Швейні та в'язальні машини
З допомогою цих машин виготовляють новий одяг та ремонтують старий. Також такі машини дають можливість (залежно від типу та приладь до них) виконувати операції, що раніше виконувалися вручну. Наприклад, машинне вишивання, обкидання петель, пришивання ґудзиків тощо.
Побутові швейні машини, залежно від виду строчки поділяють на такі типи: 1 – для прямої строчки; 2 – для прямої та зиґзаґоподібної строчки; 3 – для прямої, зиґзаґоподібної і фігурної строчки; 4 – те саме, що й тип 3, але з елементами автоматичного управління.
Швейні машини оснащуються ручним, ножним або електричним (начіпним або вмонтованим) приводом. За виконанням швейні машини бувають на підставці з футляром, у валізі, зі столом-шафою, з кабінетним столом; за обробкою столу – лакові, поліровані. їх групують також за марками та моделями.
Побутові в'язальні машини значно полегшують і прискорюють процес в'язання. Вироби виходять рівніші і кращі на вигляд, ніж на спицях. В'язання, розпочате на такій машині, може бути продовжене а спицях, і навпаки. В'язальні машини класифікують за шириною голечниці (від 1000 до 1270 мм), за марками і моделями. їх випускають із пласкою голечницею або кареткою, що дозволяє отримати трикотаж різного переплетення та колористичного оформлення.
Машини й прилади для механізації господарських робіт
До цієї підгрупи відносять електронасоси та побутові електричні інструменти.
Електронасоси використовують для подавання води з криниці або водойми в приміщення, для поливання рослин, перекачування з однієї ємності в іншу тощо.
За принципом роботи розрізняють відцентрові й електромагнітні соси.
Відцентрові насоси мають колекторний або асинхронний двигун.
На вал двигуна насаджено колесо з лопатями. Під час його обертання у трубі, що втягує воду, створюється розрідження. Рідина по трубі надходить у насос і під дією відцентрової сили нагнітається в напірну трубу. Побутові відцентрові насоси розрізняють за такими параметрами, як продуктивність – 1–1,5 м3/год; повний напір води – 17–20 м; висота втягування – 6–8 м; діаметр отворів під трубопроводом – 3/4 – 1 дюйм; маса – 5–15 кг; потужність – 200–450 Вт.
В електромагнітних насосах (вібронасосах) використовується вібрація електромагніта змінного струму, що передається клапану-поплавцю, який нагнітає воду. Насоси мають таку саму продуктивність, й відцентрові, але простіші за конструкцією, не потребують змащування, оскільки відсутні деталі, які піддаються дії тертя, вони легші, мають нижчу енергоємність.
Побутові електричні інструменти можуть бути з електродвигуном (механічні) та без нього (електропаяльники).
Електромеханічні інструменти виготовляють з індивідуальним (для виконання однієї операції) і універсальним приводами.
Електромеханічні інструменти з індивідуальним електроприводом за призначенням класифікують на такі групи: для розпилювання лакофарбових, дезінфекційних та інших речовин – фарборозпилювачі (фарбопульти); для обдирання, шліфування, полірування лакофарбових покрить та інших поверхонь – шліфувально-полірувальні машини; для загострення ножів та інших інструментів – точило; для розрізання тканин, паперу – електроножиці; для розпилювання деревини – дискові пили, електролобзики; для стругання деревини - електрорубанки; для свердлення отворів у різних матеріалах – свердлильні машини (електродрилі).
До електроінструментів з універсальним приводом відносять малогабаритні верстати і комплекти інструментів, що розрізняють верстати за призначенням і кількістю змінних інструментів (насадок). Вони використовуються в побуті, гуртках технічної творчості, для виконання комплексу робіт – стругання, свердлення, різання, шліфування та іншої обробки виробів з різних матеріалів і різного призначення.
Такі комплекти нерідко виготовляють на основі електродрилів, вміщують у футляри (валізи). Для автомотолюбителів випускають спеціальні електроінструменти і комплекти з живленням від акумуляторів транспортних засобів.
Електропаяльники застосовують для з'єднання металевих деталей виробів припоями. За тривалістю нагрівання розрізняють паяльники безперервного, форсованого та імпульсного режиму, розраховані на тривале нагрівання. Електропаяльники форсованого режиму розраховано на тривале нагрівання, але при вмиканні на більшу потужність час розігрівання до робочої температури (300°С) скорочується до 2 хв. Електропаяльники імпульсного нагрівання експлуатують у повторнокороткочасному режимі. Нагрівач у них розташований на кінці паяльного стрижня, тому розігрівання до робочої температури і паяння відбувається дуже швидко (як імпульс).
Стрижень паяльників може бути прямим або загнутим у вигляді літери Г, а також незмінним або змінним (для різних припоїв і деталей).