3. Методи пізнання економічних процесів:

1. метод абстрактного і конкретного пізнання економічних процесів.

2. метод логічного та історичного пізнання економічних процесів.

3. індуктивний і дедуктивний метод пізнання економічних процесів.

4. метод аналізу і синтезу.

5. математичні і статистичні методи пізнання економічних процесів.

6. системні методи пізнання економічних процесів.

7. мікро- і макроаналіз.

4. Функції економічної теорії:

1. пізнавальна.

2. практична.

3. аналітична.

4. методологічна.

5. прогностична.

Позитивна економіка вивчає конкретні факти з практики, вона вільна від суб’єктивних суджень і формує наукові уявлення про економічні явища.

Нормативна економіка уособлює оціночні судження певної групи людей про те, якою має бути економіка країни або яку конкретну економічну політику треба рекомендувати на певний період.

Мета економічної науки – вивчити реальний стан економіки і дати рекомендації уряду як поліпшити економічну політику в країні, підвищити ефективність економіки і стимулювати її зростання.

Цілі економічної науки для вдосконалення економічної політики:

• досягти стабільного економічного зростання.

• досягти повної зайнятості робочої сили.

• підвищити економічну ефективність суспільного виробництва при мінімальних витратах.

• досягти стабільного рівня цін.

• мати справедливий розподіл доходів в суспільстві.

• забезпечити економічну угоду всіх членів в суспільстві.

Тема 2: Економічні потреби суспільства та економічні інтереси

1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура. Економічний закон зростання потреб.

2. Економічні інтереси, їх суть і суб’єкти. Взаємодія потреб та інтересів у суспільстві.

3. Суть економічного протиріччя між обмеженими ресурсами і необмеженими потребами суспільства.

1. Потреби – необхідність у життєвих благах, які відображають відносини соціальних суб’єктів. Потреби мають фізіологічний і суспільний характер. Потреби характеризують можливість споживання певних благ, вони спонукають людей до дії, приводять до необхідності виникнення суспільного виробництва, спрямованого на задоволення потреб. Блага, які створюються в процесі виробництва, утворюють і стимулюють розвиток потреб. Суть потреб у кожній країні на кожному історичному етапі розвитку залежить:

• від рівня і умов розвитку продуктивних сил суспільства.

• від пануючих відносин власності.

• від національних та історичних особливостей розвитку виробництва.

• від взаємозв’язків з іншими країнами.

Структура потреб:

• матеріальні.

• нематеріальні (соціальні).

Із розвитком людської цивілізації потреби з’являються, розвиваються, стають складними, різноманітними. Виробництво, створюючи нові блага, стимулюють виникненню нових потреб, проявляється дія закону зростання потреб: потреби зростають, розвиваються, і нові потреби витісняють старі, і процес зміни у потребах відбувається безперервно. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація виробництва спонукає до появи нових потреб.

2. Економічні інтереси – форма реалізації економічних потреб. Економічні інтереси розкриваються через суспільні відносини людей. Суб’єкти економічних відносин вступають між собою у взаємодію в процесі суспільного виробництва і проявляють свої інтереси, намагаючись їх реалізувати. Ці інтереси яскраво проявляються в умовах ринкової економіки і у відносинах власності. Кожний суб’єкт ринкової економіки є власником або засобів виробництва, або тробочої сили, розпоряджається ними, використовує їх і намагається реалізувати свій економічний інтерес – отримання максимальної вигоди для максимального задоволення своїх потреб. Економічний інтерес має в своїй реалізації історичний характер, який визначається рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Економічний інтерес – користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин в суспільстві. Економічний інтерес забезпечує саморозвиток суб’єкта, стимулює його активну діяльнвсть і розвиток суспільства. Суб’єктом вираження економічних інтересів є індивід, сім’я, колектив і суспільство в цілому. Об’єктом економічного інтересу є результат суспільного виробництва – продукт праці, послуга або інформація, з приводу отримання яких складаються відносини між людьми. Найбільший прояв реалізації економічних інтересів дає ринкова економіка.

3. В будь-якому суспільстві ресурси є обмеженими, вичерпними, не мають можливості до повторного відтворення, тому економічно вважаються цінними і рідкісними. Обмеженими вважаються не тільки рідкісні корисні копалини, а й ті ресурси, які раніше вважалися необмеженими. Проблема обмеженості ресурсів особливо гостро стоїть для країн з високим рівнем індустріального розвитку, де практично вичерпані всі корисні копалини і гостро стоїть проблема заміни природних ресурсів щтучними. В умовах високого рівня індустріального розвитку в розвинутих капіталістичних країнах існує і загострюється фундаментальне протиріччя економічного життя. Це протиріччя між необмеженими потребами суспільного виробництва і обмеженою кількістю ресурсів для задоволення потреб суспільства. Суспільні потреби зростають і розвиваються більш швидкими темпами, ніж ніж можливості виробництва задовольнити ці потреби при обмежених обсягах ресурсів. Шлях до розв’язку цього протиріччя заключається у вдосконаленні технологій і організацій виробництва та підвищенні самої ефективності економіки, продуктивності та інтенсивності праці.