1.2. Структура курсової роботи з педагогіки.

Структура курсової роботи з педагогіки має відповідати вимогам вищої школи: складатися зі титульної сторінки, змісту, вступу, основної частини, висновків, містити список використаних джерел та літератури, додатки.

• титульна сторінка (на титульному аркуші вказується: Міністерство; назва вищого навчального закладу, де виконувалась курсова робота; назва теми; прізвище та ініціали студента; прізвище та ініціали, науковий ступінь, учене звання керівника; рік виконання роботи (див. Додаток 2);

• зміст (план);

• вступ (обґрунтовується актуальність теми, її теоретичне та практичне значення для педагогічної теорії та практики, формулюється мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження);

• розділи основної частини (Теоретичний розділ включає аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, а також певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків; Практичний розділ містить опис педагогічної практики з теми дослідження та результати одержані студентом по виконанню практичних дослідницьких завдань та розробки навчально-методичних матеріалів);

• висновки;

• список використаної літератури (бібліографія) (у тексті курсової роботи повинні бути посилання на більшість джерел, які зазначені у списку);

• додатки.

Кожна з цих складових виконує конкретну функцію, має свої особливості викладу матеріалу, а всі вони разом дають системне уявлення про визначену в темі дослідження та розкриту в його змісті проблему. Послідовність викладу теми повинна чітко відповідати плану роботи.

При написанні наукової роботи (курсової, дипломної, магістерської) важливо усвідомлювати сутність понятійного апарату науково-педагогічного дослідження.

1.3. Категоріальний апарат педагогічного дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на певний момент знаходиться в полі зору практичної чи теоретичної діяльності дослідника. Іншими словами, під об’єктом розуміють стан, процес, властивості чи особливості педагогічної діяльності, які описуються певною системою понять (наприклад об’єктом курсової роботи може бути: процес виховання в загальноосвітній школі; процес професійної підготовки майбутніх вчителів; педагогічна діяльність класного керівника в основній школі; процес диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи тощо).

Поняття „предмет” вужче, ніж поняття „об’єкт”. Предмет дослідження – визначає той бік об’єкта, ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, отже, є для неї головними, визначальними.

Якщо студент не визначить в об’єкті головний, ключовий пункт чи зв’язок як предмет пошуку, курсова робота втратить свою цілісність і буде зведена до еклектичного переказування загальновідомих педагогічних положень. Вона продемонструє типову помилку: багато написано, а дослідження не відбулося, бо автор не отримав бажаних результатів і у змісті своєї праці не виявив нічого нового.

Наприклад, для теми курсової роботи „Естетичне виховання підлітків засобами народної творчості” об’єктом дослідження є – процес естетичного виховання підлітків сучасної загальноосвітньої школи, предметом – педагогічні умови ефективного естетичного виховання підлітків засобами народної творчості.

Після виділення в об’єкті чітко окресленого кола досліджуваних явищ студент повинен сформулювати мету роботи. При формулюванні мети слід з’ясувати, який результат бажає отримати дослідник. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань про предмет дослідження. Найчастіше вона полягає у підвищенні ефективності процесів навчання й виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому.

Наприклад, у згаданій вище темі метою курсової роботи є визначення й обґрунтування педагогічних умов ефективного естетичного виховання підлітків засобами народної творчості.

Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення.

Завдання дослідження можуть включати такі елементи:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів; розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів і умов застосування тощо);

• всебічне (при потребі й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану (з’ясування недоліків і труднощів розв’язання, їх причин та окремих шляхів розв’язання), вивчення типових особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

• обґрунтування обов’язкової системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності (досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу й зусиль);

• розробка методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних освітніх установ (організацій).

Прикладом завдань дослідження названої вище теми наукової роботи можуть бути:

• виконати теоретичний аналіз сучасної системи естетичного виховання учнів основної школи на матеріалі науково-педагогічної літератури;

• проаналізувати роль народної творчості в сучасній виховній системі загальноосвітньої школи;

• уточнити сутність, мету, завдання, шляхи естетичного виховання підлітків та критерії (показники) й рівні педагогічної оцінки естетичної культури підлітків;

• визначити основні ефективні форми та методи естетичного виховання учнів підліткового віку;

• дослідно-експериментально перевірити запропоновані автором педагогічні умови естетичного виховання підлітків засобами народної творчості;

Дослідникам-початківцям дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукового дослідження, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової діяльності найбільше виникає питань саме методологічного характеру.

Для вирішення завдань дослідження розробляється методика педагогічного дослідження. Методика містить опис методів і системи прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона спрямована дати відповідь на питання, як, яким способом проводити дослідження, досягти поставленої в науковій роботі мети.

Методи дослідження – це способи, шляхи отримання достовірних знань, досягнення конкретних наукових результатів.

Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – приводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дає змоги зробити ніяких висновків.

Для вирішення конкретних завдань дослідження використовуються відповідні методи, які класифікуються за різними ознаками. За призначенням розрізняють в одному випадку методи збору фактичного матеріалу, його теоретичної інтерпретації, спрямованого перетворення. В іншому випадку виділяють методи діагностики, пояснення, прогнозування, корекції, статистичної обробки матеріалу та інші. За рівнем проникнення в сутність вирізняють групу методів емпіричного дослідження, заснованого на досвіді, практиці, експерименті, методи обробки матеріалів і методи теоретичного дослідження, пов’язані з абстрагуванням від чуттєвої реальності, побудовою моделей, проникнення у сутність досліджуваного.

У педагогічних дослідженнях переважно використовують методи гуманітарних та природничих наук: теоретичні, емпіричні і математичні.

Таблиця 1