Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інформаційно_аналіт_дослідження_Ч_1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
86.02 Кб
Скачать

1 Етап. Розробка концепції іа дослідження. Проблема (тема), яка потребує дослідження може бути визначена інформпосередником або одержана ним від замовника інформації.

На першому етапі визначають мету і завдання дослідження. Важливо уточнити призначення результатів дослідження, що обумовлює характер інформації, яка має називатися, та методику її опрацювання. Результат ІА дослідження інформаційного документу може призначатися для інформування, для ознайомлення з проблемою, для вибору варіанту розв'язання проблемної ситуації, для підтримки управлінського рішення.

Наступний крок – постановка проблеми ІА дослідження, яка являє собою уточнення і конкретизацію самої проблеми (теми).

Після визначення вказаних положено розробляють робочу гіпотезу дослідження. Це свого роду алгоритм досліджуваної теми, тобто визначення основних напрямків дослідження, певної послідовності дій для досягнення мети роботи.

Інформ.посередник визначає види та обсяг необхідної документної інформації, які обумовлюються тематикою ІА дослідження, його метою на задачами.

На початку ІА дослідження також визначають робочий інструментарій – сукупність методів і засобів збору, обробки, аналізу та узагальнення інформації. Результат обробки документної інформації при ІА дослідженні оформляється у вигляді інформаційного документа. Мета і призначення результатів ІА дослідження обумовлюють вибір методики опрацювання вихідної інформації: реферування, методика огляду, інформаційно-прогнозні методики, тощо.

Цей етап, по суті, має організаційний характер і окреслює поле та порядок діяльності для підготовки відповідного документа. Від того, наскільки правильно були розв’язані завдання цього етапу, багато в чому залежить ефективність всієї подальшої роботи.

2 Етап. Виявлення та попередній аналіз джерел інформації. Для іа дослідження об'єктом вивчення є документна інформація. Тому вибір джерел вихідної інформації є важливою умовою одержання.

На даному етапі визначаються джерела одержання вихідної інформації. При цьому виходять з призначення ІА дослідження, його мети і завдань. Вибір джерел вихідної інформації потребує дотримання вимог, які застосовуються до документної інформації як об'єкту ІА досліджень.

На другому етапі інформпосередник визначає послідовність перегляду джерел вихідної інформації та здійснює їх попередній аналіз. Це перегляд документів та ознайомлення з висвітленими в них питаннями з теми дослідження. Таким чином здійснюється відбір документів з необхідною інформацією та створюється грунт для їх подальшої обробки.

Результативність цього етапу залежить від уміння виконавця поєднати своє розуміння проблеми, яка стоїть перед ним, із знанням змістовних характеристик, переваг і недоліків конкретних джерел інформації та власними організаційними здібностями.

3 етап. Аналітико-синтетична обробка вихідної інформації. Для ІА дослідження досить відповідальний етап, тому що від відбору та узагальнення змістових положень з теми дослідження залежить його результат. Третій етап складається з таких дій:

  • попередня систематизація вихідних документів, визначених на 2-му етапі, відповідно структуризації проблеми (теми) дослідження;

  • аналіз вихідних текстів, визначення інформативних фрагментів з теми дослідження та відбір релевантної інформації;

  • синтез відібраних змістових положень у відповідності до структури проблеми (теми);

  • узагальнення одержаної інформації у відповідності до мети і завдань ІА дослідження.

Якщо одержаних відомостей не достатньо для забезпечення запиту користувача або завдання ІА дослідження передбачають одержання емпіричних даних, то процес ІА дослідження включатиме ще один етап одержання та обробки вихідної інформації.

4 етап. Одержання та аналіз емпіричних даних. Результати, одержані на цьому етапі шляхом емпіричного дослідження мають підтвердити, обґрунтувати або спростувати положення відібрані та опрацьовані на попередньому етапі.

Емпіричне дослідження потребує вибору методів збору даних (спостереження, експеримент, соцопитування, статистичний аналіз, тощо).

Після цього проводяться збирання даних визначеними методами.

Одержані дані опрацьовують та аналізують з позицій мети і завдань ІА дослідження.

5 етап. Узагальнення емпіричних даних та опрацьованої інформації з вихідних документів. На даному етапі об'єднується в логічну цілісність результати опрацювання вихідних документів, одержані на третьому етапі, та результати емпіричного дослідження.

В залежності від мети і завдань ІА дослідження розробляють висновки, рекомендації, прогнози на основі опрацьованої інформації, або узагальнюють їх з опрацьованих документів.

Якщо мета ІА дослідження не передбачає надання висновків (рекомендацій, рішень, тощо), п'ятий етап опрацьовується до узагальнення одержаних змістових положень та перевірки повноти та достатності інформації для забезпечення теми ІА дослідження.

6 етап. Оформлення результатів І А дослідження. Якщо мета і завдання ІА дослідження досягнуті, одержані результати оформляють у вигляді відповідного інформаційного документу.

Текстова інформація може супроводжуватися таблицями, схемами, діаграмами, які підтверджують висновки роботи.

Результатом ІА дослідження можуть бути певні показники або модель досліджуваного об'єкту. В такому разі текстові пояснення у вигляді аналітичної записки, аналітичної довідки та інші будуть супроводжувати таблиці, схеми, діаграми.

Фахівець, який готує відповідні інформаційні та інформаційно-аналітичні документи, повинен не тільки чітко уявляти те, про що він пише, а й уміти викласти свої думки в ясній, зрозумілій для користувачів формі. При цьому обов’язково треба вказати ступінь достовірності кожного твердження. Бо головне завдання цього етапу – це коректний виклад матеріалу, щоб його зміст однозначно сприймався всіма виконавцями та користувачами.