- •1. Проаналізувати основні закономірності взаємодії суспільства і природи
- •2. Охарактеризувати вплив діяльності людини на довкілля на різних етапах техногенезу
- •3. Розглянути економічний механізм природоохоронної діяльності підприємств
- •2. «Озонові дірки»
- •4. Антропогенний вплив на грунти
- •5. Визначити поняття екологічної кризи і соціального прогресу.
- •6. Проаналізувати безпосередній і побічний антропогенний вплив на довкілля.
- •7. Розглянути основні принципи екологічного нормування.
- •8.Розглянути питання забрудненості промислових стічних вод.
- •9. Навести класифікацію і проаналізувати основні методи очистки промислових стічних вод.
- •1. За складом розділяють на три види:
- •4. За ступенем агресивності стічні води розділяють на:
- •10. Розглянути питання формування природно-техногенного середовища.
- •11. Визначити джерела та масштаби забруднення атмосфери
- •12. Проаналізувати вплив промислового виробництва на атмосферне повітря
- •13. Розглянути засоби і методи моніторингу і контролю якості довкілля.
- •Проаналізувати якість довкілля і здоров’я людини
- •Охарактеризувати здоров’я населення як інтегральний показник стану навколишнього середовища
- •Розглянути питання забруднення довкілля промисловими відходами.
- •Проаналізувати шляхи зменшення впливу промислових відходів на навколишнє середовище.
- •Проаналізувати екологічну ситуацію в індустріально розвинутих регіонах України.
- •Визначити головні напрямки вдосконалення природоохоронної діяльностів Україні.
- •20. Дати економічну оцінку збитку при забрудненні поверхневих вод.
- •Охарактеризувати територіальний підхід при плануванні природоохоронних заходів.
- •Охарактеризувати територіальні комплексні схеми охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів.
- •Визначити принципи управління природоохоронною діяльністю та раціональним використанням природних ресурсів.
- •Проаналізувати земельний кодекс України.
- •25. Розглянути питання щодо використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів
- •27. Проаналізувати водний кодекс України
- •28 Визначити головні функції природоохоронного менеджменту в умовах ринкового механізму: функції управління, планування, прогнозування, організації, контролю, регулювання.
- •29. Розглянути питання обліку та системи екологічної інформації.
- •30. Охарактеризувати правову основу природоохоронного менеджменту
- •31. Обґрунтувати об’єктивні передумови розвитку екологічного права
- •Проаналізувати питання забруднення довкілля побутовими відходами та шляхи вирішення цієї проблеми.
- •33. Розглянути водні ресурси України та визначити джерела їх забруднення та причини виснаження.
- •34. Проаналізувати проблему раціонального використання водних ресурсів України.
- •35. Розглянути питання щодо використання земельних ресурсів України.
- •36. Проаналізувати екологічні наслідки руйнування ландшафтів в Україні.
- •37. Розглянути питання комплексної та інтегральної оцінки якості довкілля.
- •38.Визначити органи управління та регулювання природокористуванням в Україні.
- •39. Навести приклади конфліктної ситуації природокористування та визначити поняття «криза».
- •40.Проаналізувати сутність екологічних криз. Навести приклади природної та антропогенної кризи.
- •41. Проаналізувати внесок в забруднення поверхневих вод різних галузей народного господарства.
- •42.Визначити принципи створення та функціонування інформаційних систем контролю якості довкілля.
- •Проаналізувати сучасні геоінформаційні системи та технології.
- •Назвати суб'єкти і коротко охарактеризувати об'єкти державної системи моніторингу довкілля України
- •45. Розглянути методику вибору екологічних полігонів і мережі об'єктів спостережень
- •46. Визначити джерела енергетичних забруднень в авіатранспортних процесах.
- •47. Розглянути санітарно-гігієнічне та технічне нормування забруднень атмосферного повітря.
- •48. Проаналізувати вплив транспортних процесів на водні об’єкти міста.
- •49. Охарактеризувати екологічні аспекти урбанізації
- •50.Проаналізувати питання захисту територій від затоплення паводковими та повеневими водами.
- •52.Розглянути пожеженебезпечні ситуації на території України.
- •53. Проаналізувати потоки енергії і речовини в екосистемах
- •54. Розрахунок максимальної концентрації викидів в атмосферу.
- •55. Розглянути питання екологічної безпеки літосфери
- •56. Навести класифікацію та проаналізувати проблеми радіоактивних відходів в Україні
- •57. Екологічна безпека гідросфери.
- •58. Екологічна безпека атмосфери.
- •60. Сформулювати основні положення сучасних уявлень про екобезпеку.
- •61. Проаналізувати небезпечні геологічні процеси на міських територіях
- •62. Вплив фізичних чинників на здоров’я людини (шум, вібрації, статична електрика).
- •63. Охарактеризувати Вплив транспортних процесів на водні об’єкти міста.
