http://ukrexport.gov.ua/ukr/vnishno_t_balans/

Світовий ринок послуг та його регулювання

Як відомо, послуга - це будь-який захід або вигода, яку одна сторона може запропонувати іншій, і яка, як правило, не є матеріальною за формою надання. Таке широке трактування є вірним за змістом, але не відображає сучасного уявлення про широкий спектр послуг. Послуга - це широка гамма різноманітних видів діяльності. На думку багатьох вчених, в практичній діяльності немає іншого поняття, яке б мало таку кількість визначень, адже лише така галузь, як побутове обслуговування, надає більше 800 видів послуг [1].

Більш загальним, на наш погляд, є визначення послуги як об'єкта підприємницької діяльності, спрямованої на задоволення потреб інших осіб, за виключенням діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин. Це вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов'язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений [2]. У даному дослідженні під поняттям «послуга» ми розуміємо підприємницьку діяльність, яка спрямована на задоволення потреб споживачів (матеріальних, культурно-естетичних, соціальних тощо) і/ або для отримання соціально-позитивного чи економічного ефекту.

Світовий ринок послуг — це система обміну, в якій задовольняються інтереси покупців та продавців послуг, функціонування якої регулюється ринковими законами [1]. В сучасних умовах розвитку ринку сфери послуг притаманні певні ознаки.

Таблиця 1 Провідні експортери та імпортери на світовому ринку послуг на початок 2010 р.

Місце	Експортери	Обсяги, млрд. дол. США	%	Річний приріст, %	Місце	Імпортери	Обсяги, млрд. дол. США	%	Річний приріст, %
1	США	474	14,1	-9	1	США	331	10,5	-9
2	Об'єднане Королівство	233	7,0	-18	2	Німеччина	253	8,1	-13
3	Німеччина	227	6,8	-12	3	Об'єднане Королівство	161	5,1	-18
4	Франція	143	4,3	-14	4	Китай	158	5,0	0
5	Китай	129	3,8	-12	5	Японія	147	4,7	-10
6	Японія	126	3,8	-14	6	Франція	126	4,0	-10
7	Іспанія	122	3,6	-14	7	Італія	115	3,6	-10
8	Італія	101	3,0	-14	8	Ірландія	103	3,3	-5
9	Ірландія	97	2,9	-5	9	Іспанія	87	2,8	-17
10	Нідерланди	91	2,7	-12	10	Нідерланди	81	2,7	-8
Разом		1743	52		Разом		1562	49,8
Усі країни світу		3350	100	-12	Усі країни світу		3145	100	-12

Розраховано на основі джерела [3]

По-перше, міжнародна торгівля послугами не є винятковою прерогативою промислово розвинених країн. У ряді країн, що розвиваються, послуги також складають значну частину їхнього експорту. Тому для оцінки участі країн у міжнародному поділі праці доцільно враховувати показник її частки у світовій торгівлі

послугами.

Найбільш динамічно розвивається міжнародна торгівля комерційними послугами (53,1% від загального обсягу послуг), до складу яких входять комунікаційні, страхові, фінансові, приватні, культурні та рекреаційні, комп'ютерні та інформаційні послуги, будівництво, роялті та ліцензійні послуги, а також інші бізнес-послуги. Основними країнами- гравцями на цьому ринку є країни Європи, що експортують та імпортують половину обсягу усіх послуг цього типу, і Азії (Японія, Китай, Індія та ін.), де загальний обсяг експорту складає 22%, а імпорту - 24% (рис. 1.).

На сьогодні десятку країн-лідерів у сфері комерційних послуг очолюють країни Європейського Союзу та США, що разом займають понад 70% світових обсягів експорту та імпорту. У сфері комунікаційних послуг до них приєднуються такі експортери як Кувейт та Індія, та імпортери - Канада, Росія та Китай; у сфері будівельних послуг - Японія, Китай та Росія; страхових послуг - Канада, Мексика та Швейцарія; фінансових послуг - Швейцарія, Японія, Китай; приватних, культурних та рекреаційних -Канада, Туреччина, Індія; комп' ютерних та інформаційних - Індія, Китай та Японія; роялті та ліцензійних послуг - Японія, Швейцарія та Канада; а також інші бізнес-послуг - Китай, Японія та Корея.

По-друге, спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня економічного розвитку національної економіки та особливостей державного регулювання в контексті формування сприятливого підприємницького середовища. Так, у промислово розвинутих країнах перевага надається фінансовим, телекомунікаційним, інформаційним і більшості галузей ділових послуг, а для країн, що розвиваються, характерною є спеціалізація на транспортних, туристичних і фінансових послугах.

Основним світовим експортером та імпортером послуг є США, на долю якої припадає близько 14% та 10,5% від загального світового експорту та імпорту послуг відповідно. Великобританія (7% від світового експорту та 5,1% від імпорту), Німеччина (6,8% та 8,1%), Франція (4,3% та 4%), Китай (3,8% і 5%) та Японія (3,8% та 4,7%) посідають наступні 5 місць. Замикають десятку лідерів відповідно - Іспанія (3,6% від загального експорту та 2,8% від імпорту), Італія (3% та 3,6%), Ірландія (2,9% та 3,3%) і Нідерланди (2,7% по експорту та імпорту). Таким чином, на десятку країн світу припадає понад половини обсягів світового експорту та імпорту комерційних послуг.

