3) Архівна справа;
4) опис.
98. Що є одиницями обліку в архіві:
1) фонд;
2) аркуш;
3) каталог;
4) опис;
5) карта;
6) список фондів;
7) паспорт;
8) Архівна справа.
99. Архівна інформація використовується у:
1) сфері управління;
2) сфері економіки;
3) банківській справі;
4) політичному житті;
5) у будівництві;
6) науковій діяльності;
7) у медицині;
8) культурно-духовному житті;
9) соціальна-правовому напрямі.
100. Формами використання документної інформації архівів є:
1) ініціативне інформування;
2) виконання соціально-правових, генеалогічних і тематичних запитів громадян;
3) експозиційна робота архіву;
4) використання засобів масової інформації;
5) користування документами у читальному залі;
6) публікація документів.
101. Результати виконання архівом соціально-правових запитів громадян оформляються у вигляді:
1) архівної довідки;
2) архівного посвідчення;
3) архівного витягу;
4) архівного уривку;
5) архівної копії.
102. Архівна евристика це:
1) пошук архівної інформації;
2) ліквідація архівної інформації;
3) використання архівної інформації.
103. Розвиток архівної евристики безпосередньо пов'язаний з подоланням:
1) бар'єру не інформованості;
2) морального бар'єру;
3) мовного бар'єру;
4) фізичного бар'єру;
5) матеріального бар'єру.
104. Що визначає ранг архіву:
1) належність державного архіву до певного рівня системи архівних установ (районного, міського, обласного, центрального);
2) наявність в архівній установі рукописних пам'яток і стародруків;
3) зберігання в архівній установі оригіналів законодавчих актів загальнодержавного значення.
105. Що з переліченого не є об'єктом вивчення археографії?
1) документи на паперовій основі;
2) руські монети XIV - XV ст.;
3) археологічні знахідки.
106. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України комплектується:
1) документами до історії української культури новітнього часу;
2) рукописами та стародруками;
3) аудіовізуальними документами;
4) документами установ культури, творчих спілок та документами особового походження діячів літератури та мистецтва.
107. Особливість Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України зумовлена тим, що:
1) унікальність обліку та зберіганні аудіовізуальних документів;
2) зібрано чимало кіно- фото- фонодокументів про діячів української культури;
3) переважну більшість фондів архіву становлять особові фонди відомих діячів літератури і мистецта.
108. Інституті рукопису НБУВ зберігаються історичні матеріали з колекцій і архівів наукових товариств:
1) Церковно-історичного і археологічного товариства;
2) Історичного товариства Нестора-Літописця;
3) Одеського товариства історії і старожитностей;
4) Київського відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства.
109. У Центральному державному історичному архіві України м. Києва зберігаються історичні матеріали з колекцій і архівів наукових товариств:
1) Історичного товариства Нестора-Літописця;
2) Церковно-історичного і археологічного товариства;
3) Київського відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства;
4) Одеського товариства історії і старожитностей.
110. Найважливіші документи Національного архівного фонду України, присвячені новітні історії України після 1917 р. зосереджені в:
1) Центральному державному архіві громадських об'єднань України;
2) Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г.С. Пшеничного;
3) Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України;
4) архівних підрозділах органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
111. В якому році утворений Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства?
1) 1917;
2) 1922;
3) 1937;
4) 1945;
5) 1994;
6) 2000.
112. Правовий доступ до архівних документів як право на отримання інформації забезпечує такі закони України:
1) "Про національний архівний фонд та архівні установи";
2) "Про державну таємницю";
3) "Про бібліотеки та бібліотечні справи";
4) "Про інформацію".
113. Хто з перелічених істориків-архивістів жив і трацював у XX ст.:
1) В. Антонович;
2) В. Багалій;
3) В. Веретенніков;
4) О. Водолажченко;
5) М. Довнар-Запольський;
6) М. Драгоманов;
7) М. Іванишев;
8) В. Модзалевський;
9) В. Міяківський.
114. Внесок в розвиток української археографії зробили:
1) В. М. Татіщев;
2) Д. М. Бантиш-Каменський;
3) М. С. Грушевський;
4) М. М. Кучинко;
5) О. П. Толочко;
6) І. Л. Бутич;
7) Я. Р. Дашкевич.
115. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства є:
1) Міністерство освіти;
2) Міністерство внутрішніх справ;
3) Державний комітет архівів України;
4) Центральний державний архів вищих органів влади і управління.
116. Автором першого національного підручника з архівознавства був:
1) М. Грушевський;
2) В. Романовський;
3) І. Крип'якевич;
4) Я. Калакура.
117. Археографія - це наука, що вивчає:
1) історію організації і розвитку методів опублікування історичних джерел, правил видання історичних документів;
2) зовнішні ознаки рукописів, історичний розвиток знаків писемності.
118. Що з переліченого не є об'єктом дослідження археографами:
1) законодавчі акти;
2) церковно-правові акти;
3) міські герби;
4) дипломатичне листування.
119. Археографами України є:
1) М. В. Ломоносов;
2) О. С. Пушкін;
3) О. С. Грушевський;
4) І. Л. Бутич;
5) Я. Р. Дашкевич.
120. Хто з перелічених учених не вивчав документальних джерел з історії України?
1) В. Б. Антонович;
2) Д. І. Багалій;
3) Р. Дж. Колінгвуд;
4) І. П. Крип'якевич.
121. Основними центрами зосередження найдавніших писемних документів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі були:
1) великокнязівський двір;
2) церкви;
3) монастирі;
4) приватні зібрання.
122. У великокнязівському архіві зосереджувалися:
1) важливі юридичні документи (навести приклади);
2) приватне й дипломатичне листування великих князів (навести приклади);
3) міждержавні угоди київських князів.
123. Нерозвиненість державних структур за часів Київської Русі не дозволила архівам виокремитися в:
1) самостійні установи;
2) міністерства;
3) колегії.
124. Документи за часів Київської Русі довгий час зберігалися в:
1) державній скарбниці;
2) національному банку;
3) казначействі.
125. За давньоруських часів архіви не розмежовувалися з:
1) бібліотеки;
2) монастирями;
3) церквами;
4) університетами.
126. Ярослав Мудрий заснував у 1037 р. при Софійському соборі:
1) бібліотеку;
2) університет;
3) архівосховище;
4) монастир.
127. Центрами зосередження писемних матеріалів у Київській Русі були:
1) церковні архіви;
2) козацькі архіви;
3) князівські архіви.
128. Найдавніші архіви-скарбниці часів Київської Русі:
1) Софійський собор;
2) Києво-Могилянська Академія;
3) Десятинна церква.
129. Складіть послідовність еволюції архівів:
1) архів-бібліотека;
2) архів;
3) архів-скарбниця.
130. Хранителем печатки при дворі князя Данила Галицького був:
1) архіваріус;
2) князь Андрій;
3) печатник Курило.
