- •1. Первіснообщинний лад на території України. „Неолітична революція”.
- •2. Становлення класового суспільства і перші держави на території України
- •1. Кіммерійці і скіфи. Давньогрецька колонізація Північного
- •2. Північне Причорномор’я у сарматську добу. Давні слов’яни.
- •3. Зародження державності у східних слов’ян в lV – іх ст.
- •1.Східні слов’яни у іv – VII ст. Антська доба.
- •2. Нарощування державотворчого потенціалу східного слов’янства у VII – IX ст.
- •3. Утворення Київської Русі. Роль варягів. Норманська теорія.
- •4. Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій Русі в х – на початку хіі ст.
- •1. Становлення та консолідація Київської держави Рюриковичів.
- •2. Розквіт Давньоруської держави. Володимир і Ярослав Мудрий.
- •3. Початки політичного розпаду Київської Русі у другій половині хі – на початку хіі ст.
- •5. Феодальна роздробленість на Русі у хіі – хііі ст. Князівства Південно-Західної Русі.
- •6. Давньоруська держава в міжнародних відносинах X – XIII ст.
- •7. Галицько-Волинське князівство у XIII – першій половині XIV ст.
- •1.Боротьба за Галич у першій половині XIII ст. Данило Галицький.
- •2.Суперечності розвитку Галицько-Волинської держави в останній третині XIII – першій половині XIV ст.
- •8. Українські землі у складі Великого князівства Литовського в середині XIV – першій половині XVI ст.
- •Перехід під владу Великого князівства Литовського. “Литовська Русь”.
- •Кревська унія. Вітовт. Остаточна ліквідація удільних князівств.
- •Сепаратизм православних феодалів. Експансія Московської держави.
- •9. Експансія польських феодалів на українські землі. Люблінська унія.
- •Боротьба Польщі за Галичину. Кревська унія.
- •Підкорення українських земель Польщею. Люблінська унія.
- •10. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. Реєстрове козацтво.
- •1. Причини виникнення українського козацтва, його становлення.
- •2. Утворення Запорозької Січі, її організація та устрій.
- •3. Утворення козацького реєстру, його еволюція.
- •11. Боротьба українського народу проти соцiального, нацiонального та релiгiйного гноблення наприкінцi XVI ─ серединi XVII ст.
- •12. Визвольна війна під проводом б. Хмельницького середини XVII ст. Та її наслідки.
- •2. Договір з Росією та події 1654-1657 рр.
- •3. Наслідки війни.
- •13. Політичні події на українських землях у другій половині хvіі ст. “Руїна”.
- •Політика гетьманів і. Виговського та ю. Хмельницького. Розпад Української держави.
- •Посилення руйнаційних процесів, боротьба за збереження української державності.
- •Причини руйнації.
- •14. Внутрішня та зовнішня політика гетьмана і. Мазепи
- •15. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини, Слобожанщини та Запорозької Січі у хvііі ст.
- •Гайдамацький рух.
- •17. Інкорпорація українських земель Російською та Австрійською імперіями у XVIII – на початку XIX ст.
- •1. Боротьба Росії за Північне Причорномор’я.
- •2. Розділи Речі Посполитої та перехід правобережних і західних українських земель під владу Австрії та Росії.
- •18. Наддніпрянська Україна в умовах кризи феодально – кріпосницької системи (перша половина XIX ст.)
- •Криза феодально – кріпосницької системи. Посилення антифеодальної боротьби.
- •Політична опозиція царату першої чверті XIX ст. Декабристські організації в Україні.
- •19. Західноукраїнські землі в першій половині xiXст.
- •1. Пробудження українського національного руху. Перші речники.
- •2. Революційні події 1848 р.
- •20. Реформи 60 – 70 – х рр. Хіх ст. Та особливості розвитку Наддніпрянщини у пореформений період та на початку хх ст.
- •Реформи 60 – 70 – х рр. Хіх ст. Скасування кріпацтва.
- •Протиріччя розвитку сільського господарства. Столипінська аграрна реформа.
- •Індустріальне зростання в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •21. Революційний та національний рухи в Наддніпрянській Україні у 60–90-х рр. XIX ст.
- •1. КирилоМефодіївське товариство.
- •2. Громадівський рух. Революційні народники в Україні.
- •3. М. П. Драгоманов.
- •22. Піднесення національно – визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •24. Перша світова війна і Україна
- •1. Початок війни. Плани воюючих сторін щодо України.
- •2. Ставлення українських партійно-політичних сил до війни. Політика урядів Австро-Угорщини і Росії в українському питанні.
- •3. Хід бойових дій у 1914 – 1916 рр. Українські січові стрільці.
- •25. Центральна Рада та її діяльність. Боротьба Центральної Ради з більшовиками за владу в Україні
- •Відносини з Тимчасовим урядом, боротьба за автономію.
- •Боротьба з більшовиками за владу в Україні. Ііі і іv Універсали.
- •Брестський мирний договір. Падіння Центральної Ради.
- •26. Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •Становлення гетьманату п. Скоропадського, основні напрямки діяльності.
- •Політична криза восени 1918 р., падіння гетьманського режиму.
