
- •1. Сутність понять умова та ресурс
- •2. Природні ресурси. Підходи до їх класифікації.
- •2. 1. Паливно-енергетичні ресурси
- •2.2. Рудні корисні копалини
- •2.3. Нерудна хімічна і будівельна сировина
- •2.4. Земельні ресурси
- •2.5. Агрокліматичні ресурси
- •2.6. Водні ресурси.
- •2.7. Біологічні ресурси.
- •2.8. Рекреаційні ресурси
- •2.9. Ресурси Світового океану
- •3.Трудові ресурси
- •4. Принципи економічної оцінки природних ресурсів
2.9. Ресурси Світового океану
Суша займає менше третини поверхні земної кулі, тому людство все більше звертає свої погляди до просторів Світового океану. І як показали дослідження другої половини XX ст., тут знаходяться такі багатства, які часто перевищують ресурси суші.
Головним багатством океану є величезні запаси води (близько чверті кубічного кілометра на кожного жителя Землі). Ці ресурси є практично невичерпними, і коли людство оволодіє термоядерною і сонячною енергією для дистиляції солоної морської води, можна буде повністю вирішити проблеми водозабезпечення.
Здавна використовуються біологічні ресурси морів та океанів. Проте серед трьох груп океанічних організмів — планктону*, нектону** і бентосу*** здебільшого експлуатуються лише запаси нектону (риби і ссавці). їх біомаса складає всього 1% від 35 млрд т біомаси всіх морських організмів і дає змогу отримувати до 100 млн т продукції щорічно. Якщо людство зможе використовувати всі групи живих організмів, то вилов морепродуктів зросте у кілька разів. Концентрація найбільшої кількості морських організмів на континентальному шельфі, особливо на мілководдях (так зв. банках) дає змогу штучно розводити багато видів риб, молюсків, водоростей. Вже зараз марікультура, яка досить інтенсивна лише в країнах Східної і Південно-Східної Азії, дає до 20% всієї продукції моря.
Практично невичерпними є мінеральні ресурси Світового океану, хоч зараз їх експлуатація здебільшого є або технічно неможливою, або економічно неефективною. У кожному км:і води міститься 35 млн т солей, що складаються із 70 хімічних елементів.
Знайдені ще у минулому столітті англійським науково-дослідним судном "Челленджер" загадкові металеві кульки на дні океану, які отримали назву залізно-марганцевих конкрецій, вже достатньо вивчені і оцінені. Вони встелюють обширні котловини всіх океанів, особливо Тихого. Конкреції є комплексною сировиною для чорної і кольорової металургії, бо, крім заліза і марганцю, містять сполуки близько 20 кольорових металів. Уже розроблені технічні обґрунтування їх видобутку. Але вартість видобування конкрецій вища, ніж експлуатація мінеральних ресурсів на суші. Крім того, повністю не вивчені екологічні наслідки великомасштабного підняття конкрецій з дна океану, а також юридичні аспекти прав власності на ту чи іншу ділянку океанічного дна.
Широко експлуатуються мінеральні ресурси на шельфі морів та океанів. У першу чергу, це стосується запасів нафти і газу у районі Перської та Мексиканської заток, Північного і Каспійського морів.
Енергетичні ресурси океану також величезні і мають різне генетичне походження. Гравітаційна енергія Землі, Місяця і Сонця призводить до виникнення припливно-відпливних явищ. У відкритому океані висота припливних хвиль не перевищує одного метра, але у довгих і вузьких затоках, особливо східних узбереж материків, вони можуть перевищувати 10 м. Саме в таких затоках у Франції, Великобританії, Росії, США, Канаді, Аргентині та багатьох інших країнах можливе будівництво припливних електростанцій (ПЕС) із сукупним виробництвом енергії більше одного трлн кВт/год. Але через недосконалість технологій і деякі негативні екологічні наслідки сучасних ПЕС їх широке промислове будівництво можливе лише у майбутньому.
Із тепловою енергією Сонця пов'язаний рух води в океані. Вітри спричиняють постійне хвилювання поверхні води і виникнення великих потоків кеанічних течій. Сукупна їх енергія дуже велика, хоч і сильно розсіяна на просторах Світового океану.