Тема 4: Основи державної регіональної економічної політики.

План:

1. Сутність державної регіональної економічної політики, її мета та завдання.

2. Класифікація регіонів за рівнем економічного розвитку.

3. Перспективи розвитку регіонів України.

Державна регіональна (економічна) політика (ДРП) - сукупність заходів, за допомогою яких держава забезпечує управління політичним, економічним та соціальним розвитком регіонів і територіально - адміністративних одиниць.

Суб'єктами регіональної економічної політики виступають органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які безпосередньо виконують функції щодо забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Державна регіональна економічна політика ґрунтується на положеннях Конституції України, Закону України ЗУ "Про концепцію державної регіональної політики" та інших нормативно-правових актах.

Головною метою ДРП є збільшення національного багатства країн .

Основні завдання державної регіональної політики:

1.Перебудова економіки регіонів України. Насамперед в промислових регіонах, з надмірною концентрацією підприємств та з складною екологічною обстановкою. Створення виробництв з новими технологіями: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська обл., м. Київ, Кривій Ріг.

2.Соціальні питання: Створення нових робочих місць у сфері послуг, малому та середньому підприємництві виробничої сфери, що дозволить забезпечити працевлаштування осіб та підвищити рівень зайнятості населення у сфері обслуговування .

3.Поліпшення демографічної ситуації у регіонах України. Підтримка сімей з дітьми та найменш соціально захищених верств населення, підвищити рівень споживання населенням товарів та послуг.

4.Розвиток експортних та імпортних виробництв у регіонах, де для цього є сприятливі умови (вигідне транспортно-географічне положення, необхідний науковий потенціал).

Класифікація регіонів за рівнем економічного розвитку.

Розвиток господарства країни не можливий без розвитку її регіонів.

Регіон - частина території країни, відмінна від суміжних територій, поєднана природно-географічними, соціально-економічними, демографічними, національно-культурними, екологічними та іншими ознаками. Регіон може збігатися з межами адміністративно-територіальної одиниці та об'єднувати території кількох таких одиниць.

Класифікація регіонів за їх розвитком:

Динамічні (піонерні) - регіони з високим рівнем економічного розвитку, високим рівнем життя населення, стабільною культурною, політичною та екологічною ситуацією.

Для України - регіони, які знаходяться у більш вигідному становищі щодо економіки і забезпечення зайнятості населення.

Проблемні - це регіони, розвиток яких відстає від середнього у державі рівня.

У свою чергу вони поділяються на:

Слаборозвинуті - регіони, економічна відсталість яких зумовлена географічними (ландшафт та конфігурація території регіону, від яких залежать транспортна доступність і витрати на перевезення, особливості клімату, які визначають умови розвитку господарства) чи історичними (нерівномірність розвитку різних місцевостей регіону, що пов'язане з традиційністю виробництва тощо) чинниками.

Депресивні - регіони, економічна відсталість яких зумовлена кризою, що охопила виробництва, які стали неефективними у результаті зміни умов розвитку (старопромислові регіони з виробництвом з застарілими технологіями).