
- •1. Проаналізувати основні закономірності взаємодії суспільства і природи
- •2. Охарактеризувати вплив діяльності людини на довкілля на різних етапах техногенезу
- •3. Розглянути економічний механізм природоохоронної діяльності підприємств
- •2. «Озонові дірки»
- •4. Антропогенний вплив на грунти
- •5. Визначити поняття екологічної кризи і соціального прогресу.
- •6. Проаналізувати безпосередній і побічний антропогенний вплив на довкілля.
- •7. Розглянути основні принципи екологічного нормування.
- •8.Розглянути питання забрудненості промислових стічних вод.
- •9. Навести класифікацію і проаналізувати основні методи очистки промислових стічних вод.
- •1. За складом розділяють на три види:
- •4. За ступенем агресивності стічні води розділяють на:
- •10. Розглянути питання формування природно-техногенного середовища.
- •11. Визначити джерела та масштаби забруднення атмосфери
- •12. Проаналізувати вплив промислового виробництва на атмосферне повітря
- •13. Розглянути засоби і методи моніторингу і контролю якості довкілля.
- •Проаналізувати якість довкілля і здоров’я людини
- •Охарактеризувати здоров’я населення як інтегральний показник стану навколишнього середовища
- •Розглянути питання забруднення довкілля промисловими відходами.
- •Проаналізувати шляхи зменшення впливу промислових відходів на навколишнє середовище.
- •Проаналізувати екологічну ситуацію в індустріально розвинутих регіонах України.
- •Визначити головні напрямки вдосконалення природоохоронної діяльностів Україні.
- •20. Дати економічну оцінку збитку при забрудненні поверхневих вод.
- •Охарактеризувати територіальний підхід при плануванні природоохоронних заходів.
- •Охарактеризувати територіальні комплексні схеми охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів.
- •Визначити принципи управління природоохоронною діяльністю та раціональним використанням природних ресурсів.
- •Проаналізувати земельний кодекс України.
- •25. Розглянути питання щодо використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів
- •27. Проаналізувати водний кодекс України
- •28 Визначити головні функції природоохоронного менеджменту в умовах ринкового механізму: функції управління, планування, прогнозування, організації, контролю, регулювання.
- •29. Розглянути питання обліку та системи екологічної інформації.
- •30. Охарактеризувати правову основу природоохоронного менеджменту
- •31. Обґрунтувати об’єктивні передумови розвитку екологічного права
- •Проаналізувати питання забруднення довкілля побутовими відходами та шляхи вирішення цієї проблеми.
- •33. Розглянути водні ресурси України та визначити джерела їх забруднення та причини виснаження.
- •34. Проаналізувати проблему раціонального використання водних ресурсів України.
- •35. Розглянути питання щодо використання земельних ресурсів України.
- •36. Проаналізувати екологічні наслідки руйнування ландшафтів в Україні.
- •37. Розглянути питання комплексної та інтегральної оцінки якості довкілля.
- •38.Визначити органи управління та регулювання природокористуванням в Україні.
- •39. Навести приклади конфліктної ситуації природокористування та визначити поняття «криза».
- •40.Проаналізувати сутність екологічних криз. Навести приклади природної та антропогенної кризи.
- •41. Проаналізувати внесок в забруднення поверхневих вод різних галузей народного господарства.
- •42.Визначити принципи створення та функціонування інформаційних систем контролю якості довкілля.
- •Проаналізувати сучасні геоінформаційні системи та технології.
- •Назвати суб'єкти і коротко охарактеризувати об'єкти державної системи моніторингу довкілля України
- •45. Розглянути методику вибору екологічних полігонів і мережі об'єктів спостережень
- •46. Визначити джерела енергетичних забруднень в авіатранспортних процесах.
- •47. Розглянути санітарно-гігієнічне та технічне нормування забруднень атмосферного повітря.
- •48. Проаналізувати вплив транспортних процесів на водні об’єкти міста.
- •49. Охарактеризувати екологічні аспекти урбанізації
- •50.Проаналізувати питання захисту територій від затоплення паводковими та повеневими водами.
- •52.Розглянути пожеженебезпечні ситуації на території України.
- •53. Проаналізувати потоки енергії і речовини в екосистемах
- •54. Розрахунок максимальної концентрації викидів в атмосферу.
- •55. Розглянути питання екологічної безпеки літосфери
- •56. Навести класифікацію та проаналізувати проблеми радіоактивних відходів в Україні
- •57. Екологічна безпека гідросфери.
- •58. Екологічна безпека атмосфери.
- •60. Сформулювати основні положення сучасних уявлень про екобезпеку.
- •61. Проаналізувати небезпечні геологічні процеси на міських територіях
- •62. Вплив фізичних чинників на здоров’я людини (шум, вібрації, статична електрика).
- •63. Охарактеризувати Вплив транспортних процесів на водні об’єкти міста.
- •64. Охарактеризувати причини активізації зсувів.
- •65. Розглянути вплив важких металів на атмосферне повітря.
