Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 1, вопросы 5-8.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
310.78 Кб
Скачать
  1. Облік амортизації основних засобів

Основні засоби передають частинами свою вартість знов створеному продукту, стаючи частиною його собівартості. Суми амортизації компенсують витрати підприємства на придбання основних засобів.

Згідно п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація – це систематичний розподіл вартості активу, що амортизується, впродовж терміну його корисного використання.

Вартість, що підлягає амортизації, відповідно до П(С)БО 7 визначається як собівартість активу або як сума, яка її змінює у фінансових звітах, зменшена на ліквідаційну вартість.

У бухгалтерському обліку передбачено щомісячне нарахування амортизації. Для амортизації основних засобів підприємствам запропоновані на вибір п'ять методів, передбачені п.26 П(С)БО 7 «Основні засоби»:

    1. прямолінійний;

    2. зменшення залишкової вартості;

    3. прискореного зменшення залишкової вартості;

    4. кумулятивний;

    5. виробничий.

Характеристику даних методів та поряд розрахунку сум амортизації дивись у додатку до лекції.

Підприємства самостійно обирають метод нарахування амортизації.

Для обліку амортизації необоротних активів призначений рахунок 13 «Знос необоротних активів» з відповідним субрахунком 131 «Знос основних засобів».

Субсчет 131 является регулирующим, контрактивным к счету 10 «Основные средства».

По кредиту субсчета 131 отражается начисление износа (амортизации), а по дебету – его списание. Сальдо счета кредитовое, показывает сумму износа основных средств и справочно отражается в 1 разделе актива баланса (строка 032).

Згідно П(С)БО 7, суми нарахованої амортизації всі підприємства відображають шляхом збільшення витрат поточного періоду.

Дивись додаток до лекції (бухгалтерські записи).

  1. Облік витрат на поліпшення і ремонт основних засобів

В процесі експлуатації основних засобів підприємствам необхідно здійснювати роботи з підтримки їх в робочому стані, тобто проводити технічне обслуговування і ремонти.

До поточного ремонту можна віднести роботи, пов’язані з підтриманням об’єкта у робочому стані, а до капітального – поліпшення об’єктів, що спрямовані на їх удосконалення (реконструкція, модернізація, модифікація, дообладнання тощо).

Рисунок 6.1. Схема відображення в обліку ремонтів основних засобів

В бухгалтерському обліку витрати на поточний ремонт є частиною експлуатаційних витрат. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» і П(С)БО 16 «Витрати», вони включаються до складу витрат поточного звітного періоду.

Витрати ж на капітальний ремонт збільшують первісну вартість відповідного об'єкту основних засобів. Такі витрати накопичуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за кожним окремим об'єктом. При введенні в експлуатацію відремонтованих об'єктів сума витрат на капітальний ремонт відображається кореспонденцією рахунку 15 «Капітальні інвестиції» з рахунком 10 «Основні засоби», збільшуючи первісну вартість об'єкта.

Облік ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за відповідними субрахунками в кореспонденції з рахунками витрат (за напрямками проведення ремонтних робіт).

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами основних засобів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами).

Дивись додаток до лекції (бухгалтерські записи).