Рис.1. Основні регіони експорту та імпорту комерційних послуг станом на 01.01.2010 р. (у %)

По-третє, міжнародний попит на послуги сприяє появі нових, супутніх послуг. Як правило, країни, що надають портові послуги, спеціалізуються і на судноремонті; країни-виробники комп'ютерів поставляють на світовий ринок комп'ютерні послуги; у країнах-експортерах нафти переважає фрахт з обслуговуванням нафто перевезень.

Міжнародний ринок послуг, як суб'єкт обміну, на відміну від ринку товарів має суттєві особливості: місце виробництва і споживання послуг співпадає; тісний зв'язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили; ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно вища, ніж на ринку товарів; ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу (наприклад, комунальні та побутові послуги) [2].

Крім того, з огляду на наведені раніше характеристики та вищезазначені риси цей перелік можна доповнити такими особливостями як:

процес надання послуги та її споживання має бути одночасним (у більшості випадків послуги не підлягають збереженню), а отже більшість видів послуг базується на прямих контактах між виробниками та споживачами, що відрізняє міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товарами, в якій дуже часто задіяні посередники;

сфера послуг краще захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, адже деякі послуги традиційно знаходяться у повній або частковій власності держави та контролюються нею (страхові, фінансові, транспортні послуги, наукові, дипломатичні тощо), у результаті чого міжнародна торгівля послугами має більше нормативно-правових обмежень, ніж торгівля товарами.

Стрімкий розвиток міжнародного ринку послуг, який постійно доповнюється новими видами, обумовлює об'єктивну реальність відсутності єдиної їх класифікації. Аналітичний огляд підходів щодо систематизації міжнародних послуг дозволяє визначити декілька найбільш характерних ознак класифікації, які застосовуються міжнародними інституціями в процесі дослідження та регулювання світового ринку міжнародних послуг (рис.2).

У країнах ОЕСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділені на п'ять категорій: фінансові; інформаційні (комунікаційні); професійні (виробничі); туристичні; соціальні. В міжнародній практиці підписання угод широко використовується класифікація послуг, запропонована МВФ: морські перевезення; інші види транспорту; подорожі; інші приватні послуги; інші офіційні послуги [6]. У Світовому банку, наприклад, прийнятий розширений підхід до послуг, у число яких включається і рух прибутку. Так, послуги поділяються на: факторні — платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва, перш за все, капіталу і робочої сили (прибутки на інвестиції, роялті і ліцензійні платежі, зарплата, виплачена нерезидентам); не факторні — транспорт, подорожі та інші не фінансові послуги (цей розподіл є особливо важливим для обговорення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках СОТ , що

концентруються переважно на не факторних послугах). Очевидно, що надання послуг у більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій в ту чи іншу країну. Тому, відповідно до засобів доставки послуг споживачу, послуги поділяються на: послуги, пов'язані з інвестиціями — банківські, готельні і фахові послуги; послуги, пов'язані з торгівлею — транспорт, страхування; послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею — зв'язок, будівництво, комп'ютерні й інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги. Дана класифікація включає не тільки послуги в традиційному значенні, а й рух факторів виробництва, що є носіями цих послуг. Вона дозволяє виділити 4 типи угод, що укладаються між експортерами та імпортерами послуг. До них належать: угоди, в яких для надання послуги виробник рухається до споживача;угоди, у яких відбувається зворотній рух; угоди, у яких відбувається рух як продавця, так і покупця; угоди, у яких виробник і споживач не змінюють свого місцезнаходження.

Іноземні фахівці класифікують послуги також за ознакою можливої участі в міжнародному обміні. У такий спосіб їх можна поділити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі. На їхню частку припадає приблизно 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повітряні і морські перевезення пасажирів і вантажів, зв'язок, міжнародні кредитні і страхові угоди. До другої групи відносяться послуги, що за своєю природою не можуть бути предметом експорту. Це всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг. Третя група включає послуги, що можуть вироблятися як для внутрішніх потреб, так і на експорт [2].

Отже, ринок послуг — це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, що постійно розширюється. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним із найбільш швидко зростаючих та перспективних секторів світового ринку, а поглиблене дослідження тенденцій його розвитку злить країнам не тільки отримати максимальний прибуток використовуючи наявні конкурентні ваги, але й вчасно зайняти лідируючі позиції у нових секторах світової економіки [3].

Огляд міжнародних інструментів регулювання показує, що для обмеження торгівлі послугами використовуються ті ж важелі, що й у торгівлі товарами. Подібність заснована на тому, що торгівля більшістю послуг супроводжує торгівлю товарами і, отже, підпадає під обмеження, що накладаються на неї. Розбіжності виникають через те, що торгівля деякими послугами пов'язана не з рухом товарів, а з рухом капіталів, засоби регулювання яких дещо інші, ніж у регулюванні торгівлі товарами. е, як і у випадку обмеження імпорту товарів, внутрішня субсидія національним виробникам, яка иться країною, що імпортує, вважається кращим методом обмеження імпорту послуг, ніж імпортний ф. А імпортний тариф, як засіб обмеження імпорту послуг, за своїм впливом на національну економіку ий або дорівнює імпортній квоті в тому випадку, коли ліцензії на одержання імпортної квоти

Рис.3. Механізми регулювання світового ринку послуг Національний (державний) рівень є, поза сумнівом, визначальним, оскільки, як і в регулюванні будь-якого іншого міжнародного бізнесу, міждержавні угоди - багатосторонні, двосторонні та інші - спрямовані лише на уніфікацію або гармонізацію, тобто зближення норм і правил національного регулювання, лібералізацію діяльності суб'єктів, які і регламентацію вимог до них у різних країнах [7]. Для розробки ефективного механізму світового регулювання торгівлі послугами використовуються наявні інституційні структури, зокрема Світова організація торгівлі (СОТ). Сфера торгівлі послугами в рамках СОТ регулюється Генеральною угодою про торгівлю послугами (ГАТС) [2].