131. У Львівському міському архіві ХІІІ – XIV ст. зберігалися документи:
1) привілеї та грамоти королів;
2) актові книги;
3) адміністративно-судові акти;
4) Литовські Статути;
5) описи архівних матеріалів.
132. Литовська метрика – це:
1) архів державної канцелярії Великого князівства Литовського;
2) архів Малоросійської колегії;
3) Архів Речі Посполитої.
133. У Литовській метриці зафіксовані документи:
1) XV – XVIII ст.;
2) Х-ХІІІ ст.;
3) XІV – XVII ст.
134. У Литовській метриці зберігається текст:
1) Люблінської унії;
2) Кревської унії.
135. Хронологічний діапазон Литовської метрики обіймає період:
1) з першої половини XV ст. до 1794 р.;
2) з середини XІV ст. до 1569 р.;
3) з кінця XVІ ст. до кінця XVІІІ ст.
136. Центральним державним архівом давніх актів у Москві (ЦДАДА СРСР) було взято на облік ф. 389 "Литовська метрика" у:
1) 1809 р.;
2) 1809 р.;
3) 1939 р.;
4) 1954 р.
137. Структурними відділами фонду Литовська метрика є:
1) книги записів;
2) книги судових справ – акти кримінального змісту;
3) книги публічних справ;
4) книги переписів.
138. Книги переписів Литовської Метрики містили:
1) реєстри;
2) ревізії;
3) люстрації;
4) списки.
139. Який з відділів Литовської Метрики містив люстрації українських замків 1545 та 1552 рр.:
1) книги записів;
2) книги судових справ;
3) книги публічних справ;
4) книги переписів.
140. Який з відділів Литовської Метрики містив акти кримінального змісту:
1) книги записів;
2) книги судових справ;
3) книги публічних справ;
4) книги переписів.
141. Який з відділів Литовської Метрики містив сеймові рішення, постанови, посольства до іноземних держав, привілеї на земельні володіння, відкриття торгів:
1) книги записів;
2) книги судових справ;
3) книги публічних справ;
4) книги переписів.
142. Особливості архівної справи в Україні періоду входження українських земель до Великого Князівства Литовського:
1) створення архівів судових установ;
2) складання документів "столбцами";
3) ведення актових книг;
4) складання документів латинською мовою;
5) складання документів давньоруською мовою;
6) наявність центрального архіву при Великому князі Литовському.
143. Правила зберігання актових книг були закріплені:
1) рішеннями Сеймів;
2) "Привілеями міста Самбора";
3) рішенням Луцького трибуналу;
4) Литовськими статутами.
144. Акти, пов’язані з діяльністю міських урядів відклалися в:
1) архіві Луцького трибуналу;
2) магістратських архівах.
145. Документи в магнатських архівах групувались в:
1) архівні фонди;
2) актові книги;
3) фасцикули.
146. Коронна метрика це:
1) центральний архів Галицько-Волинського князівства;
2) центральний архів Речі Посполитої;
3) центральний архів Великого князівства Литовського.
147. Збірку Коронної метрики утворюють:
1) Коронний архів у Кракові з документами до 1765 p.;
2) Коронний архів у Варшаві з документами дипломатично-політичного характеру з кінця XVI ст. до 1794 р.;
3) Метрика більшої коронної канцелярії;
4) Метрика меншої коронної канцелярії.
148. Що зайве у списку – Коронна метрика включає:
1) книги вписів і книг декретів;
2) книги положень;
3) книги посольств;
4) книги реєстрацій;
5) канцлерські книги або книги публічних справ;
6) книги сигілят.
149. До відділу книг вписів Коронної метрики відносяться:
1) книги Руської метрики;
2) книги Волинської метрики;
3) книги Литовської метрики;
4) книги Київської метрики. Вкажіть правильну назву.
150. Найдавніший збережений том Коронної Метрики датується:
1) 1545 р.;
2) 1447 p.;
3) 1552 р.;
4) 1569 р.
151. Книги Руської, або Волинської, метрики відносяться до:
1) книг вписів;
2) книг реєстрацій;
3) книг сигілят;
4) книг публічних справ.
152. Книги Руської, або Волинської, метрики велися протягом:
1) 1569-1673 pp.;
2) 1199-1366 рр.;
3) 1452-1795 рр.
153. Книги Руської, або Волинської, метрики концентрували в собі офіційні копії:
1) вихідних документів польської Коронної канцелярії;
2) вхідні документи польської Коронної канцелярії;
3) вихідних документів канцелярії Великого князівства Литовського;
4) вхідні документи Малоросійської колегії.
154. Книги Руської, або Волинської, метрики стосувалися воєводств:
1) Київського;
2) Подільського;
3) Волинського;
4) Люблінського;
5) Брацлавського;
6) Луцького;
7) Володимирського.
155. В Речі Посполитій ХУІ-ХУІІ ст. діловодство й архівна справа були організовані в той же спосіб, що й у :
1) Московській землі;
2) Литві;
3) Білорусії.
156. Волинська метрика 1569-1673 рр. зберігається у:
1) Варшаві;
2) Кракові;
3) Львові;
4) Києві;
5) Москві.
157. Вищою апеляційною інстанцією для ґродських, земських і підкоморських судів від 1578 р. був для західноукраїнських земель:
1) Коронний Трибунал;
2) Луцький Трибунал.
158. Вищою апеляційною інстанцією для ґродських, земських і підкоморських судів від 1578 р. був для Київського, Волинського і Брацлавського воєводств:
1) Коронний Трибунал;
2) Луцький Трибунал.
159. III Статут ВКЛ 1588 р. декларував ведення записів у актових книгах:
1) українською мовою;
2) польською мовою;
3) латиною.
160. В українських містах за литовсько-польської доби фондоутворювачами архівів були:
1) магістрати;
2) судові установи;
3) ремісничі цехи.
161. Магістрат міст складався з:
1) колегій;
2) міністерств;
3) відділів;
4) секторів.
162. Класифікацію актових книг магістрату за видовими ознаками здійснив:
1) М. Грушевський;
2) В. Атаманенко;
3) В. Романовський;
4) М. Ковальський.
163. Реєстрація вхідної документації та адміністративно-політичної діяльності Генеральної військової канцелярії велася в:
1) фасцикулах;
2) журналах-діаріушах;
3) реєстраційних книгах;
4) канцелярських книгах.
164. У Генеральній військовій канцелярії зберігалися:
1) арсенал козацького війська;
2) акти про внутрішнє врятування;
3) земські актові книги;
4) акти про дипломатичні зносини із сусідніми державами.
165. Вказати архіви, яких державних установ функціонували у першій половині XVIII cт. на Лівобережній Україні:
1) Генеральної військової канцелярії;
2) Генерального військового суду;
3) гетьманської канцелярії;
4) похідної генеральної військової канцелярії;
5) канцелярії малоросійських зборів;
6) Генеральної лічильної комісії.
166. Державний архів за Богдана Хмельницького містився у гетьманській резиденції в: 1) Трахтемирові;
2) Чигирині;
3) Батурині.