- •64. Охарактеризувати причини активізації зсувів.
- •65. Розглянути вплив важких металів на атмосферне повітря.
- •66. Розглянути вплив важких металів на гідросферу
- •67. Розглянути вплив важких металів на літосферу
- •Розрахувати максимальну концентрацію викидів в атмосферу із пересувних джерел.
- •Розглянути вплив галузей промисловості на атмосферне повітря.
- •Розглянути вплив галузей промисловості на гідросферу
- •Розглянути вплив галузей промисловості на літосферу.
- •73. Визначити основні чинники деградаційних процесів у ґрунтах.
- •74. Обґрунтувати заходи забезпечення радіаційної безпеки.
- •Сформулювати та обґрунтувати показники якості води прісноводних об’єктів.
- •76. Розглянути пороги експлуатації природних систем.
- •78. Проаналізувати хімічні шляхи забруднення поверхневих водних об’єктів.
- •79. Сформулювати основні принципи сталого розвитку
- •80.Визначити методи та прилади спостереження за станом атмосферного повітря.
- •Розглянути заходи боротьби із шкідливим впливом транспорту на довкілля.
- •Розглянути заходи боротьби із шкідливим впливом енергетики на довкілля.
- •Визначити методи та прилади спостереження за станом водних об’єктів.
- •Фізико-хімічні методи:
- •Фізичні методи:
- •Охарактеризувати вплив на довкілля металургії та машинобудівного комплексу.
- •85. Охарактеризувати вплив об’єктів паливо-мастильних матеріалів на довкілля.
- •86. Навести приклади адміністративної відповідальності за порушення вимог водного законодавства.
- •87 Охарактеризувати вплив на довкілля металургії та машинобудівного комплексу.
- •Проаналізувати еколого-економічний збиток від викидів шкідливих речовин в атмосферу.
- •89. Назвати види державних кадастрів природних ресурсів і державних реєстрів України.
- •90. Розглянути моніторинг навколишнього природного середовища в зонах впливу авіатранспортних процесів
- •91. Проаналізувати проблему «космічного сміття» у навколоземному просторі.
- •92.Визначити зміст відповідальності за порушення законодавчих норм у галузі охорони гпс.
- •93. Розглянути статистичний аналіз сезонних коливань екологічних процесів
- •94. Визначити основні типи інформаційних вимірювальних систем.
- •95. Проаналізувати геоінформаційні системи як основу банків даних в екології та визначити їхні структурні елементи.
- •96. Сформулювати основні поняття та математичні визначення ризику.
- •Розглянути моделювання ризику у різних сферах діяльності.
- •Розглянути моделювання радіаційних ризиків. (Трофимець)
- •Розглянути моделювання хімічних ризиків. (Трофимець)
- •Розглянути моделювання ризиків гмо. (Трофимець)
- •101. Розглянути питання ризику від впливу електромагнітних випромінювань.
- •102. Проаналізувати роль людського фактора в авіації.
- •103. Проаналізувати поняття гомеостазу
- •104. Розглянути системний аналіз виникнення аварій в техносфері.
- •105. Визначити загальні принципи прогнозування техногенного ризику
- •106. Розглянути особливості громадської екологічної експертизи.
- •107. Розглянути особливості та порядок проведення державної експертизи.
- •108. Визначити права і обов’язки експерта екологічної експертизи.
- •Визначити права і обов’язки замовника екологічної експертизи.
- •Охарактеризувати роль громадськості при проведенні державної екологічної експертизи.
- •Визначити вимоги до Оцінки Впливів на Навколишнє середовище.
Розглянути моделювання хімічних ризиків. (Трофимець)
Методологія оцінки ризику хімічного впливу включає наступні етапи:
1) Ідентифікація небезпеки – процес встановлення причинного зв’язку між експозицією хімічної речовини та частотою або тяжкістю негативних ефектів на здоров’я людини, що характеризується у їх загибелі, виникнення злоякісних пухлин тощо. С=С(t) – концентрація хімічної речовини, що змінюється з часом:
Оцінка експозиції – вимір кількості агенту в конкретному середовищі, що знаходиться в контакті з органами людини протягом часу, що супроводжується оцінкою частоти, тривалості та шляхом дії.
Стандартне рівняння для розрахунку середньодобової дози або середньодобового надходження має такий вигляд: ADD(I)=(C∙CR∙ED∙EF)/(BW∙AТ 365),
де ADD - середньодобова доза ( I- середньодобове надходження); C - концентрація речовини в середовищі перебування; CR -швидкість надходження (обсяг щодня вдихуваного повітря, м3/день, або кількість споживаної питної води, л/доб. ін.); ED- тривалість впливу, років; EF- частота впливу, днів/рік; BW- маса тіла людини; AT- період усереднення експозиції, років; 365 - число днів у році.