- •27. Західноукраїнські землі у 1918 – 1919 рр. Зунр
- •1. Проголошення зунр. Українсько – польська війна.
- •2. Події осені 1918 р. В Північній Буковині. Румунська окупація
- •3. Суспільно – політичне становище Закарпаття наприкінці 1918–влітку 1919 рр.
- •28. Внутрішня та зовнішня політика Директорії.
- •1. Затвердження Директорії при владі, суперечності ії внутрішньої та зовнішньої політики.
- •2. Директорія в політичних реаліях 1919 р., злети і падіння.
- •3. Варшавський договір 1920 р. Та остаточна поразка Директорії.
- •29. Затвердження Радянської влади в Україні у 1918-1920 рр. ”Воєнний комунізм”
- •1. Боротьба за владу з Центральною Радою. Радянська влада в Україні взимку – навесні 1918 р.
- •2. Встановлення Радянської влади в Україні взимку – влітку 1919 р. Політика “воєнного комунізму”.
- •3. Боротьба з Денікіним. Закріплення Радянської влади в Україні у 1920 р.
- •30.Соціально-економічний розвиток усрр в умовах нової економічної політики
- •1. Політична криза 1921 р. Та перехід до непу.
- •2. Неп на селі, суперечності впровадження. Голод 1921 - 1923 рр.
- •3. Протиріччя відродження промисловості.
- •31. Суспільно-політичне становище в усрр в 20-х рр. Створення срср. Політика “українізації”
- •1. Суперечності суспільно-політичного становища усрр на початку 20-х рр
- •2.Утворення срср
- •3. Політика українізації та її протиріччя.
- •32. Протиріччя соціально–економічного розвитку урср наприкінці 20-х – у 30-ті рр. “Великий перелом”.
- •1. Суцільна масова колективізація та її наслідки. Голод 1932–1933 рр.
- •2. Суперечності індустріального зростання 30-х рр.
- •33. Суспільно-політичне життя урср в 30-х рр. Сталінський режим.
- •1. Перші судові процеси.
- •2. Посилення репресій проти української інтелігенції у першій половині 30-х рр.
- •34. Західноукраїнські землі в 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •1. Політика польської влади щодо західноукраїнських земель у 20 – 30-ті рр.
- •2. Посилення українського національно-визвольного руху у Польщі у 20 – 30-ті рр.
- •3. Становище Північної Буковини у складі Румунії в 20 – 30-ті рр.
- •35. Початок Другої світової війни. Зміни в становищі західноукраїнських земель.
- •1. Події у Закарпатті у 1938-1939 рр. Карпатська Україна.
- •2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І доля західноукраїнських земель.
- •3. Радянизація західноукраїнських земель.
- •36. Початок Великої Вітчизняної війни. Окупація німецько-фашистськими військами території України. Окупаційний режим.
- •1. Бойові дії на території України влітку 1941-1942 рр.
- •2. Окупаційний режим в Україні.
- •37. Рух Опору в Україні.
- •1. Оун і нацисти. Утворення упа і її діяльність.
- •2. Радянський партизанський рух і підпілля.
- •38. Визволення території України у 1943 -1944 рр.
- •1. Звільнення України від нацистської окупації.
- •39. Протиріччя соціально-економічного розвитку урср у другій половині 40-х – середині 80-х рр.
- •40. Суспільно-політичне життя урср у другій половині 40-х – на початку 60-х рр. ”Шестидесятники”
- •1. Західноукраїнські землі у повоєнне десятиліття, радянизація краю. Операція „Вісла”.
- •2. „Ждановщина” в Україні. Діяльність л. Кагановича.
- •3. Процеси десталінізації українського суспільства. „Відлига”.
- •41. Суспільно-політичне становище урср в середині 60-х – 80-х рр. Дисидентський рух.
- •Розгортання дисидентського руху в Україні у 60-х – першій половині
- •Українська Гельсінська спілка.
- •42. Урср у другій половині 80-х – на початку 90-х рр. Набуття незалежності.
- •43. Основні тенденції соціально-економічного розвитку України наприкінці хх—на початку ххі ст.
- •44.Особливості суспільно-політичного розвитку України у 1991 - 2004 роках. Розбудова держави.
18. Наддніпрянська Україна в умовах кризи феодально – кріпосницької системи (перша половина XIX ст.)
Криза феодально – кріпосницької системи. Посилення антифеодальної боротьби.
Політична опозиція царату першої чверті XIX ст. Декабристські організації в Україні.
1. Розвиток міст та промисловості в Північному Причорномор’ї, а також зростання експорту через чорноморські порти, зумовили підвищення попиту сільськогосподарську продукцію. Це спричинило зростання товарності поміщицьких господарств, які глибше втягувалися в ринкові, товарно – грошові відносини. Щоб отримати більше продукції, поміщики посилювали експлуатацію селян – кріпаків (праця яких малопродуктивна), перш за все збільшуючи панщину. Але це обмежувалося законом, проте його обходили, призначаючи селянам непосильні для виконання на один день панщини завдання – уроки, тобто, через урочну систему. Надмірна експлуатація розорювала власні господарства селян. Розорюючись, вони ставали неспроможними платити податки державі, виконувати повинності перед своїм паном. Повністю розорених селян поміщики переводили до свого двору на повне утримання, що дістало назву – місяччина.