167. Полкове діловодство зосереджувалося в:
1) Генеральній військовій канцелярії;
2) полкових канцеляріях;
3) сотенних канцеляріях;
4) Малоросійській колегії.
168. Полковою канцелярією відав:
1) генеральний писар;
2) писар;
3) полковий писар.
169. У тематично-видовому відношенні у фамільних архівах XVIII ст. можна виділити такі види документів:
1) власницькі акти;
2) господарські книги;
3) тестаменти;
4) приватне листування;
5) щоденники;
6) родинні хроніки, генеалогічні записи;
7) випадкові документи, що не мають прямого відношення до власників.
170. Вкажіть правильну відповідь. У складі фамільних архівів містяться:
1) рукописні лікарські порадники;
2) рецептурники;
3) кулінарні книги;
4) книжкові колекції.
171. У результаті адміністративних реформ 1764-1796 pp.:
1) порушено цілісність архівних фондів центральних установ Гетьманщини;
2) відбулося змішування й розпорошення канцелярських архівів;
3) втрачена значна кількість документів.
172. Архів Коша Нової Запорозької Січі існував з:
1) XV ст.;
2) XVI ст.;
3) XVII ст.;
4) XVIII ст.
173. Архів Коша Нової Запорозької Січі сформувався в результаті діяльності:
1) Генеральної військової канцелярії;
2) військової канцелярії Коша;
3) Генеральної Малоросійської Архіви.
174. Матеріали архіву Коша Нової Запорозької Січі охоплювали період:
1) 1713-1776 рр.;
2) 1722-1727 рр.;
3) 1709-1776 рр.
175. Військовою канцелярією Коша керував:
1) військовий писар;
2) кошовий отаман;
3) старший канцелярист;
4) підписар.
176. Військова канцелярія в 40-х pp. XVIII ст. перейняла:
1) російську систему діловодства;
2) українську систему діловодства;
3) польську систему діловодства.
177. Після захоплення Січі в 1775 р. Г. Потьомкіним в архівній справі сталися такі зміни:
1) Архів Коша був розпорошений;
2) Архів Коша зазнав значних втрат;
3) було упорядковано архів Коша;
4) складався опис архіву Коша.
178. Масив документів Архіву Коша Нової Запорізької Січі вперше науково впорядкував: 1) Г. Потьомкін;
2) М. Воронцов;
3) А. Скальковський;
4) Д. Яворницький;
5) І. Крип'якевич.
179. Архів Коша Нової Запорозької Січі зберігається у:
1) Центральному державному історичному архіві України м. Києва;
2) Центральному державному історичному архіві України м. Львова;
3) Державному архіві Харківської області;
4) державному архіві міста Києва.
180. Архів Коша Нової Запорозької Січі зберігається у Центральному державному історичному архіві України у м. Києва з:
1) 1941 р.;
2) 1945 р.;
3) 1991 р.
181. Корпусне видання документів Архіву Коша Нової Запорізької Січі проводять:
1) Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;
2) Інститут української археографії та джерелознавства ім.. М. Грушевського НАН України;
3) Центральний державний історичний архів України у м. Києві.
182. Вперше анотований опис Архіву Коша Нової Запорізької Січі було видано у:
1) 1843 р.;
2) 1917 р.;
3) 1931 р.;
4) 1994 р.
183. Особливістю державного архіву Гетьманщини середини XVII ст. було:
1) похідний архів у гетьманському таборі;
2) архів-скарбниця;
3) укладання дипломатичних актів із сусідніми державами.
184. За часів козацько-гетьманської держави існували:
1) архів Великого князя Литовського;
2) архів Генеральної військової канцелярії;
3) тивунські архіви;
4) полкові та сотенні архіви;
5)боярські архіви;
6) монастирські архіви;
7) архів старшинсько-дворянських родів.
185. Архіви центральних установ Гетьманщини були об’єднані в:
1) Малоросійську колегію 1722-1727 рр.;
2) Малоросійську колегію 1764-1786 рр.;
3) Генеральну малоросійську архіву.
186. Матеріали Генеральної Малоросійської архіви стосувалися:
1) Волинського намісництва;
2) Київського намісництва;
3) Чернігівського намісництва;
4) Новгоро-Сіверського намісництва.
187. Термін «державний архів України» запровадив:
1) В. Антонович;
2) М. Грушевський;
3) І. Крип’якевич;
4) В. Романовський.
188. Роки існування 1-ї Малоросійської колегії:
1) 1701-1725;
2) 1720-1724;
3) 1722-1727;
4) 1764-1786.
189. Роки існування ІІ-ї Малоросійської колегії:
1) 1701-1725;
2) 1720-1724;
3) 1722-1727;
4) 1764-1786.
190. Формування магнатських архівів у XVII-XVIII ст. пов’язано з діяльністю:
1) князів Острозьких;
2) князів Любомирських;
3) князів Чарторийських;
4) князів Сангушків;
5) графів Потоцьких;
6) графів Браницьких.
191. Особисте листування магнатів зберігалося в:
1) актових книгах;
2) фасцикулах;
3) спеціальних коробках.
192. Архів якого магната розташований у Славуті:
1) князя Вишневецького;
2) князя Радзивіла;
3) князя Сангушко;
4) графа Грохольського;
5) графа Тарновського.
193. Вкажіть на складові частини магнатських архівів у другій половині XVII-XVIII ст.:
1) домовий архів;
2) власницький архів;
3) господарський архів;
4) адміністративно-господарський архів;
5) адміністративний архів.
194. Архів гродських і земських актів у Львові був заснований у:
1) 1783 р.;
2) 1784 р.;
3) 1785 р.;
4) 1808 р.
195. Першим регентом архіву гродських і земських актів у Львові був призначений:
1) Й. Бріґідо;
2) А. Полетило;
3) Б. Дудіка.
196. Перша реорганізація Архіву гродських і земських актів у Львові відбулася в:
1) 1800 р.;
2) 1808 р.;
3) 1877 р.
197. Основу приватних документальних колекцій становили:
1) князівські архіви;
2) родинні архіви;
3) монастирські архіви;
4) магістратські архіви.
198. Монастирські архіви у XVIII ст. зазнали значних втрат внаслідок:
1) реставрації монастирських споруд;
2) цілеспрямованого вилучення документів російською владою.
199. Монастирські фонди XVII - XVIII ст. зберігали:
1) автобіографії гетьманів;
2) універсали гетьманів;
3) автобіографії російських царів;
4) жалувані грамоти російських царів;
5) дарчі, купчі на землі та маєтки.
200. Київська комісія для розгляду давніх актів виникла в:
1) 1795 р.;
2) 1833 р.;
3) 1842 р.;
4) 1843 р.;
5) 1852 р.
201. Київська комісія для розгляду давніх актів видавала:
1) «Студії з архівної справи та документознавства»;
2) «Архіви України»;
3) «Пам’ятки»;
4) «Архів Юго-Западной России».