Світова торгівля товарами була предметом регулювання з боку світового співтовариства з перших повоєнних років, коли 1948 р. набрала сили Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Саме з цього року відбулося започаткування формування механізму регулювання світового ринку послуг, в якому можна виділити три основні етапи (табл. 2).

Таблиця 2

Дата	Етап
1948 -1994 рр.	Регулювання світового ринку послуг на основі положень Генеральної угоди з тарифів торгівлі (ГАТТ), укладеної у Женеві 30 жовтня 1947 року
1995 - 2005 рр.	Регулювання світового ринку послуг на основі положень системи міжнародних говорів у галузі торгівлі всіма видами послуг (ГАТС) підписаної в рамках Маракешської угоди 15 квітня 1994 р. у м. Маракеш
З 2005 р.	Регулювання світового ринку послуг на основі нових положень системи міжнародних говорів у галузі торгівлі всіма видами послуг (ГАТС), що набули чинності з 1 січня 2005 року; введення режиму найбільшого сприяння (РНС)

В сучасних умовах СОТ є головною міжнародною організацією, що регулює торгівлю товарами, послугами й інтелектуальною власністю. Це регулювання полягає в реалізації узгоджених принципів

Новим напрямком діяльності СОТ є дослідження взаємозв'язку світової торгівлі і проблем навколишнього середовища з метою забезпечення стабільності процесів росту і розвитку.

Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС) - перша загально узгоджена та правомірна угода із системою правил і принципів, що коли-небудь існували у міжнародній торгівлі послугами. ГАТС забезпечує і збільшує прозорість торгівлі послугами на внутрішніх ринках країн-членів СОТ і забороняє встановлювати обмеження, які були б більшими за вже існуючі. Зважаючи на недосконалість деяких положень угоди та неможливість досягнення вищого рівня лібералізації торгівлі послугами, угодою ГАТС було передбачено започаткувати новий раунд переговорів у 2005 р. ГАТС охоплює всі сфери міжнародної торгівлі послугами, за винятком послуг, які надає держава на комерційній основі та які не конкурують з приватним сектором (послуги поліції, митниці тощо). Послуги, які регулює ГАТС, складаються з 12 секторів і 49 під секторів із багатьма під категоріями та видами діяльності. Список зі 160 видів послуг, які використовували під час переговорів, ґрунтувався на списку, складеному ООН під назвою класифікація основних продуктів (послуг).

Важливо зазначити, що правила ГАТС стосуються усіх рівнів державної влади (державної, регіональної, муніципальної), а також неурядових організацій, які діють на підставі повноважень делегованих їм усіма рівнями державної влади, наприклад, незалежні агентства, комісії та органи самоврядування [7].

Крім того, міжнародна торгівля послугами регулюється також на галузевому та регіональному рівнях. На галузевому рівні питаннями регулювання того чи іншого сектора послуг займається велика кількість різноманітних міжнародних організацій. Так, у сфері транспортних перевезень велику роль у вирішенні багатьох технічних питань відіграє Міжнародна морська організація (ІМО), завданням якої є розвиток співпраці між усіма країнами з питань морського судноплавства. Велике значення у вирішенні адміністративних, правових, фінансових і технічних питань у сфері цивільної авіації мають ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) та ІАТА (Міжнародна асоціація повітряного транспорту), які визначають міжнародну тарифну політику і представляють інтереси авіакомпаній у різних міжнародних організаціях. У другому випадку регулювання зовнішнього ринку здійснюється в рамках інтеграційних регіональних угод (наприклад Європейського Союзу) [8].

Висновки та пропозиції. Світовий ринок послуг на сьогодні є складною багаторівневою системою, що продовжує розширюватись та залучує нові країни до свого розвитку. Незважаючи на кризові явища, у світовій економіці за 2008-2010 рр. країнам-лідерам вдалося зберегти свої позиції та навіть вийти на нові міжнародні ринки завдяки зростаючій тенденції до популяризації наукоємних послуг, пов' язаних з інформаційними технологіями та ноу-хау. Це свідчить не тільки про вдалий стратегічний менеджмент та швидке реагування на зміни в цих країнах, але й високий контроль та міжнародне регулювання відносин на цих ринках, що є запорукою успіху будь-якого бізнесу.

Оскільки основною тенденцією розвитку світової торгівлі сьогодні є її лібералізація, значно знижено рівень митних тарифів, скасовано багато обмежень, квоти і т. п. Однак, на думку авторів, існує декілька проблем. Одна з основних — наростання протекціоністських тенденцій на рівні економічних угруповань, торговельно-економічних блоків країн. Саме тому рівень розвитку зовнішньоторговельних відносин з тими чи іншими країнами залежить, перш за все, від методів регулювання, встановлених на ринках цих країн, у тому числі і правил міжнародного регулювання.

