Теорія раціональних очікувань

Вихідні положення теорії рац. очікувань: 1) ринок праці є вихідним у поясненні рівноваги. Ринок праці тяжіє до заг. рівноваги не дивлячись на те, що є інституційні обмеження у вигляді трудового законодавства і укладання трудових контактів; 2) суб’єкти рац-ні в ек-ці і вони оптимізують корисність для себе на основі рац. очікувань; 3) рац. суб’єкти можуть помилятися у своїх прогнозах, але загалом у довгому періоді вони виявляються правильними; 4) макроек-на рівновага не є статичною. Рівновага – динамічне явище, тому треба досліджувати перехід станів.

Х-ки рац. сподівань: спираються на всю інформацію з минулого, теперішнього та на розуміння ек. закономірностей; виключаються масові помилки у сподіваннях, тому рац. очікування співпадають з оптимальними значеннями очікуваних змінних; очікувані значення змін співпадають з фактичними (сильна форма гіпотези рац. очікувань); , де - випадкова помилка прогнозу (слабка форма гіпотези рац. очікувань).

Ринок праці. Модель міжчасового заміщення праці Лукаса-Реппінга:.

- весь час, що мають люди, крім сну і так далі; - робочий час; - вільний час у поточному періоді; - з.п. у наступному періоді; - показник еластичності, що показує в якій мірі працівник реагує на зміни з.п., ↓-чи вільний час і ↑-чи робочий.

Коли ↑-є з.п., то люди надають перевагу роботі, а не вільному часу. Ф-ія корисності у цій моделі дає можливість пояснити, від чого залежить показник ступеня, тобто реакція показника на зміну з.п.

- внесок споживання у формування заг. корисності людини. - внесок вільного часу у формування корисності.

Принципова відмінність ринку праці у теорії рац. очікувань від ринку праці у монетаризмі полягає у гіпотезі, що помиляються не працівники, а підприємці. Це означає, що саме підприємці хибно реагують на ті події, що відбуваються під впливом змін у цінах: підприємці сприймають зростання цін як зростання цін на власну продукцію.

Ф-ція сукупної пропозиції. Виводиться із поєднання рівноваги на ринку праці та виробничої ф-ції. Відмінність полягає у тому, що монетаристи ведуть мову про адаптивні очікування а представники теорії рац. очікувань – про рац-ні. Ф-ія сукупної пропозиції – так звана ф-ія Роберта Лукаса:

- випуск у поточному і попередньому періоді; с – коефіцієнт реакції випуску на відхилення фактичних цін від очікуваних.

- потенційний обсяг випуску

У короткому періоді поточний випуск на деякий час може відхилятися від потенційного, якщо фактичний рівень цін відхиляється від раціонально очікуваних цін.

Пояснення до системи графіків: перехід від т.1 до т.2 на графіку 1 ілюструє те, що в своїх очікуваннях помиляються підприємці, у них виникає ілюзія відносного ↑-ня цін (зростання моїх цін по відношенню до загального рівня). Під впливом цієї цінової ілюзії підприємці ↑-ть попит на працю, відповідно ↑-є з.п.. Наймані працівники сприймають ↑-ня з.п. як додатковий стимул до праці. Відповідно ↑-є зайнятість. На графіку виробничої ф-ії додаткова зайнятість означає ↑-ня випуску ( ). Т. 1 і т.2 на графіку 3 утворює короткострокову ф-ію пропозиції. Довгостроковий період – період, достатній для подолання хибних уявлень. За логікою рац. сподівань у наступному періоді працівники очікують вищі ціни. За вищих цін пропозиція праці і випуск повертаються до попереднього рівня (правостороннє зрушення ЕАS: ЕАS₁→ ЕАS₂- ф-ія пропозиції з рац. очікуваннями) - ціни зросли, обсяги повернулись до попереднього рівня: ЕАS₁→ ЕАS₂, , . Т.1 і т.3 належать довгостроковій ф-ії пропозиції.