202. Потребу створення Київського архіву давніх актів обґрунтував:
1) Д. Бібіков;
2) М. Іванішев;
3) А. Красовський;
4) І. Крип’якевич.
203. Київський архів давніх актів було засновано:
1) 1783 р.;
2) 1834 р.;
3) 1852 р.;
4) 1880 р.;
5) 1917 р.
204. Указом від 2 квітня 1852 року створювалися:
1) Київська археографічна комісія і Київський архів давніх актів;
2) Київський архів давніх актів;
3) Київський і Веленський архіви давніх актів;
4) Київський, Віленський, Вітебський архіви давніх актів.
205. Київський архів давніх актів з 1852 року підпорядковувався:
1) Міністерству внутрішніх справ і Київському військовому губернатору;
2) Міністерству внутрішніх справ і Міністерству освіти;
3) Міністерству народної освіти і Київському університету Св. Володимира;
4) Київському цивільному губернатору і Київському військовому губернатору. 206. Київський архів давніх актів у 1852 році був розміщений в приміщенні:
1) Києво-Печерської Лаври;
2) Київського генерал-губернаторства;
3) Київського університету св. Володимира;
4) приватних будівлях.
207. Першим завідувачем Київського архіву давніх актів було призначено:
1) Д. Бібікова;
2) М. Іванішева;
3) А. Красовського;
4) К. Царевського;
5) І. Каманіна.
208. До Київського архіву давніх актів з 1852 року почали збирати:
1) фасцикули;
2) окремі документи;
3) актові книги;
4) окремі документи та актові книги;
5) листування;
6) приватне листування;
7) актові книги і приватне листування.
209. Переважна форма архівних матеріалів Київського архіву давніх актів з 1852 року це:
1) фасцикули;
2) окремі документи;
3) архівні описи;
4) актові книги;
5) листи.
210. Виберіть правильний перелік членів Києвської археографічної комісії, які ввійшли до неї в 1843 р.:
1) М. Максимович, М. Іванишев, М. Грушевський, М. Рігельман;
2) М. Грушевський, О. Грушевський, М. Рігельман, М. Оболенський;
3) М. Максимович, П. Куліш, А. Чаплинський, М. Рігельман;
4) М. Максимович, М. Іванишев, П. Куліш, В. Домбровський;
5) П. Куліш, А. Чаплинський, В. Домбровський, М. Рігельман.
211. Найвизначішим виданням Києвської археографічної комісії було:
1) рукописи XVII ст.;
2) "Полное собрание русских летописей";
3) "Архив Юго-Западной России";
4) статистичні матеріали другої половини XIX ст.;
5) описи намісництв.
212. Основою видання "Архив Юго-Западной Руси" було:
1) церковні та монастирські архіви;
2) колекція архівного матеріалу, що зберігалася в Центральному архіві давніх актів у Києві;
3) Коронна і Литовська метрики;
4) поточне діловодство архівів губернських правлінь, казенних і судових палат.
213. Харківське історико-філологічне товариство було засновано:
1) 1852 р.;
2) 1877 р.;
3) 1880 р.;
4) 1884 р.
214. Харківський історичний архів складався з таких комплексів документів:
1) діловодство військової канцелярії Запорізької Січі;
2) рукописи місцевих діячів;
3) рукописи магнатів Правобережної України;
4) документи Старої Гетьманщини;
5) матеріали до історії Слобожанщини.
215. Харківський історичний архів зосередив розпорошені документи:
1) Старої Гетьманщини;
2) І Малоросійської Колегії;
3) І і II Малоросійських колегій;
4) II Малоросійської Колегії.
216. Створення Харківського історичного архіву ініціював:
1) Д. Бантиш-Каменський;
2) М. Маркевич;
3) М. Судієнко;
4) О. Лазаревський;
5) П. Єфименко.
217. Харківський історичний архів з 1880 року підпорядковувався:
1) Міністерству освіти і Харківському університету;
2) Міністерству освіти і Харківському історико-філологчному товариству;
3) Міністерству освіти;
4) Харківському історико-філологічному товариству;
5) Міністерству внутрішніх справ;
6) Харківському університету і Міністерству внутрішніх справ.
218. Харківський історичний архів було утворено в:
1) 1877 р.
2) 1879 р.
3) 1880 р.
4) 1882 р.
219. Першим директором Харківського історичного архіву було призначено:
1) П. Єфименка;
2) М. Маркевича;
3) М. Судієнка;
4) О. Лазаревського;
5) Д. Багалія.
220. Д. Багалія було призначено директором Харківського історичного архіву в:
1) 1877 р.;
2) 1880 р.:;
3) 1882 р.;
4) 1884 р.
221. Структурними відділами Харківського історичного архіву були:
1) Малоросійський відділ;
2) відділ Лівобережної України;
3) Слободсько-Український відділ;
4) відділ Правобережної України;
5) Чернігівський архів;
6) Полтавський архів;
7) відділ рукописів місцевих діячів;
8) колекція Харківського історико-філологічного товариства.
222. Центром зосередження документів адміністративно-господарських, судових фінансових установ Лівобережної і Слобідської України XVII – XIXст. був: 1) Центральний архів давніх актів у Києві;
2) Харківський історичний архів;
3) Історичний архів у Львові .
223. Питання про відкриття центральних архівів у Західному та Південно-Західному краї Російської імперії першим порушив:
1) П. Єфименко;
2) Д.Багалій;
3) І. Каманін;
4) М.Іванішев.
224. Посаду архіваріуса в Харківському історичному архіві було введено в:
1) 1882 р.;
2) 1883 р.;
3) 1884 р.;
4) 1886 р.
225. Першим архіваріусом Харківського історичного архіву було призначено:
1) О. Твердохлєбова;
2) М. Бакая;
3) М. Плохинського;
4) Є. Іванова.
226. За складом документів Харківський історичний архів мав статус:
1) волосного;
2) обласного;
3) республіканського;
4) губернського;
5) регіонального.
227. До обов’язків архіваріуса Харківського історичного архіву входило:
1) впорядкування архіву;
2) реєстрація документів, що надходили до архіву;
3) видавання довідок соціально-правового характеру офіційним і приватним особам;
4) завідування складом видань Харківського історико-філологічного товариства та його бібліотекою.
228. Створення військових архівів в Україні пов’язане з діяльністю:
1) місцевих військових формувань;
2) установ військового відомства Російської імперії;
3) управлінь військової адміністрації;
4) з’єднань регулярної армії;
5) військових заводів, арсеналів, госпіталів;
6) військових навчальних закладів.
229. Завідувачем військового архіву був:
1) діловод;
2) ад’ютант;
3) діловод і ад’ютант;
4) канцелярист.
230. На справи, які зберігалися у військовому архіві складалися:
1) реєстри;
2) описи;
3) іменні алфавіти;
4) каталоги. .
231. Імператорське Російське воєнно-історичне товариство (ІРВІТ) та його місцеві відділи було створено у:
1) 1901 р.;
2) 1905 р.;
3) 1908 р.;
4) 1910 р.