Розробка загальних правил торгівлі послугами на зовнішньому ринку повинна сприяти розширенню міжнародної торгівлі на основі консенсусу про впровадження в практику обміну послугами таких загальних принципів:

міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі ринкової конкуренції та режиму найбільшого сприяння (РНС), гласності (країни зобов' язані публікувати нові норми регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про них);

ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку іноземних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним і транспарентним;

забезпечення сприятливих умов для активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі послугами.

Перспективи подальшого розвитку світового ринку послуг полягають, перш за все, у створенні глобальної системи зовнішньоекономічних відносин, де основними гравцями на ринку стануть великі міжнародні об'єднання та організації, ТНК та ТНБ. Крім того, очікується збільшення обсягів потоків ПІІ, тож варто очікувати активізації зовнішньої торгівлі послугами серед країн, що є інвестиційно-привабливими. Експерти також прогнозують збільшення частки збуту високотехнологічних, інноваційних послуг, що пов'язують з розвитком промисловості у цьому напрямі. Інтеграційні процеси на міжнародному ринку мають вплинути на створення єдиного механізму регулювання ринку послуг у світі, що призведе до активізації зовнішньоекономічних відносин між країнами, що беруть участь у таких процесах, та усунення бар'єрів для вільної торгівлі.

Список джерел

Publishing house Education and Science s.r.o. [Електронний ресурс]/ Режим доступу: www.rusnauka.com/21 NIEK 2007/Economics/24804.doc.htm - Ю.В.Соколова. Світовий ринок послуг.

Бібліотека онлайн EBookTime [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://ebooktime.net/book 67 glava 3 Частина I. ЕКОНОМ.тпц - А.П. Румянцев, Ю.О. Коваленко. Світовий ринок послуг — К. : Центр навч. літ., 2006. — 456 с.

Наукова бібліотека Publib.If.Ua [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://pulib.if.ua/part/1663 -Міжнародна торгівля послугами. Світовий ринок послуг.

Экономико-правовая библиотека [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.vuzlib.net/me kneu/2-1.htm - Міжнародна торгівля.

Бізнес-портал «Економіка » [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://dismal-science.com/international-economics/18-klasifkacya-poslug.html - Класифікація послуг.

Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського [Електронний ресурс]/ Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/.../8 Olefir Tipanov.pdf - А.Олефір, В.Тіпанов. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах динамізації конкурентного середовища.

Інформаційний портал Srinest.Com: книги для учебы [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://srinest.com/book 754 chapter 127 25.4. Regulirovanie mezhdunarodnoii bankovskoii dejatelnosti.html -Мировая экономика и международный бизнес

Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/misnarod vidnos/2008 6/R3/10.pdf - Г. І. Коваль. Механізм регулювання ринку послуг: міжнародний та український аспект.

Міжнародний ринок послуг:

I. Вступ

Міжнародний ринок послуг посідає про­відне місце у процесах розвитку і трансфо­рмації світового ринку, викликаних глобалі­зацією. Сфера послуг постійно й динамічно розвивається, створює робочі місця та дає значні прибутки країнам світу. Роль цього сектору в сучасній економіці пов'язана не тільки з його перевагою в структурі госпо­дарства, а й у формуванні ключових факто­рів економічного зростання, таких як науко­ве знання, нематеріальні форми накопичен­ня, глобалізація господарської діяльності. Питанням дослідження структури світового ринку послуг присвячено багато праць про­відних українських учених, таких як: Н. Да-ниленко, В. Козик, А. Мазаракі, Ю. Макогон, В. Мочерний, серед зарубіжних: А. Булатов, А. Михайлушкін, М. Портер, П. Шимко та ін.

Функціонування ринку послуг у кожній країні має свої особливості. Адже кожна держава вживає певних заходів для підтри­мки того сегмента сфери послуг, який має відповідні перспективи на майбутнє, а спе­ціалізація країни на тих чи інших видах пос­луг залежить від рівня її економічного роз­витку. Тому процес дослідження стану між­народного ринку послуг на сучасному етапі є досить важливим та актуальним.

II. Постановка завдання

Мета статті полягає в дослідженні міжна­родного ринку послуг, аналізі структури екс­порту й імпорту послуг України, визначенні проблем розвитку зовнішньої торгівлі послу­гами та шляхів їх вирішення.

III. Результати

Аналіз праць учених-економістів щодо означеної проблеми свідчить, що теорети-ко-методологічні засади дослідження між­народного ринку послуг мають комплексний характер і формуються на стику індустріа­льного та постіндустріального суспільства, теорії послуг і теорії міжнародної торгівлі.

Згідно з теорією секторів, або теорією структурних змін, авторами якої є А. Фішер та К. Кларк, виділяють три сектори суспіль­ного виробництва: первинний, вторинний і третинний. До первинного належать галузі, діяльність яких пов'язана з отриманням пе­рвинних ресурсів, - сільське господарство, добувна промисловість. До вторинного -галузі переробної промисловості та будів­ництва. Третинний сектор охоплює сферу послуг. Розвиваючи трисекторну модель економіки, У. Ростоу виділив п'ять етапів економічного зростання, які визначаються рівнем розвитку техніки, галузевою структу­рою господарства, часткою нагромадження в національному доході, структурою спожи­вання [1].

