Загальна економічна рівновага Модель Барро-Гроссмана-Малінвуда

Вихідні припущення:

1. В економіці три суб’єкти, які прагнуть максимізувати корисність: домогосподарства, фірми, держава. Є три ринки: товарний, ринок праці, грошовий.

2. Оптимізація корисності досягається між виборами трьох замінників: споживання, вільний час (обернений до зайнятості), заощадження (= )

3. Поведінка суб’єктів пояснюється гіпотезою подвійного рішення Клоувера: Економічні суб’єкти оптимізують власну корисність спочатку орієнтуючись на уявні ціни і обсяги виробництва, а потім корегують їх із урахуванням фактичних цін і обсягів.

4. Узгодження (балансування) між ринками не обов’язково передбачає рівноважні ціни.

Новації:

1. Раціонування – кількісне обмеження на одному ринку з урахуванням фактичного параметру на іншому

2. Квазірівновага – узгодження різних ринків за умови нерівноважних цін при раціонуванні.

Сам факт раціонування передбачає, що ринкові параметри (зайнятість, з/п, споживання…) стають ефективними.

Основні параметри раціонування:

1. Обмеження споживання відповідно до можливостей зайнятості ( )

2. Залежність пропозиції праці від споживання

3. Обмеженість попиту на працю можливістю отримати дохід

4. Обмеженість доходу можливою зайнятістю

П ояснення:

Уся площина – різні варіанти співвідношення з/п і товарних цін. Тільки у т.1 маємо таке співвідношення з/п та товарних цін на всіх ринках. Усі інші точк передбачають нерівноважні ціни. При цьому характер нерівноваги залежить від того, у який сегмент площини ми потрапимо.

А – Неокласичне безробіття

Товарний дефіцит	YD > YS
Кон’юнктурне безробіття	NS > ND

В – Кейнсіанське безробіття

Надлишок пропозиції на товарному ринку	YS > YD
Надлишок пропозиції на ринку праці	NS > ND (а на графіку ND > NS) ????????

С –Пригнічена інфляція

Надлишковий попит на товарному ринку	YD > YS
Надлишковий попит на ринку праці	ND > NS

Д – Недоспоживання (сукупність точок на вертикальній лінії)

Фактичні ціни більші за рівноважні	P > P*
Фактичні зарплати менші від рівноважних	W < W*

Можливо, коли виробництво відбувається у запаси.

У кожній області своє раціонування, своє співвідношення ринків, балансування ринків без рівноважних цін.

Область А

Причиною розбалансування є підвищення з/п до W¹

Ц е спричинило: скорочення попиту, збільшення пропозиції, розрив між попитом і пропозицією ( ) (1)

Оскільки є надлишок пропозиції, т.т. частина ресурсів не використовується, виникає дефіцит на товарному ринку ( ) (3).

Графік 2 зв’язує ресурсний і товарний ринки.

Узгодження – надлишок пропозиції праці дефіциту товарного ринку

Область B

Причини змін – зменшення сукупного попиту.

Відображається ламаною L^D

Виникає

Надлишок товарів ( ) (3)

Нестача попиту

Надлишок попиту на ринку праці (1)

Узгодження – надлишків.

Без рівноважних цін.

Область C

На обох ринках ціни нижчі за рівноважні.

Виникає:

Дефіцит товарного ринку

Дефіцит ринку праці

Область D

Ціни товарів є вищими за рівноважні. З/п нижчі за рівноважні.

Виникає:

Дефіцит трудових ресурсів (1) (який обмежує ринок виробництва, але так як товарні ціни завищені, то навіть за обмеженого випуску частина продуктів не реалізується)

Надлишок на товарному ринку ( ) (2)

Побуова графіків потрібна для практичних висновків, в якій області і яким чином слід регулювати ек-ку фінансово-кредитними інструментами.

Застосування:

Перевірка ідеї «майже раціональності» для України, бо виникли особливі інститути:

1. Монополізм

2. Інституційні обмеження (існує брак законодавства і традицій економічного життя, що не дає можливості ринку функціонувати як ринку)

3. Відсутність парето-оптимальності (невідповідність між загальною для всієї економіки оптимальність та оптимальністю окремих економічних суб’єктів)

Висновки: Марна справа шукати зв’язок між динамікою реальних і очікуваних величин, бо динаміка реальних є хаотична, спричинена інституційними обмеженнями. Тому треба шукати зв’язок між самими очікуваннями.

Гіпотеза «Існування перехресних очікувань» = залежності одних очікувань від інших.

Значна (77%) залежність між очікуваннями динаміки безробіття та споживчими настроями. Існування в українській економіці феномену Раціонування (залежність споживання від можливостей працевлаштування)

Узагальнюючий індекс економічних очікувань – враховує очікування суб’єктів щодо особистого матеріального становища та розвиту всієї країни протягом наступних 1-5 років.

Результат:

1. Зв’язок між узагальнюючим індексом та індексом споживчих очікувань (коефіцієнт кореляції 0,41)

2. Між узагальнюючим індексом та індексом безробіття. (коефіцієнт кореляції 0,61)