232. На чолі Архівної комісії відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства стояв:
1) В. Іконников;
2) І. Каманін;
3) М. Грушевський;
4) Д. Багалій.
233. При Імператорському Російському воєнно-історичному товаристві була створена:
1) археологічна комісія;
2) археографічна комісія;
3) історико-філологічна комісія;
4) архівна комісія.
234. Архівна комісія відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства займалася:
1) будівництвом архівів;
2) опублікуванням воєнно-історичних документів;
3) реєстрації військово-архівних фондів.
235. Архівна комісія відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства вивчала документи, які знаходилися в межах:
1) Київського військового округу;
2) Подільського генерал-губернаторства;
3) Закарпатського військового округу.
236. Виберіть правильний перелік членів архівної комісії:
1) Д. Меньшов, І. Каманін, О. Мердер, М. Лопатін;
2) М. Довнар-Запольський, М. Грушевський, В. Іконніков, І. Каманін;
3) Д. Багалій, І. Каманін, Д. Меньшов, О. Мердер.
237. Воєнно-історичні документи зберігалися в:
1) полкових музеях;
2) управліннях повітових військових начальників;
3) військових батальйонах;
4) управліннях місцевих губернських військових начальників;
5) архівах цивільних установ;
6) приватних архівах;
7) наукових документальних зібраннях.
238. Матеріли воєнно-історичних архівів публікував журнал:
1) «Архіви України»;
2) «Пам’ятки»;
3) «Вісник Держкомархіву України»;
4) «Военно-исторический вестник».
239. Документи про польське повстання 1863 р., що зберігалися при архіві Волинського губернського правління переглянули члени Імператорського Російського воєнно-історичного товариства:
1) Д. Меньшов;
2) І. Каманін;
3) О. Мердер;
4) К. Єгор’єв;
5) Б. Приходкін.
240. Проект облаштування Київського військово-центрального архіву розробляв:
1) В. Антонович;
2) В. Іконніков;
3) В. Модзолевський;
4) І. Каманін.
241. Науково-історичними установами і товариствами в Україні XIX- початку XX cт. не були:
1) Губернський статистичний комітет;
2) Церковно-історичне і археологічне товариства;
3) Волинське товариство приятелів наук;
4) Історичне товариство Нестора-літописця;
5) Київський відділ Імператорського Російського воєнно-історичного товариства;
6) Товариство краєзнавців;
7) Наукове товариство імені Т. Шевченка;
8) Товариство дослідників Волині;
9) Харківське історико-філологічне товариство;
10) Ніжинське історико-філологічне товариство;
11) Волинське польське краєзнавче товариство
242. Державний архів давніх («старых») справ у Санкт-Петербурзі було створено в:
1) 1775 р.;
2) 1778 р.;
3) 1780 р.;
4) 1803 р.
243. Петербурзьку археографічну комісію було утворено:
1) 1783 р.;
2) 1834 р.;
3) 1843 р.;
4) 1852 р.
244. Завідувачем архівом Київської духовної консисторії в 1769 р. було призначено:
1) архіварія- бібліотекаря;
2) бібліотекаря;
3) канцеляриста.
245. Завідувачем архівом Київської духовної консисторії було призначено архіварія- бібліотекаря Києво-Софійського кафедрального монастиря ієромонаха Мелхіседека Вербицького в:
1) 1722 р.;
2) 1768 р.;
3) 1769 р.;
4) 1770 р.
246. У Центральному державному історичному архіві України м. Києва зберігаються архівні фонди:
1) Історичного товариства Нестора-літописця;
2) Одеського товариства історії і старожитностей;
3) Наукового товариства імені Шевченка;
4) Київського відділу Імператорського Російського воєнно-історичного товариства;
5) Церковно-історичного та археологічного товариства.
247. В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського зберігаються архівні фонди:
1) колекція Церковно-історичного та археологічного товариства;
2) Історичного товариства Нестора-літописця;
3) Одеського товариства історії і старожитностей;
4) Наукового товариства імені Шевченка.
248. Приватні наукові архіви в Україні ХІХ-ХХст. створили:
1) О. Кістяківський;
2) О. Лазаревський;
3) М. Максимович;
4) Г. Милорадович;
5) Я. Новицький.
249. Приватні колекційні зібрання в Україні ХІХ–ХХст. створили:
1) М. Маркевич;
2) М. Судієнко;
3) А. Скальковський;
4) П. Потоцький;
5) В. Науменко
250. Питання розвитку архівної справи обговорювалися на Першому Археологічному з’їзді, який проходив у Москві в:
1) 1859 р.;
2) 1869 р;
3) 1879 р.;
4) 1889 р.
251. Питання розвитку архівної справи обговорювалися на Першому Археологічному з’їзді, який проходив у 1869 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Львові.
252. Питання реорганізації архівної справи обговорювалися на Другому Археологічному з’їзді, який проходив у Санкт-Петербурзі в:
1) 1869 р.;
2) 1870 р;
3) 1871 р.;
4) 1889 р.
253. Питання реорганізації архівної справи обговорювалися на Першому Археологічному з’їзді, який проходив у 1871 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Львові;
5) Санкт-Петербурзі.
254. Ідея про створення центральних обласних архівів була озвучена на Третьому Археологічному з’їзді, який проходив у Києві в:
1) 1871 р.;
2) 1872 р;
3) 1873 р.;
4) 1874 р.
255. Ідея про створення центральних обласних архівів була озвучена на Третьому Археологічному з’їзді, який проходив у1874 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Львові;
5) Санкт-Петербурзі.
256. Четвертий Археологічний з’їзд проходив у Казані в:
1) 1875 р.
2) 1876 р.;
3) 1877 р.
4) 1878 р.
257. Четвертий Археологічний з’їзд проходив у 1877 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Казані.
258. Питання розвитку архівної справи обговорювалися на Шостому Археологічному з’їзді, який проходив в Одесі в:
1) 1882 р.;
2) 1883р. ;
3) 1884 р.;
4) 1885 р.
259. Питання розвитку архівної справи обговорювалися на Шостому Археологічному з’їзді, який проходив в 1884 р. в:
1) Москві;
2) Одесі;
3) Харкові;
4) Львові;
5) Санкт-Петербурзі.
260. Питання розвитку архівної справи обговорювалися на Сьомому Археологічному з’їзді, який проходив в Ярославлі в:
1) 1885 р.;
2) 1886р. ;
3) 1887 р.;
4) 1889 р.
261. Питання розвитку архівної справи обговорювалися на Сьомому Археологічному з’їзді, який проходив в 1887 р. в:
1) Ярославлі;
2) Одесі;
3) Харкові;
4) Львові;
5) Санкт-Петербурзі.
262. Про низку суттєвих недоліків в організації та роботі архівних комісій йшлося на Восьмому Археологічному з’їзді, який проходив в Москві в:
1) 1889 р.;
2) 1890 р.;
3) 1891 р.;
4) 1892 р.