Споживання та інвестиції. Ф-ія споживання базується на теорії перманентного доходу і прогнозному рівнянні Р. Холла. Якщо очікування рац-ні і теорія перманентного доходу вірна, то зміни споживання у часі є непередбачуваними і представляються траєкторією випадкового блукання.

Якщо споживання таке, яким його очікували, то воно має вигляд:

– схильність до споживання у поточному періоді

- коефіцієнт адаптації очікувань

- перманентний поточний дохід

Поточне споживання залежить від схильності до споживання, перманентн. доходу і тимчас. доходу.

Ф-ія інвестицій. . Динаміка інвестицій підпорядкована невизначеності (Лукас, Прескот). Інвестиції є невизначеними, оскільки вони залежать від попиту на готову продукцію та від поточних цін. Оскільки інвестиції є ф-ією від Р^е, а Р^е можуть коливатися, то інвестиції є невизначеними.

Зв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса. : - фактичний темп інфляції, - очікуваний темп інфляції; - фактичний рівень безробіття; - природний рівень безробіття; - коефіцієнт чутливості (адаптації) інфляції до відхилень фактичного рівня безробіття від природного рівня.

Якщо , то

За теорією рац. сподівань крива Філіпса є вертикальною. Можливі зміни кривої Філіпса виявляються у лівосторонньому та правосторонньому зрушені внаслідок зміни природного рівня безробіття.

Заг. ек. рівновага за теорією рац. очікувань

Вихідні положення при побудові с-ми графіків: ек-ка є сукупністю ринків, учасники яких мають повну інформацію про ці ринки, але не мають інформації про заг. рівень цін; локальні ринки між собою взаємопов’язані і тому ті процеси, що почалися на окремих ринках, пізніше охоплюють всю ек-ку; с-ма графіків дає можливість показати динамічну рівновагу – перехід від одного стану до іншого. Зміни відбуваються під впливом неочікуваних змін грошової пропозиції. Ці неочікувані зміни спричиняють зрушення в реальних величинах. Неочікуваність змін для ринкових суб’єктів втілюються в уявленнях, що зросли відносні ціни. При цьому вони вважають, .що заг. рівень цін залишився незмінним.

- ціни на окремих ринках; - заг. рівень цін

У поясненні заг. рівноваги є 2 рівні: локальний (пояснення окремих рівнів: попит на цінні папери – заощадження, пропозиція цінних паперів - інвестиції) та загальний.

Заг. рівновага: 1) локальний рівень - відбуваються несподівані зміни грошової пропозиції. Зростання пропозиції грошей спричиняє зростання реальних касових залишків (М/Р), - попит на окремих локальних ринках; зростання цін на окремих ринках - ; виникає розрив між попитом і пропозицією, бо зростання цін сприймається виробниками як поштовх щоб виробляти більше продукції; попит на цінні папери корелюється з поняттям заощаджень, а пропозиція з інвестиціями ( ); скорочення ставки відсотка на локальному фін. Ринку; 2) загальний рівень - зростання інвестицій; зростає сукупний попит; зростає заг. рівень цін, що зумовлено помилкою підприємців, це спричиняє зростання попиту на працю, і зростає реальний ВВП.

Заг. особливість пояснення рівноваги: рівновага на загальнонаціональному рівні пояснюється з позицій рівноваги на локальних ринках; рівновага пояснюється з позицій відносних цін і помилки суб’єктів стосовно цих відносних цін.

Пояснення до с-ми графіків: перехід від т.1 до т.2 на всіх графіках ілюструє зміни у короткому періоді. Вони відбуваються на рівні ек-ки як цілого і є результатом тих процесів, які почалися раніше на локальних ринках і були спричинені неочікуваним грошовим імпульсом. ↑-ня випуску У за графіком виробничої функції – наслідок хибного сприйняття виробниками ↑-ня заг. рівня цін як зростання цін лише локального рівня (тобто як збільшення відносних цін).