2.3. Завершальний етап дослідження.

Третій етап роботи – це обробка накопиченого матеріалу, розташування його в логічній послідовності, поповнення його додатковими відомостями, необхідність яких виявляється в ході роботи. Сюди ж входить оформлення результатів дослідження у вигляді закінченої курсової роботи.

Логіка дослідження передбачає певну його композицію і містить дві взаємозв’язані частини:

а) розробку задуму (описова частина), частіше, у вступі;

б) реалізацію задуму (основна частина) і його рубрикацію (розбиття тексту на складові частини, відділення однієї частини від іншої: абзаци, розділи, параграфи, цифрове і буквене позначення і т.п.), а також використання заголовків, нумерації і т.д.

При цьому слід дотримуватися і певної структури курсового твору, який повинен складатися з: а) вступу; б) основної частини (теоретична і практична частина; в) висновків; г) списку використовуваної літератури (бібліографії).

Ііі. Характеристика змісту структурних компонентів курсової роботи

Правильна і логічно вмотивована структура курсової роботи – запорука успішного розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усього дослідження. Незалежно від обраної теми текст курсової повинен мати вступ, основну частину – кілька розділів і підрозділів, висновки й список використаних джерел.

3.1. Особливості змісту вступу.

Курсова робота починається зі вступу, який займає 3-4 сторінки. Тут формулюються положення, що визначають весь хід роботи. (Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина роботи.)

1. У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати вибір теми свого дослідження. Якщо назва (тема) курсової роботи визначена не в проблемному варіанті, то обов’язково сформулювати (поставити) проблему (сутність проблеми криється у протиріччі між фактами педагогічної дійсності та їхнім теоретичним осмисленням, тобто проблема відображає суперечності процесу пізнання, проявляється у вигляді протилежних позицій в поясненні освітніх явищ, об’єктів, процесів і вимагає відповідного теоретичного обґрунтування для її вирішення) в руслі вибраної вами теми. У науковій літературі підкреслюється, що правильно поставлена проблема є передумовою успіху її вивчення. Наукова проблема є результатом глибокого вивчення практики та наукової літератури.

Повідомивши про те, на якому рівні перебуває розробка даної проблеми, студент робить висновки про актуальність своєї роботи. Актуальність наукового дослідження – це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового педагогічного досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії в конкретних умовах діяльності. У розкритті актуальності проблеми й теми курсової (дипломної) роботи важливо дотримуватися певної логіки обґрунтування наукових положень з урахуванням соціальних вимог до розвитку особистості, необхідності вдосконалення тих чи інших параметрів практичної діяльності школи та важливості розробки тих аспектів педагогіки, які є провідними для сучасної наукової думки.

Обґрунтування актуальності проблеми передбачає відповідь на запитання: чому цю проблему важливо розв’язувати сьогодні, що включає висвітлення кількох позицій.

Насамперед, необхідним є посилання на державні документи, в яких визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти.

2. Потім необхідно зазначити предмет дослідження, тобто ту сторону об’єктивної реальності, яка найбільш відповідає вирішенню поставленої вами проблеми, тобто удосконалює об’єкт у цілому.

У курсовій роботі необхідно розрізняти всю об’єктну сферу, на яку спрямована увага дослідника, і ту досить вузьку її частину, про яку автор хоче одержати нове педагогічне уявлення.

3. Формулюється мета дослідження (те, до чого прагнете і чого хочете досягти). Мета спрямовує дослідження на одержання нових знань про предмет, що дадуть змогу підвищити якість педагогічного процесу.

4. Досягненню мети дослідження сприяє постановка (формулювання) у вступі і вирішення в ході роботи конкретних завдань (те, що потрібно зробити, виявити, розробити, визначити, вирішити для виконання головної мети дослідження, вирішення проблеми в цілому). Завдання – це програма дослідницьких процесів, які відображають логіку наукового пошуку.

5. Формулюється методика дослідження.

6. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, а також переваг і недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні розробки, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо зазначити автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчують огляд коротким висновком про міру висвітленості в літературі основних аспектів теми.

7. У вступі також показуються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

8. Висловлюється історія питання (якщо потрібно).