263. Про низку суттєвих недоліків в організації та роботі архівних комісій йшлося на Восьмому Археологічному з’їзді, який проходив в 1890 р. в:
1) Москві;
2) Одесі;
3) Харкові;
4) Львові;
5) Санкт-Петербурзі.
264. Питання реорганізації архівної справи обговорювалися на Одинадцятому Археологічному з’їзді, який проходив у Києві в:
1) 1890 р.;
2) 1896 р.;
3) 1898 р.;
4) 1899 р.
265. Питання реорганізації архівної справи обговорювалися на Одинадцятому Археологічному з’їзді, який проходив у 1899 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Казані.
266. Питання реорганізації архівної справи обговорювалися на Дванадцятому Археологічному з’їзді, який проходив у Харкові в:
1) 1900 р.;
2) 1901 р.;
3) 1902 р.;
4) 1903 р.
267. Питання реорганізації архівної справи обговорювалися на Дванадцятому Археологічному з’їзді, який проходив у 1902 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Казані.
268. Тринадцятий Археологічний з’їзд проходив у Катеринославі в:
1) 1903 р.;
2) 1904 р.;
3) 1905 р.;
4) 1906 р.
269. Тринадцятий Археологічний з’їзд проходив у 1905 р. в:
1) Москві;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Катеринославі;
5) Одесі.
270. Чотирнадцятий Археологічний з’їзд проходив у Чернігові в:
1) 1907 р.;
2) 1908 р.;
3) 1909 р.;
4) 1910 р.
271. Чотирнадцятий Археологічний з’їзд проходив у 1909 р. в:
1) Чернігові;
2) Києві;
3) Харкові;
4) Катеринославі;
5) Одесі.
272. Положення про утворення та діяльність губернських вчених архівних комісій було прийнято російським урядом:
1) 1812 р.;
2) 1852 р.;
3) 1880 р.;
4) 1884 р.;
5) 1917 р.
273. Губернські вчені архівні комісії формувалися на основі:
1) актових книг;
2) археографічних товариств;
3) місцевих історичних товариств.
274. Губернські вчені архівні комісії підпорядковувалися:
1) Російській Академії наук;
2) Міністерству внутрішніх справ;
3) губернатору.
275. Основне завдання губернських вчених архівних комісій полягало в:
1) збиранні архівних документів;
2) пошуку архівних документів;
3) знищенні архівних документів;
4) опрацюванні архівних документів.
276. Першою губернською вченою комісією стала:
1) Чернігівська;
2) Херсонська;
3) Таврійська;
4) Полтавська;
5) катеринославська.
277. Таврійська губернська вчена архівна комісія була утворена в:
1) 1886 р.;
2) 1887 р.;
3) 1888 р.
278. З 1908 р. Таврійську вчену архівну комісію очолював:
1) А. Маркевич;
2) О. Стевен;
3) В. Оліва;
4) О. Ільїн.
279. Чернігівська губернська вчена архівна комісія була утворена в:
1) 1886 р.;
2) 1887 р.;
3) 1895 р.
4) 1896 р.
280. Першим головою Чернігівської вченої архівної комісії був:
1) О. Лазаревський;
2) П. Добровольський;
3) О. Милорадович.
281. Херсонська вчена архівна комісія виникла в:
1) 1896 р.;
2) 1897 р.;
3) 1898 р.
282. Катеринославська вчена архівна комісія була утворена в:
1) 1896 р.;
2) 1898 р.;
3) 1903 р.
281. Полтавська вчена архівна комісія була утворена в:
1) 1896 р.;
2) 1898 р.;
3) 1903 р.
283. Київська вчена архівна комісія була утворена в:
1) 1903 р.;
2) 1911 р.;
3) 1914 р.;
4) 1917 р.
284. Головою Київської губернської вченої архівної комісії у 1914 р. було обрано:
1) М. Довнар-Запольського;
2) В. Іконникова;
3) М. Владимирського-Буданова;
4) І. Каманіна.
285. Харківська губернська вчена архівна комісія виникла в:
1) 1903 р.;
2) 1914 р.;
3) 1915 р.;
4) 1917 р.
286. Крайовий державний архів Буковини був створений у:
1) 1775 р.;
2) 1810 р.;
3) 1895 р.;
4) 1907 р.
287. Директором Крайового державного архіву Буковини у 1907 р. було призначено:
1) імператора Австрії;
2) міністра внутрішніх справ;
3) митрополита В. Репта;
4) професора Чернівецького університету В. Мільковича.
288. Розвитком архівної справи н Закарпатті у 1920-х рр. займався:
1) М. Радвані;
2) австрійський імператор;
3) уряд Чехословаччини.
289. Архів намісництв у Галичині був створений у:
1) 1908 р.;
2) 1912 р.;
3) 1913 р.;
4) 1927 р.
290. Архів намісництв у Галичині в 1908-1912 рр. очолював:
1) Ф. Погорецький;
2) Є. Барвінський;
3) А. Віняж.
291. Державний архів у Львові очолював:
1) Ф. Погорецький;
2) Є. Барвінський;
3) А. Віняж.
292. Центральний архів давніх актів у Львові було утворено в:
1) 1913 р.;
2) 1915 р.;
3) 1939 р.;
4) 1944 р.
293. Архів міста Львова виник у:
1) XI ст.;
2) XIII ст.;
3) XIV ст.;
4) XVIII ст.;
5) XIX ст.
294. В архіві міста Львова зосереджувалися документи:
1) документи міського самоврядування;
2) грамоти королів;
3) князівські грамоти місту;
4) привілеї королів;
5) цехові акти;
6) княжий архів Романовичів.
295. Архів міста Львова був:
1) розпорошений;
2) реорганізований;
3) знищений.
296. Керівництво архівом міста Львова здійснював:
1) кустош;
2) охоронець;
3) архіваріус;
4) регент.
297. Наукове описування документів Львівського міського архіву в ХІХ ст. здійснив:
1) Д. Зубрицький;
2) А. Бєльовський;
3) А. Маленький;
4) І. Вагилевич;
5) С. Пілята.
298. Іван Вагилевич створив:
1) колекцію пергаментних грамот;
2) колекцію монет;
3) колекцію карт м. Львова та інших міст України;
4) бібліотеку.
299. Львівський міський архів виник у:
1) 1214 р.;
2) 1250-1256 рр.;
3) 1280-1288 рр.;
4) 1796 р.
300. Центральний державний архів України в Києві бере свій початок з:
1) 1250-1256 рр.;
2) 1834 р.;
3) 1852 р.;
4) 1884 р.;
5) 1917 р.;
6) 1945 р.
301. Крайовий державний архів був створений в Чернівцях: 1) 1794 р.;
2) 1883 р.;
3) 1907 р.;
4) 1919 р.;
5) 1933 р.