Розорення селянських господарств підривало основу феодально – кріпосницької системи. Зростало незадоволення селян, посилювалася антифеодальна боротьба. Тобто це була криза всієї феодально – кріпосницької системи. Царський уряд, намагаючись запобігти кризовим явищам, здійснював деякі реформи. У 1847 – 1848 рр. проводилася “інвентарна” реформа на Правобережжі. Але селян половинчасті міри не задовольняли, про що свідчило посилення антифеодальної боротьби. У 1813 – 1835 рр. тривала діяльність Устима Кармалюка на Поділлі. У 1800 – 1860 рр. відбулося 2400 селянських виступів, а у 1861 – 1862 рр. – 1700 селянських виступів, з яких у березні – травні 1861р. – 640 виступів. Відбувалися й масові селянські виступи. Навесні – влітку 1855 р. “Київська козаччина” охопила на Київщині 422 села і 183 тисячі селян, а навесні 1856 р. “Похід в Таврію за волею” на Катеринославщині охопив 574 села і 76 тисяч селян.
Криза була системна, всеохоплююча. В надрах феодально – кріпосницької системи визрівали капіталістичні (ринкові, товарно - грошові) відносини і підривали її зсередини. Криза феодально – кріпосницьких порядків визначилася і у промисловості. Зростала кількість промислових підприємств: наприкінці XVIII ст. – 200, у 1825 р. – 649, у 1861 р. – 2873 ( з яких 15 % фабрики ). У 30 – 40-ві рр. XIX ст. почався технічний переворот у промисловості (ручна праця витісняється працею машин, фабрика замінює мануфактуру). У промисловості капіталістичні відносини діставали перевагу над кріпосницькими, про це свідчить співвідношення підприємств:
|
1828 р. |
1861 р. |
Поміщицьких |
53,8 % |
5,8 % |
Купецьких |
46,2 % |
94,2 % |
А також частка вільнонайманої праці в промисловості, яка становила у 1825р. – 25%, а у 1861р. – 74 %. Про поширення ринкових, товарно – грошових відносин засвідчував і розвиток торгівлі. З 13 найбільших ярмарок Росії 10 діяли на території України. Окрім цього діяли 12 тисяч місцевих ярмарків, базарів, торгів.
2. Проте відсталість Росії ставала все більш відчутною, що добре розуміли передові діячі країни. Вже на початку XIX ст. оформилася політична опозиція царату. Спочатку опозиційні царизму діячі брали активну участь в таємних організаціях – масонських ложах, які діяли у 1817 – 1822 рр. Масони кінцевою метою ставили об’єднання всіх народів світу в “розумне суспільство, кожний член якого робить свій внесок, щоб воно було корисним і приємним для усіх”. У цілому це був поміркований демократизм. Масонські ложі діяли у Києві – “З’єднанних слов’ян” (1818 – 1822 рр.), в Одесі – “Понт Евксинський” (1817 р.), “Трьох царств природи”, у Полтаві – “Любов до істини” (1818 – 1819 рр.). У полтавській ложі виразно виявилася національно – визвольна спрямованість. Її засновниками були І. Котляревський, С. Кочубей, Г. Тарновський та ін. Ця ложа була заборонена. У 1822 р. царський указ заборонив діяльність масонських лож.
У 1821 – 1825 рр. у Полтаві діяло таємне “Малоросійське товариство”, яке очолював Василь Лукашевич. Це була громадсько – політична організація, яка ставила за мету просвітництво в масах, піднесення рівня політичної свідомості, ідею ліквідації кріпацтва та обмеження самодержавства. Що ж до України, то прагнули будь – яким чином здобути її державну незалежність. Членами товариства були С. Кочубей, В. Тарновський, С. Андрущенко та ін. Його осередки діяли у Києві, Полтаві, Ніжині, Чернігові та ін.
З’являються в Україні і організації декабристів – дворянських революціонерів. У 1821 – 1825 рр. діяло “Південне товариство”, керівник якого був Павло Пестель. Воно налічувало 101 члена. Діяли три управи товариства: Тульчинська, Васильківська, Кам’янська. Програмним документом була “Руська правда” (автор Пестель). Програмними вимогами були: повалення самодержавства, встановлення республіки, скасування кріпацтва, без викупу наділення селян поміщицькою землею, ліквідація станів, надання всім рівних прав та ін. Але Російська держава за устроєм вбачалася унітарною, а національні регіони ніякої автономії чи самостійності не отримували.
У 1823 – 1825 рр. діяло “Товариство об’єднаних слов’ян”, з центром у Новгороді – Волинському. Засновниками були брати Борисови та Ю .Люблінський. Усього товариство налічувало до 60 членів. Метою його було визволення слов’янських народів від монархічного деспотизму та іноземного панування і об’єднання їх в федеративну республіку, ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва. Досягти цього планували шляхом військового повстання за участю народу.