Основні методологічні принципи теорії постіндустріального суспільства, які міс­тяться в працях У. Ростоу, К. Кларка, А. Дж. Б. Фішера, набули подальшого роз­витку в працях Д. Белла, який виділяє три стадії розвитку суспільства: доіндустріальну, індустріальну й постіндустріальну. Най­важливішою економічною особливістю пост-індустріального ладу Д. Белл вважає фор­мування суспільства, заснованого на виро­бництві послуг та інформації, а технологіч­ною базою для трансформації є якісно нова роль науки й теоретичного знання [2].

У сучасних умовах сфера послуг (тре­тинний сектор) утворює ядро постіндустріа-льної економіки і в багатьох аспектах визна­чає її основні макроекономічні параметри. У більшості країн збільшуються обсяги вироб­ництва сфери послуг, частка в структурі ВВП, зростає кількість зайнятих, розвива­ється міжнародна торгівля послугами.

Тенденція збільшення частки доходів від сфери послуг у структурі ВВП позначилася в деяких країнах уже в 60-70-ті рр. ХХ ст. На сьогодні, за оцінками Світового банку, ця частка становить близько 68% світового ВВП. Рівень розвитку сфери послуг у краї­нах досить різний. Відмінності в цьому пока­знику (частці у ВВП) і темпах його зростання за останні 30 років дають змогу поділити всі країни на чотири групи [3].

До першої групи належать країни з най­більш високою - більше ніж 70% - часткою доходів від сфери послуг у ВВП. Це США, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Франція.

Країни другої групи наближаються до першої величини частки доходів від сфери послуг, яка досягла 65-70%. До цієї групи можна віднести Австрію, Фінляндію, Італію, Іспанію [3].

У третій групі частка доходів від сфери послуг становить 50-60%. Серед країн цієї групи - Норвегія, Коста-Ріка, Марокко, Чилі

[3].

До четвертої групи входять країни з від­носно низькою, менше ніж 50%, часткою доходів від сфери послуг у ВВП. Це Гана, Ботсвана, Малі та ін. [3].

Послуги надзвичайно різноманітні й охо­плюють широке поле діяльності - від торгі­влі і транспорту до фінансування, страху­вання та посередництва. Авіакомпанії та банки, готелі й ресторани, навчальні та спортивні заклади, туристичні бази й кемпін­ги, радіо- і телестанції, консультаційні та юридичні фірми, їх подальший розвиток та диверсифікація цілком відповідають харак­теру сучасного розвитку людства, економіч­них систем, науково-технічного прогресу.

Термін "послуги" існує з часів античної Греції, але й досі серед науковців немає одностайності щодо визначення сутності цього поняття. Сфера послуг трактується як "система галузей народного господарства, продукти, споживча вартість яких виража­ється в наданні зручностей". Їй властиві такі особливості, як: "високий динамізм, терито­ріальна сегментація й локальний характер, висока швидкість обороту капіталу, вища норма прибутку і відносно коротші строки окупності інвестицій порівняно з багатьма "товарними" секторами виробництва", а ключовими категоріями є поняття "послуги" і "торгівля послугами" [7].

Дослідження міжнародного ринку послуг пов'язане зі значними методологічними тру­днощами, насамперед із визначенням від­повідних економічних понять. Так, термін "міжнародна торгівля послугами" охоплює міжнародний обмін багатьма видами послуг, кожна з яких володіє конкретними особли­востями [8].

На сьогодні світовий ринок послуг як галу­зевий товарний ринок поки що не являє со­бою органічної системи, він тільки розвива­ється в напрямі цілісності, перебуває у фазі становлення. Про це свідчать такі процеси і явища, як значні відмінності в тарифах на однакові види послуг, відсутність універса­льних інструментів і принципів, а також єди­ної загальноприйнятої класифікації послуг, як це існує щодо товарної торгівлі (гармонізо­вана система опису та кодування товарів).

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис порівняно з традиційною торгівлею товарами [7]: - на відміну від товарів, послуги надають­ся (виробляються) та споживаються в

основному одночасно й не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами (це пот­ребує більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у кра­їні виробництва послуги);

міжнародна торгівля послугами тісно взаємопов'язана з торгівлею товарами; ці сектори справляють один на одного стимулювальний вплив (аналіз ринків, маркетингове консультування, транспо­ртування, реклама, передпродажне і пі­сляпродажне обслуговування);

сфера послуг, як правило, більше захи­щається державою від іноземної конку­ренції, ніж сфера матеріального вироб­ництва, більше того, транспорт і зв'язок, фінансові та страхові послуги в багатьох країнах традиційно перебувають у пов­ній або частковій власності держави та суворо контролюються нею, внаслідок цього в міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських переш­код і конкурентних бар'єрів, ніж у торгів­лі товарами (хоча останнім часом за­вдяки ГАТС спостерігається значна лі­бералізація торгівлі такими послугами);

не всі види послуг, на відміну від това­рів, можуть бути придатні до широкого залучення в міжнародний обмін (це сто­сується, насамперед, побутових і кому­нальних послуг).

Секретаріат СОТ розробив класифікацію ринку послуг (ГАТС) та поділив їх на 12 сек­торів: бізнес-послуги, послуги зв'язку, буді­вельні та інженерні послуги, послуги дис­триб'юторів, освітні послуги, екологічні пос­луги, фінансові послуги, медичні, послуги в галузі туризму, рекреаційні, культурні та спортивні послуги, транспортні й інші послу­ги [5].