302. Хто з видатних діячів науки і культури відігравав важливу роль в архівному будівництві Закарпаття:
1) В. Барвінський;
2) П.Дорошенко;
3) І. Крип'якевич;
4) В. Модзолевський;
5) М. Радвані.
303. Хто з видатних діячів науки і культури відігравав важливу роль в архівному будівництві Буковини:
1) М. Грушевський;
2) О. Грушевський;
3) І. Крип’якевич;
4) О. Левицький;
5) В. Мілкович;
6) І. Ністор.
304. Розбиранням та зберіганням Жандармського архіву в Києві займався:
1) М. Довнар-Запольський;
2) В. Іконников;
3) М. Грушевський;
4) І. Каманін;
5) С. Єфремов.
305. Яке найголовніше завдання висунув уряд Центральної Ради в архівному будівництві:
1) розширення діяльності архівних комісій;
2) реєстрація українських документів в архівосховищах Росії та їх повернення в Україну;
3) розбудову системи державних архівних установ.
306. Бібліотечно-архівний відділ Центральної Ради було створено в:
1) вересні 1917 р.;
2) жовтні 1917 р.;
3) листопаді 1917 р.
307. Бібліотечно-архівний відділ Центральної Ради очолював:
1) С. Єфремов;
2) В. Модзалевський;
3) О. Грушевський;
4) М. Грушевський.
308. Основними напрямами роботи Бібліотечно-архівного відділу Центральної Ради було:
1) проведення архівної реформи;
2) створення Національного архіву;
3) створення районних архівів;
4) створення воєнно-історичного архіву;
5) публікація архівних документів.
309. При Бібліотечно-архівному відділі Центральної Ради функціонували:
1) бібліографічний комісія;
2) археологічна комісія;
3) історична комісія;
4) архівна комісія;
5) археографічна комісія.
310. Які негативні риси розвитку архівної справи в уряді Центральної Ради:
1) заснування Державного військово-історичного архіву при Головному управлінні Генерального штабу;
2) збереження старих архівних установ;
3) створення нових архівів та архівних фондів;
4) відмова від докорінного реформування архівної справи.
311. Що не належить до напрямків діяльності Бібліотечно-архівного відділу Народне міністерства освіти УНР:
1) збір фольклорних джерел до історії України;
2) організація археологічних досліджень;
3) реєстрація архівів;
4) складання архівних описів;
5) українізація освіти;
6) рятування приватних архівів;
7) реєстрація українських документів в архівосховищах Росії і повернення їх в Україну.
312. Ідеї централізації архівної справи уряду П. Скоропадського передбачали:
1) утворення Національного архіву Української держави;
2) опис архівних матеріалів;
3) створення губернських архівів;
4) вдосконалення поточного діловодства;
5) створення в губерніях архівних комісій.
313. Центральною установою архівної системи згідно реформи 1918 р. Уряду П. Скоропадського мав стати:
1) Археологічний з'їзд;
2) Національний архів Української держави;
3) Військово-історичний архів.
314. Для зберігання документів губернських інституцій згідно реформи 1918 р. уряду П. Скоропадського передбачалося створити:
1) краєзнавчі музеї;
2) губернські архіви;
3) військові архівні фонди.
315. Згідно архівної реформи П. Скоропадського Національний архів Української держави повинен був дислокуватися в:
1) Львові;
2) Кам’янці-Подільському;
3) Києві;
4) Харкові.
316. Хто з перелічених діячів очолював Архівно-бібліотечний відділ при Головному управлінні мистецтв і національної культури, а з 1911 по 1917 рр. був директором Музею української старовини:
1) П. Дорошенко;
2) Д. Дорошенко;
3) І. Каманін;
4) В. Модзалевський.
317. Хто з перелічених діячів очолив Головне Управління мистецтв та національної культури доби Української революції 1917-1920 рр.:
1) В. Барвінський;
2) В. Веретенников;
3) П. Дорошенко;
4) І. Каманін;
5) В. Модзалевський;
6) В. Романовський.
318. Архівно-бібліотечний відділ при Головному управлінні мистецтв і національної культури уряду П. Скоропадського очолив:
1) В. Антонович;
2) Д. Багалій;
3) І. Команін;
4) В. Модзалевський.
319. Київський археологічний інститут, де готували археологів, бібліотекарів, архівістів розпочав свою роботу в:
1) вересні 1918 р.;
2) жовтні 1918 р.;
3) листопаді 1918 р.
320. У добу Директорії УНР Архівно-бібліотечний відділ очолював:
1) П. Дорошенко;
2) В. Модзалевський;
3) О. Грушевський.
321. Виберіть правильну відповідь. Архівні комори, які організувала Армія УНР, знаходилися в:
1) Кам’янці та Києві;
2) Кам’янці та Хмельницькому;
3) Кам’янці та Проскурові;
4) Кам’янці та Харкові.
322. Державний військово-історичний архів при Головному управлінні Генерального штабу було утворено:
1) лютий 1917 р.;
2) жовтень 1917 р.;
3) листопад 1917 р.;
4) березень 1918 р.;
5) 1914 р.
6) 1945 р.
323. Державний військово-історичний архів при Головному управлінні Генерального штабу у березні 1918 р. очолив:
М. Грушевський;
О.Грушевський;
Д. Дорошенко;
4) Я. Жданович
324. У Тарнові (Польща) було засновано Головний військово-історичний архів:
1) літом 1921 р.;
2) восени 1921 р.;
3) зимою 1921 р.;
4) весною 1921 р.
325. Відповідно до Закону УНР від 1 вересня 1921 р. передбачалося утворити за кордоном для збирання, впорядкування та охорони історичних документів:
1) музей-архів визволення України;
2) вчену архівну губернську комісію;
3) краєзнавчий музей.
326. Результатом діяльності вчених архівних губернських комісій була організація в губернських містах:
1) бібліотечно-архівних відділів;
2) історичних архівів;
3) губернських правлінь;
4) державних архівних установ.
327. Особливостями архівної справи в Західній Україні у 1920-1930 рр. було:
1) утворення державних архівів у воєводських центрах;
2) утворення державних архівів у воєводських та повітових центрах;
3) відсутність державних архівів у воєводських центрах;
4) зберігання документів при установах та організаціях.
328. Складіть хронологічний ланцюжок з вчених істориків-архівістів:
1) В. Мозолевський (1882-1920);
2) В. Романовський (1890-1971);
3) В. Б. Антонович (1834-1908);
4) Я. Р. Дашкевич (1926-);
5) І. П. Крип'якевич (1886-1967).
329. В якому році було створене Головне архівне управління (Головарх):
1) 1917 р.;
2) 1920 р.;
3) 1921 р.;
4) 1924 р.
330. Яке було першочергове завдання Головарху:
1)створення мережі губернських архівних управлінь;
2) створення Центральних державних архівів;
3) ліквідація губернських архівних управлінь.
331. Державний архівний фонд було створено в:
1) 1912 р.;
2) 1922 р.;
3) 1923 р.
