12.04.1931Р. – муніципальні вибори – перемога республіканців → 14.04.1931р. – король Альфонс ііі втік → Іспанію було проголошено республікою – мирна демократична революція – тимчасовий уряд а.Самори.
Для цього уряду залишились ті самі питання:
Проведення аграрної реформи (67% землі - поміщицька);
Національне питання (4-и нації: іспанці, каталонці, баски, галісійці);
Ліквідація безробіття (40% працездатного населення).
Уряд вирішував питання:
Урегулювання відносин із католицькою церквою;
Захист національної іспанської промисловості;
Реформа армії (офіцерський склад - землевласники);
Соціальні реформи.
Уряд А.Самори проводив реформи нерішуче + ущемили в правах католицьку церкву (ліквідували чернечі ордени) → 1933р. – на виборах перемогли праві партії, які згорнули реформи, а противників уряду знищували.
1933р. було створено партію «Іспанська фаланга» (фашистська партія) Хосе-Антоніо Прімо де Рівера, які виступали за :
Ліквідацію республіки;
Унітарну державу з сильною владою;
Розширення прав католицької церкви.
Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Громадян.ька війн 1936-1939р.р.
Іспанія:
1934р. – масові виступи населення проти політики уряду;
Каталонія – проголосила свою незалежність;
В Астурії – збройне повстання
Ця д-ть – непослідовна, не системна → влада придушила повстання.→
У січні 1936р. – ліві сили (комуністи та соціалісти) утворили Народний фронт, ініціатором була КПІ, які передбачали широкий аспект реформ:
Амністія політв’язнів; на виборах 1936р. вони не перемогли.
Відновлення демократичних прав і свобод;
Автономія Каталонії;
Підвищення з\пл;
Зниження податків;
Проведення аграрної реформи.
АЛЕ
Праві сили готували заколот, очолювали Хосе-Антоніо Прімо де Рівера, генерали Санхурно та Франциско Франко.
Після заколоту 17.07.1936р. (початок громадянської війни), невдале захоплення Марокко, і населення поділилося на прихильників і противників республіканського урдяу.
Але Прімо де Ріверо та Санхурно загинули, а на допомогу Ф.Франко прийшли Італія та Німеччина (зброєю та військами), таким чином останні проявляли свою політику агресії в Європі.
У 1936р. Ф.Франко очолив заколот:
Створити «тоталітарну державу, соціальний мир та загальне процвітання»;
Республіканський уряд стикнувся з проблемами:
Іспанська промисловість не виготовляло багатьох видів зброї;
Не вистачало підготовки військових кадрів;
ВБ, Фр. Відмовились продавати зброю Іспанії
АЛЕ у жовтні 1936р. СРСР проголосило про допомогу – інтербригади.
Вересень 1936р. – новий республіканський уряд Ларго Кабальєро:
Ліквідація поміщицького землеволодіння;
Землю поділено між селянами;
Націоналізовано велику промисловість;
Інші підприємства контролювалися профспілками;
Каталонці та Баски отримали автономію.
Уряд поступово відходив від демократичних прав, т.я. значним був вплив на уряд комуністів → в країні встановлювався терор каральних органів.
Іспанська республіка загинула раніше, ніж було встановлено фашистський режим.
У 1936-1937р.р. – основні бої велися навколо Мадрида, але наступи були відбиті, їм не допомогла й «п’ята колона» (прибічники заколотників у місті), а фашисти країни відкриту інтервенцію.
На поч. 1939р. – республіканський уряд опинився відрізаним від Фр., яка з ВБ розірвали дипломатичні відносини з урядом (Іспанія в ізоляції, СРСР з 1938р. вивела свої війська).
06.03.1939р. (завершення громадянської війни) – командувач оборони Мадрида зкинув республіканський уряд, почав перемовини з Франко, а комуністам не вдалося провести переворот.
На контрольованій республіканцями території було встановлено диктатуру генерала Ф.Франка (березень 1939р. – листопад 1975р.).
Франкісти почали репресії проти своїх противників.