На сьогодні в Україні сформувався ряд факторних умов, сприятливих для підви­щення конкурентоспроможності на міжнаро­дних ринках послуг. У першу чергу, необхід­но звернути увагу на ті фактори, які забез­печують конкурентоспроможність пріорите­тних галузей з погляду стратегічних інте­ресів України на ринках (див. табл.) [6].

Міжнародний обмін послугами здійсню­ється в основному між розвинутими країна­ми. В середині 80-х рр. ХХ ст. на них припа­дало більше ніж 80% експорту та імпорту послуг, але вже на початку 90-х рр. ХХ ст. внаслідок розвитку нових індустріальних кураїн - близько 70%. Лідерами серед роз­винутих країн на сьогодні є США, Франція, Великобританія, Нідерланди (найбільші ек­спортери послуг), а також Німеччина, Япо­нія, Італія (найбільші імпортери послуг) [5].

Таблиця

Факторні умови для забезпечення конкурентоспроможності України в окремих сферах міжнародного ринку послуг

Фактор конкурентоспроможності	Сфера послуг, розвитку якої сприяє фактор
Географічне розташування	Транспортні послуги
Природні умови	Туристичні, транспортні послуги
Часовий пояс	Ділові послуги
Інфраструктура	Транспортні, ділові, телекомунікаційні, туристичні послуги
Робоча сила	Усі види послуг
Культурні відмінності	Туристичні послуги

Аналіз зовнішньої торгівлі України послу­гами за 2010 р. показав, що за цей період обсяг експорту послуг становив 11 636,6 млн дол. США і збільшився порів­няно з 2009 р. на 21,2%, обсяг імпорту ста­новив 5440,3 млн дол. США і зріс на 5,2%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі пос­лугами становило 6196,3 млн дол. США (за 2009 р. - 4424,8 млн дол. США) [4].

Найбільшу питому вагу в загальному об­сязі українського експорту становили транс­портні (67,1%), різні ділові, професійні та технічні (12,7%) послуги [4].

Порівняно з 2009 р. експорт послуг збі­льшився на 2038,3 млн дол. США, у тому числі за рахунок збільшення обсягів послуг трубопровідного транспорту - на 1253,7 млн дол. США (на 59,6%), різних ді­лових, професійних та технічних послуг - на 247,6 млн дол. США (на 20,2%), залізнично­го транспорту - на 216,2 млн дол. США (17,4%), фінансових послуг - 103,6 млн дол. США (на 27,9%), послуг з подорожей - на 81,4 млн дол. США (на 27,2%), повітряного транспорту - на 66,7 млн дол. США (на 6%), комп'ютерних послуг - на 56,2 млн дол. США (на 20,2%), інших ділових послуг - на

млн дол. США (на 27,8%), роялті та ліцензійних послуг - на 26,9 млн дол. США (у 2,8 раза), послуг зв'язку - на

млн дол. США (на 7,4%) та будівельних послуг - на 15 млн дол. США (на 12,1%). Водночас зменшилися обсяги послуг морсь­кого транспорту - на 41,2 млн дол. США (на 3,2%), страхових - на 20,7 млн дол. США (на 25,5%), державних послуг - на 12,7 млн дол. США (у 6,7 раза) [4].

Експорт послуг до країн СНД становив 48% від загального обсягу експорту, до кра­їн Європейського Союзу - 26,8% [4].

Основною країною-партнером залиша­ється Російська Федерація, на яку припадає 5146,1 млн дол. США (44,2% від загального обсягу експорту послуг).

Обсяг послуг, наданих країнам СНД, збі­льшився порівняно з минулим роком на 1757,1 млн дол. США (на 45,9%), за рахунок збільшення експорту послуг до Російської Федерації - на 1678 млн дол. США (на 48,4%), Білорусі - на 46,1 млн дол. США (на 54%) та Туркменістану - на 43,2 млн дол. США (на 63,4%) [4].

При цьому зменшилися обсяги експорту послуг до Казахстану - на 13,9 млн дол. США (на 14,5%) та Азербайджану - на 2,9 млн дол. США (на 10,3%).

Обсяг послуг, наданих іншим країнам світу, збільшився порівняно з 2009 р. на 281,2 млн дол. США (на 4,9%), у т.ч. Угор­щині - на 155,6 млн дол. США (у 3,3 раза), Швейцарії - на 125,6 млн дол. США (на 41,4%), США - на 121 млн дол. США (на 26,4%), Панамі - на 49,9 млн дол. США (на 42,2%), Франції - на 34,8 млн дол. США (на 39,4%), Белізу - на 20,1 млн дол. США (на 61,3%) [4].

Найсуттєвіщі зменшення спостерігалися в експорті до Кіпру - на 46,6 млн дол. США (на10,1%), Віргінських Островів (Британсь­ких) - на 46,1 млн дол. США (на 18,6%), Ні­меччини - на 40,3 млн дол. США (на 10,7%), Канади - на 32,9 млн дол. США (на 24,5%), Люксембургу - на 27,3 млн дол. США (у 6,9 раза), Індії - на 23,8 млн дол. США (на 43,3%), Туреччини - на 23,1 млн дол. США (на 13%) [4].