332. Головне архівне управління було реорганізоване в Центральне архівне управління в:
1) 1921 р.;
2) 1922 р.;
3) 1924 р.;
4) 1925 р.
333. Київський центральний архів давніх актів був підпорядкований Центральному архівному управлінню в:
1) 1922 р.;
2) 1923 р.;
3) 1924 р.;
4) 1925 р.
334. Початок архівів в Україні пов'язаний з:
1) періодом Київської Русі;
2) заснування міста Львова;
3) утворенням канцелярії литовського князя;
4) зародженням козацтва;
5) формування Запорізької Січі;
6) виникненням козацького управління;
7) ліквідацією Запорізької Січі.
335. Архів-музей Української вільної академії наук очолював:
1) В. Модзолевський;
2) В. Міяковський;
3) О. Оглоблин;
4) М. Драгоманов.
336. В якому році було прийняте "Положення про Центральне архівне управління":
1) 1923 р.
2) 1924 р.
3) 1925 р.
337. Перший Всеукраїнський з'їзд архівних працівників проходив у:
1) 1920 р.;
2) 1923 р.;
3) 1926 р.;
4) 1929 р.
338. Перший Всеукраїнський з'їзд архівних працівників проходив у місті:
1) Києві;
2) Харкові;
3) Москві.
339. Другий Всеукраїнський з'їзд архівних працівників відбувся в:
1) 1931 р.;
2) 1932 р.;
3) 1935 р.
340. Другий Всеукраїнський з'їзд архівних працівників проходив у місті:
1) Києві;
2) Харкові;
3) Москві.
341. В якому році була утворена Археографічна комісія Центрального архівного управління (ЦАУ) УСРР:
1) 1923 р.
2)1927 р.;
3) 1928 р.;
4) 1931 р.
342. Архівознавчу секцію Археографічної комісії Центрального архівного управління очолив:
1) М. Грушевський;
2) В. Романовський;
3) В. Міяковський;
4) В. Веретенников.
343. Основними напрямами діяльності Архівознавчої секції Археографічної комісії Центрального архівного управління були:
1) видання описів;
2) видання каталогів;
3) видання оглядів;
4) підготовка путівників;
5) видання підручників.
344. Першим директором Київського археологічного інституту був:
1) В. Довнар-Запольський;
2) І. Каманін;
3) Н. Полянська;
4) О. Грушевський.
345. Перший випуск галузевого журналу „Архівна справа” був у:
1) 1921 р.;
2) 1923 р.;
3) 1925 р.;
4) 1926 р.
346. "Положення про Державний архівний фонд РСР та мережу державних архівів СРСР" було затверджено:
1) 1928 р.;
2) 1938 р.;
3) 1941 р.
347. Крайове управління архівами, бібліотеками і музеями у Києві з кінця 1942 р. очолив:
1) А. Розенберг;
2) Г. Вінтер;
3) О.Оглоблин;
4) М. Тищенко.
348. В якому році було відкрито кафедру архівознавства у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка:
1) 1943 р.;
2) 1944 р.;
3) 1945 р.;
4) 1947 р.
349. Діяльність архівних установ України регулюється:
1) Законом України «Про Національний архівний фонд і архівні установи»;
2) правилами, положеннями, інструкціями, затвердженими органом виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства;
3) методичними рекомендаціями, затвердженими засіданнями кафедр університетів;
4) державними стандартами;
5) Положенням про Музейний фонд України.
350. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. були створені архіви:
1) ЦДЕА України;
2) ЦДАГО України;
3) ЦДНТА України;
4) ЦДАЗУ;
5) ЦДАВО України.
351. Перші реєстри документів з’явилися в діяльності:
1) судових установ Речі Посполитої;
2) папської канцелярії;
3) великокнязівської канцелярії;
4) Генеральної військової канцелярії.
352. Перші реєстри з’явилися в папській канцелярії в:
1) ХІ ст.;
2) 920-930-х рр.
3) ХІІІ ст.
4) середині XIV ст.
353. Книги сигілят були започатковані в:
1) 1569 р.;
2) 1574 р.;
3) 1658 р.;
4) 1775 р.
354. Виберіть правильну відповідь: книги сигілят включали в себе:
1) повні тексти документів;
2) лише реєстри документів.
355. У Речі Посполитій каптурові суди були запроваджені в:
1) 1569 р.;
2) 1566 р.;
3) 1572 р.;
4) 1588 р.
356. У 1572 р. у Речі Посполитій були запроваджені:
1) шляхетські суди;
2) земські суди;
3) підкоморські суди;
4) каптурові суди;
5) гродські суди.
357. Статут Великого князівства Литовського 1566 р. запровадив у державі:
1) шляхетські суди;
2) земські суди;
3) підкоморські суди;
4) каптурові суди;
5) гродські суди.
358. До Єдиного державного архівного фонду Архів Коша Нової Запорозької Січі був віднесений у:
1) 1917 р.;
2) 1922 р.;
3) 1926 р.;
4) 1944 р.
359. Фонд Архіву Коша Нової Запорозької Січі зберігається в Центральному державному історичному архіві України м. Києва під номером:
1) ф. 389;
2) ф. 229;
3) ф. 25.
360. Архівна інформація це:
1) сукупність первинної документної інформації архівів;
2) сукупність вторинної документної інформації архівів;
3) сукупність первинної та вторинної документної інформації архівів.
361. Архівна копія це:
1) часткове відтворення тексту документа;
2) відтворення всього тексту документа.
362. Архівний довідник це:
1) реєстр документів архіву;
2) опис документів архіву;
3) каталог документів архіву;
4) путівник по архіву.
363. Атрибуція архівних документів це:
1) встановлення автора документа;
2) часу, місця створення документа;
3) редакція архівних документів.
364. Реституція це:
1) відновлення пошкоджених документів;
2) зберігання архівних документів;
3) реставрація архівних документів;
4) повернення архівних документів.
365. Державний архів Волинської області засновано:
1) 1852 р.;
2) 1918 р.;
3) 1929 р.;
4) 1939 р.
366. Державний архів Волинської області це:
1) структурний підрозділ Волинської облдержадміністрації;
2) структурний підрозділ Держкомархіву України;
3) структурний підрозділ Луцької міської Ради.
367. Комплексне вивчення Руської метрики та засади підготовки до її видання розроблені:
1) Патріцією Кеннеді-Грімстед
2) М. Ковальським;
3) Ю. Мициком;
4) Л. Войновичем.
368. Луцький Трибунал проіснував:
1) 1578-1589 рр.;
2) 1569-1589 рр.;
3) 1566-1589 рр.
369. Луцький Трибунал було:
1) приєднано до Коронного Трибуналу;
2) ліквідовано;
3) реорганізовано;
4) приєднано до судових установ.
370. „Архив Юго-Западной России” видавався:
1) 1843-1914 рр.;
2) 1852-1914 рр.;
3) 1845-1859 рр.;
4) 1852-1880 рр.
5) 1859-1914 рр.