- •66. Розглянути вплив важких металів на гідросферу
- •67. Розглянути вплив важких металів на літосферу
- •Розрахувати максимальну концентрацію викидів в атмосферу із пересувних джерел.
- •Розглянути вплив галузей промисловості на атмосферне повітря.
- •Розглянути вплив галузей промисловості на гідросферу
- •Розглянути вплив галузей промисловості на літосферу.
- •73. Визначити основні чинники деградаційних процесів у ґрунтах.
- •74. Обґрунтувати заходи забезпечення радіаційної безпеки.
- •Сформулювати та обґрунтувати показники якості води прісноводних об’єктів.
- •76. Розглянути пороги експлуатації природних систем.
- •78. Проаналізувати хімічні шляхи забруднення поверхневих водних об’єктів.
- •79. Сформулювати основні принципи сталого розвитку
- •80.Визначити методи та прилади спостереження за станом атмосферного повітря.
- •Розглянути заходи боротьби із шкідливим впливом транспорту на довкілля.
- •Розглянути заходи боротьби із шкідливим впливом енергетики на довкілля.
- •Визначити методи та прилади спостереження за станом водних об’єктів.
- •Фізико-хімічні методи:
- •Фізичні методи:
- •Охарактеризувати вплив на довкілля металургії та машинобудівного комплексу.
- •85. Охарактеризувати вплив об’єктів паливо-мастильних матеріалів на довкілля.
- •86. Навести приклади адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства.
- •87 Охарактеризувати вплив на довкілля металургії та машинобудівного комплексу.
- •Проаналізувати еколого-економічний збиток від викидів шкідливих речовин в атмосферу.
- •89. Назвати види державних кадастрів природних ресурсів і державних реєстрів України.
- •90. Розглянути моніторинг навколишнього природного середовища в зонах впливу авіатранспортних процесів
- •91. Проаналізувати проблему «космічного сміття» у навколоземному просторі.
- •92.Визначити зміст відповідальності за порушення законодавчих норм у галузі охорони гпс.
- •93. Розглянути статистичний аналіз сезонних коливань екологічних процесів
- •94. Визначити основні типи інформаційних вимірювальних систем.
- •95. Проаналізувати геоінформаційні системи як основу банків даних в екології та визначити їхні структурні елементи.
- •96. Сформулювати основні поняття та математичні визначення ризику.
- •Розглянути моделювання ризику у різних сферах діяльності.
- •Розглянути моделювання радіаційних ризиків. (Трофимець)
- •Розглянути моделювання хімічних ризиків. (Трофимець)
- •Розглянути моделювання ризиків гмо. (Трофимець)
- •101. Розглянути питання ризику від впливу електромагнітних випромінювань.
- •102. Проаналізувати роль людського фактора в авіації.
- •103. Проаналізувати поняття гомеостазу
- •104. Розглянути системний аналіз виникнення аварій в техносфері.
- •105. Визначити загальні принципи прогнозування техногенного ризику
- •106. Розглянути особливості громадської екологічної експертизи.
- •107. Розглянути особливості та порядок проведення державної експертизи.
- •108. Визначити права і обов’язки експерта екологічної експертизи.
- •Визначити права і обов’язки замовника екологічної експертизи.
- •Охарактеризувати роль громадськості при проведенні державної екологічної експертизи.
- •Визначити вимоги до Оцінки Впливів на Навколишнє середовище.
103. Проаналізувати поняття гомеостазу
ГОМЕОСТАЗ (від гомео... і греч. stasis — нерухомість, стан), відносна динамічна постійність складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій організму. Поняття «гомеостаз» застосовують і до биоценозам (збереження постійності видового складу і числа особин), в генетиці і кібернетиці.
Одна з основних характеристик всього живого – здатність зберігати відносну динамічну сталість внутрішнього середовища. Цю характеристику (властивість) називають гомеостазом (гр. homoios - рівний, незмінний, stasis – стан). Гомеостаз виражається у відносній сталості хімічного складу, осмотичного тиску, стійкості основних фізіологічних функцій у організмах рослин, тварин, людини. Гомеостаз кожної особини специфічний і зумовлений її генотипом.
Регуляторні гомеостатичні механізми функціонують на рівні клітин, органів, організмів і популяцій. Жіві організми являють собою відкриті системи, які мають багато зв'язків з навколишнім середовищем. Ці зв'язки здійснюються через нервову, травну, дихальну, видільну системи.
У процесі обміну речовин з їжею, водою, при газообміні у організм із навколишнього середовища надходять різноманітні хімічні сполуки. У організмі ці сполуки змінюються і перетворюються, зрештою уподібнюються до хімічного складу організму і входять у його морфологічні структури, але не залишаються постійно. Через певний період засвоєні речовини піддаються руйнуванню, вивільняючи нагромаджену у них енергію, а продукти розпаду видаляються у зовнішнє середовище. При цьому зруйновану молекулу замінює нова, не порушуючи цілісності структурних компонентів організму.