Найбільшу питому вагу в загальному об­сязі українського імпорту послуг становили транспортні (21,1%), фінансові (19,9%), різні ділові, професійні та технічні послуги (15,7%), державні послуги, які не віднесені до інших категорій (11,3%).

Імпорт послуг до України збільшився по­рівняно з 2009 р. на 266,8 млн дол. США за рахунок зростання обсягів отриманих дер­жавних послуг - на 154,1 млн дол. США (на 33,6%), роялті та ліцензійних послуг - на 152,5 млн дол. США (на 58,8%), повітряного транспорту - на 92,1 млн дол. США (на 27,2%), інших ділових послуг - на 73,1 млн дол. США (на 45,8%), послуг з по­дорожей - на 62,1 млн дол. США (на 21,9%), послуг приватним особам та послуг у галузі культури та відпочинку - на 50,9 млн дол. США (на 35,5%), залізничного транспорту - на 34,5 млн дол. США (на 8,1%). При цьому значне зменшення спо­стерігалося у фінансових - на 234,7 млн дол. США (на 17,8%), будівель­них - на 53,7 млн дол. США (на 33,8%), різ­них ділових, професійних та технічних - на 40 млн дол. США (на 4,5%), страхових пос­лугах - на 34,9 млн дол. США (на 25,2%) та послугах зв'язку - на 30,4 млн дол. США (на 19,5%).

Імпорт послуг з країн СНД становив 17,2% від загального обсягу імпорту, з країн Європейського Союзу - 54% [4].

Обсяг послуг, одержаних з країн СНД, збільшився порівняно з 2009 р. на 148,1 млн дол. США (на 18,8%), у тому числі з Російської Федерації - на 130,2 млн дол. США (на 19,8%) та Білорусі - на 19,4 млн дол. США (на 44,4%). Водночас зменшилися обсяги послуг, отриманих з Ка­захстану, - на 8,6 млн дол. США (на 28,1%).

Імпорт послуг з інших країн світу збіль­шився на 118,7 млн дол. США (на 2,7%). Збільшилися обсяги послуг, одержаних з Кіпру, - на 145,1 млн дол. США (на 21,7%), США - на 72,4 млн дол. США (на 24,2%), Віргінських Островів (Британських) - на 64,7 млн дол. США (у 3,4 раза), Туреччини -на 44 млн дол. США (на 24,7%), Португалії -на 43,2 млн дол. США (у 5,1 раза), Швеції -на 30,1 млн дол. США (на 23,4%). При цьо­му зменшилися обсяги послуг з Австрії - на 88,2 млн дол. США (на 38,6%), Франції - на 78,7 млн дол. США (на 26%), Сполученого Королівства - на 67,6 млн дол. США (на 10,3%), Німеччини - на 51,3 млн дол. США (на 14,2%), Македонії - на 44 млн дол. США (у 8,2 раза), Чеської Республіки - на 28,9 млн дол. США (на 43%) [4].

Економіка України, як і інших країн, що розвиваються, ще не володіє тим рівнем конкурентоспроможності та імунітету проти негативних зовнішніх впливів, які характерні для більш розвинутих країн. Тому для Укра­їни необхідно посилити роль держави в адаптації ринку послуг відповідно до вимог міжнародної торговельної політики, поєд­нанні національних пріоритетів, розумного протекціонізму та взаємності.

Необхідно відзначити, що основними проблемами в Україні щодо розвитку зовні­шньої торгівлі послугами є:

недосконалість зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики; зовні­шня політика будь-якої держави повин­на, насамперед, розглядатися як скла­дова комплексу заходів, спрямованих на відновлення й розвиток реального сек­тору економіки;

наявність високого рівня тіньової еконо­міки ; нині у тіньовому секторі України виробляється, за різними оцінками, при­близно 40-50% ВВП. Для порівняння, у розвинутих державах рівень тіньової економіки становить від 5,8% в Австрії, 8,5% у Японії, 13,9% у США до 20,4% в Італії. У постсоціалістичних країнах, та­ких як Росія - 20-40%, Литва, Латвія, Казахстан - 40%, Естонія, Киргизстан -10-37% [6]. Наявність у нашій державі досить високого показника пояснюється деформацією галузевої структури еко­номіки і, насамперед, її експортоорієн­тованих галузей. Значна роль у форму­ванні тіньової економіки в Україні відво­диться також і сектору послуг. Це, на­самперед, стосується транспортних, бу­дівельних, фінансових, розподільчих і інформаційно-комунікаційних послуг. І, нарешті, перехід легальної економіки в тінь пов'язаний з наявністю високого рі­вня корупції й бюрократизму; надмірною регламентацією економічної діяльності; недосконалістю податкової системи; - відсутність сприятливого інвестиційного й інноваційного клімату. Сьогодні необ­хідною умовою реалізації завдань еко­номічного та соціального розвитку є іс­тотне збільшення обсягів прямих інозе­мних інвестицій. Їхнє залучення є важ­ливим чинником модернізації основних виробничих фондів, підвищення рівня технологічного й інноваційного потенці­алу країни, її конкурентоспроможності й, нарешті, повномасштабної інтеграції у світове господарство. IV. Висновки

Протягом останніх трьох десятиріч обся­ги світового експорту послуг збільшилися у більше ніж 20 разів і продовжують зростати. В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває динамічного розвитку та стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підви­щення конкурентоспроможності країни на світових ринках, піднесення добробуту на­селення. Економічна глобалізація, а також розвиток регіональних інтеграційних проце­сів дедалі більшою мірою стирають кордони між "внутрішніми" та "зарубіжними" послуга­ми, стираються межі і в торгівлі ними.

