зросли обсяги угод з акціями – тепер уже в інтересах не бізнес-груп, а вітчизняних і зарубіжних інвестиційних фондів.

Сьогодні в Україні працює 10 фондових бірж та їхніх філій. Найбільшою з них залишається Перша фондова торгова система. Останніми роками фондовий ринок України розвивався дуже динамічно. У 2005 р. обсяг торгів на ПФТС становив 14,7 млрд. грн., а індекс ПФТС зріс на 35,7% проти попереднього року. У 2006 р. обсяг торгів збільшився до 28,3 млрд. грн., а у 2007 р. перевищив 32 млрд. грн., за зростання індексу ПФТС на 41,3% у 2006 р. та на 135% у 2007 р. У 2008 р. загальний обсяг торгів на ПФТС зріс до 45,55 млрд. грн., однак індекс акцій ПФТС протягом цього року зменшився на 74,33%.

На початку 2009 р. переважна частка обсягів торгів на ПФТС припадала на угоди з акціями (84,2%). Обсяги торгів корпоративними облігаціями становили 9,5%, державними цінними паперами – 3,1%, цінними паперами пайових інститутів спільного інвестування – 2,5%, муніципальними облігаціями – 0,7% від загального обсягу торгів у ПФТС.