Організмі знаходяться в умовах безперервно змінюваного середовища, на них часто діють несприятливі фактори, але, незважаючи на це, основні фізіологічні показники продовжують перебувати у певних параметрах і організм підтримує стійкий стан здоров'я протягом тривалого годині. Зміні навколишнього середовища викликають прямо чи опосередковано якісь зміни у функціях організму, проте ці відхилення відбуваються порівняно у вузьких межах завдяки процесам саморегуляції, а потім відновлюються до початкового стану. Таким чином, поняття гомеостазу не пов'язане із стабільністю процесів. У відповідь на дію зовнішніх факторів відбуваються деякі зміни фізіологічних показників, а включення регуляторних систем забезпечує підтримання сталості внутрішнього середовища являє собою властивість, яка виробилась у процесі еволюції і закріплена спадково.
104. Розглянути системний аналіз виникнення аварій в техносфері.
Последовательность системного исследования интересующих нас процессов в техносфере, выражаеться в следующей трехэтапной комбинацией:
а) эмпирический системный анализ;
б) проблемно ориентированное описание;
в) теоретический системный анализ.
Совокупность только что указанных этапов с их элементами и взаимосвязями может рассматриваться как структура системного анализа и моделирования процессов в техносфере, основанная преимущественно на применении гибкой системной методологии прогнозирования и перераспределения техногенного риска. Данная структура представлена на рисунке.
Самым первым и довольно важным этапом системного исследования техносферы считается эмпирический системный анализ рассматриваемых там проблемных ситуаций с обеспечением безопасности техносферы. Он основывается на изучении требований и сборе статистических данных по аварийности и травматизму, выявлений несоответствий между желаемым и действительным состояниями исследуемых опасных процессов, определении состава существенных факторов - тех свойств человекомашинной системы, которые наиболее часто фигурируют в анализируемых данных.
В процессе осуществления рассматриваемого этапа широко используются различные способы сбора и преобразования статистических данных, направленные на повышение информативности изучаемых признаков или снижение их размерности. Наиболее предпочтительны для этого следующие: проверка статистических гипотез, регрессионные алгоритмы, дискриминантный и факторный анализы, кластер - процедуры.
Следующим (после эмпирического системного анализа) этапом служит проблемно ориентированное описание объекта и цели моделирования - тех опасных техносферных процессов, которые могут сопровождаться появлением происшествий, а также выявление соответствующих закономерностей и оценка их параметров. Этот этап обычно включает более четкое формулирование проблемной ситуации, идентификацию о связанной с ней человекомашинной системы, уточнение характера ее взаимодействия с внешней средой, определение цели предстоящего моделирования и системного анализа, выбор соответствующих показателей и критериев.
При этом подразумевается следующее:
а) выявление сущности противоречий - породивших факторов, а также организаций или лиц, заинтересованных в их ликвидации;
б) уточнение цели моделирования - определение необходима для этого изменений, соответствующих методов, показателей и критериев;
в) идентификация объекта - уточнение структуры, свойств и характера взаимодействия его элементов, определение учитываемых и игнорируемых факторов, а также параметров тех из них,которые наиболее существенны для появления и устранения происшествий.
Завершающий этап системного анализа и моделирования конкретных процессов в техносфере связан с проведением их теоретического системного анализа. Такое исследование должно быть направлено на уточнение представлений об условиях возникновения и предупреждения происшествий при функционировании человекомашинных систем. Основой для выявления подобных условий и использования соответствующих факторов могут служить принципы и закономерности поведения сложных систем, а также результаты, полученные при проведении эмпирического системного анализа аварийности и травматизма в техносфере.
Особое место при проведении теоретического системного анализа техносферы принадлежит моделированию процессов, связанных с возникновением там происшествий. В условиях, которые касаются жизни и здоровья людей, значительного ущерба материальным ценностям и природным ресурсам, только моделирование позволяет заблаговременно пополнить представления об условиях, закономерностях возникновения и предупреждения техногенных происшествий, компенсировать дефицит в соответствующих статистических данных.
Важным условием успешного завершения теоретического системного анализа опасных техносферных процессов является выявление объективных закономерностей возникновения техногенных происшествий и априорная оценка соответствующего риска. Подобный прогноз предполагает разработку моделей, пригодных для количественной оценки: а) вероятности появления конкретных происшествий - Q(τ); б) величины соответствующего ущерба от них людским, материальным и природным ресурсам - ү(τ).
Что касается окончания всей, представленной на рисунке, процедуры, то она должна завершаться проверкой полученных на каждой ее итерации результатов на новизну и достоверность. Необходимость и особенности такой проверки проиллюстрированы там текстом и линиями со стрелками, указывающими на сведения, нуждающиеся в дополнительном контроле. При этом также предполагается, что проведение всей процедуры системного анализа и моделирования процессов техносферы должно осуществляться непрерывно, с периодическим информированием должностных лиц системы обеспечения ее безопасности.