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис порівняно з традиційною торгівлею товарами. Вона тісно взаємо­пов'язана з торгівлею товарами. Ці сектори спонукально впливають один на одного (транспортування, реклама, передпродажне і післяпродажне обслуговування). Сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, більше того, транспорт і зв'язок, фінансові та стра­хові послуги в багатьох країнах традиційно перебувають у цілковитій або частковій вла­сності держави та суворо контролюються нею, внаслідок цього в міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських перешкод і конкурентних бар'єрів, ніж у тор­гівлі товарами. Не всі види послуг, на відмі­ну від товарів, можуть бути придатні до ши­рокого залучення в міжнародний обмін (це стосується насамперед побутових і комуна­льних послуг).

Література 1. Балаева О.Н. Сфера услуг в мировой экономике: тенденции развития

Експерс-випуск: Зовнішня торгівля Укра­їни послугами за 2010 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ІіИр:// www.ukrstat.gov.ua.

Зовнішня торгівля України послугами за 2011 рік

Зовнішня торгівля України послугами за 2011 рік       За 2011   рік   обсяг   експорту   послуг   становив   13697,6 млн.дол. США   і збільшився   по   відношенню   до   минулого   року   на 16,5%,   обсяг   імпорту   – 6248 млн.дол. і зріс на 14,7%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 7449,6 млн.дол. (за 2010р. – 6311,7 млн.дол.).       Зовнішньоторговельні операції   послугами проводились   з партнерами 217 країн світу.       Найбільшу питому вагу   в загальному обсязі українського експорту складали транспортні (66%), різні ділові, професійні та технічні   (13,6%) послуги.       Порівняно з 2010р. експорт послуг збільшився на 1938,2 млн.дол., у т.ч. за рахунок зростання обсягів послуг трубопровідного транспорту – на 397,3 млн.дол. (на 11,8%), різних ділових, професійних та технічних послуг – на 360,5 млн.дол. (на 23,9%), послуг повітряного транспорту – на 318,9 млн.дол. (на 27%),   залізничного   –   на   283,7   млн.дол.   (на   19,1%),   послуг   з   ремонту   – на 189,1 млн.дол. (на 44,3%).       При цьому зменшилися обсяги фінансових послуг – на 164,6 млн.дол. (на 34,5%) та послуг морського транспорту – на 23,1 млн.дол. (на 1,9%).       Експорт   послуг   до   країн   СНД   становив   45,5%   від   загального   обсягу експорту, до країн Європейського Союзу – 26,1%.       Основною країною-партнером залишається Російська Федерація, обсяги послуг якій становили   5624,9 млн.дол. (41,1% від загального обсягу експорту послуг).       Обсяг послуг, наданих країнам СНД,   збільшився порівняно з минулим роком на 619,6 млн.дол. (на 11%).       При   цьому   найбільше   зростання   експорту   послуг   спостерігалося   до Російської Федерації – на 467,8 млн.дол. (на 9,1%), Казахстану – на 75,4 млн.дол.   (на   90,2%),   Туркменістану   –   на   42   млн.дол.   (на   37,7%)   та Білорусі – на 22,7 млн.дол. (на 17,2%).

В Україні позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами за підсумками січня-березня 2012 року зменшилося на 11,9% порівняно з аналогічним періодом 2011 року і становило 1,73 млрд дол., йдеться у повідомленні Державної служби статистики України.

За даними Держстату, за I квартал ц.р. експорт послуг становив 3,23 млрд дол., імпорт – 1,5 млрд дол. Порівняно з січнем-березнем 2011 року експорт зменшився на 1,6%, імпорт – зріс на 13,9%.

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами зі 199 країн світу.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту мали транспортні послуги (65%), різні ділові, професійні і технічні (14,9%) послуги.

У цілому, порівняно з I кварталом 2011 р., експорт послуг зменшився на 51,6 млн. дол.

Основне зменшення спостерігалося в обсягах послуг трубопровідного транспорту - на 116,9 млн. дол. (на 11,2%), залізничного - на 49,3 млн. дол. (на 11,4%), фінансових - на 20 млн. дол. (на 24,2%), послуг зв'язку - на 12,2 млн. дол. (на 15,5%), інших ділових послуг - на 11,4 млн. дол. (на 29,5%).

При цьому збільшилися обсяги комп'ютерних послуг - на 52,5 млн. дол. (на 47,1%), послуг з організації подорожей - на 45,2 млн. дол. (на 70,9%), допоміжних транспортних послуг - на 39 млн. дол. (на 37,3%), різних ділових, професійних і технічних послуг - на 16,7 млн. дол. (на 3,6%) і будівельних послуг - на 11,6 млн. дол. (на 30,1%).

Довідка УНІАН. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України в 2011 році становило 6 млрд 747,5 млн. дол. проти також негативного сальдо у розмірі 3 млрд 025,3 млн. дол. у 2010 році.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками 2011 року становило 14 млрд 197,1 млн. дол., позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами – 7 млрд 449,6 млн. проти 9 млрд 337 млн. дол. і 6 млрд 311,7 млн. дол., відповідно в 2010 році.