Встановлення залежності «доза-ефект» - відображає кількісний зв’язок між рівнем впливу (канцерогенний та неконцерогенний) та негативними змінами у стані здоров’я, що виникають в результаті цього. Використовують наступні моделі:
1. Лінійна або лінійно-експонентна модель: Risk=UR∙C∙t; Risk= 1- exp(-R∙C∙t),
де Rіsk - ризик виникнення несприятливого ефекту, обумовлений як імовірність виникнення цього ефекту при заданих умовах; С- реальна концентрація (або доза) речовини, що робить вплив за час t, UR - одиниця ризику, обумовлена як фактор пропорції росту ризику залежно від величини діючої концентрації (дози); визначається експертними методами при статистичному аналізі експериментального або медико-статистичного матеріалу, отриманого різними авторами в порівнянних ситуаціях.
2. Гранична модель припускає наявність порога, нижче якого досліджуваний фактор практично не діє: Risk=H(C-Ct), де Н-функція Хевісайда ( Н(х)=0 при х≤0 та Н(х)=1 при х > 0); С - концентрація впливу; Сt - гранична концентрація.
3. Модель індивідуальних порогів дії (нормально-імовірнісний розподіл частоти ефектів) вперше використана і з успіхом застосовується для визначення гострої токсичності хімічних речовин. Однак вона може бути використана й у ряді інших випадків.
де С - концентрація, що впливає; а й b - емпіричні коефіцієнти.
Вибір моделі залежить від тієї концептуальної системи, що прийнята для оцінки ризику (нормативи, система ГДК тощо).
Заключний етап оцінки ризику - етап характеристики ризику включає крім кількісних величин ризику аналіз і характеристику невизначеностей, пов'язаних з оцінкою, і узагальнення інформації з оцінки ризику.
Розглянути моделювання ризиків гмо. (Трофимець)
Методологія оцінки ризику інтродукції ГМО для довкілля в цілому. В основу цієї методології покладені наступні основні принципи:
1) варто визначити, які саме об'єкти, екологічні й гігієнічні фактори й показники можуть бути піддані шкідливому впливу того або іншого ГМО;
2) варто визначити конкретний характер кожного з можливих небезпечних впливів ГМО на кожний об’єкт природи, який захищають;
3) скласти сценарій виникнення й поширення кожної небезпеки - простежити послідовність етапів реалізації небезпеки;
4) варто визначити, до якому саме із чотирьох погоджених рівнів ризику ставиться даний ГМО стосовно кожного із всіх об'єктів природного середовища, що захищають.
Охарактеризуємо рівні ризику інтродукції ГМО.
Ризик першого рівня. На цьому рівні ризику шкідливих наслідків від інтродукції ГМО не спостерігається.
Ризик другого рівня. На цьому рівні можливий шкідливий вплив, але дуже малоймовірно, що він становить серйозну небезпеку відносно об'єктів навколишнього середовища.
Ризик третього рівня. На цьому рівні ймовірні локальні серйозні шкідливі впливи на об’єкти, які захищають.
Ризик четвертого рівня. Очікуються серйозні шкідливі впливи на природні об’єкти, які захищають, що можуть відбуватися як у місці інтродукції, так і за його межами. Заходу щодо запобігання шкідливих впливів ГМО або по їхньому видаленню неможливі.
Оцінка можливого впливу інтродукції ГМО на організми повинна бути включена в повну оцінку ризику. При цьому характеристиками кожного негативного сценарію є вага негативного ефекту й імовірність його виникнення, математичний вигляд цього такий:
R = f(S,P)
де R - функція двох аргументів; S - вага негативних наслідків; Р - імовірність їхнього виникнення. У найпростішому випадку конкретний вид цього рівняння наступний:R = SP.
Розглянемо сучасні моделі оцінки інтродукції ГМО в навколишнє середовище (в цих випадках для оцінки ризику необхідно також виходити з чотирьох принципів оцінки ризику):
Модель оцінки ризику по ступені подібності з існуючими ГМО - використання вже існуючої інформації про організми, для яких інтродукція в навколишнє середовище безпечна);
Оцінка ризику в модельних експериментах – повинна проводитись спочатку в експериментальних умовах, далі (при позитивному результаті) – у мало масштабному польовому досліді.
Ризик повинен тоді оцінюватися на основі наступних вимірюваних параметрів: здатності інтродуцируваних ГМО конкурувати з аборигенними мікробними популяціями; здатності до горизонтальної передачі трансгенів; можливості реалізації екологічного моніторингу ГМО; керування результатами інтродукції.
При оцінці ризику варто розглянути співвідношення "доцільність інтродукції -рівень її ризику". Якщо по відношенню хоча б до одного об'єкту, що захищається, ГМО ставляться до другого рівня ризику, то необхідний спеціальний аналіз у рамках оцінки співвідношення "ризик - користь", що виправдовує доцільність саме процесу інтродукції ГМО. Якщо можливі негативні наслідки будуть ставитися до такого об’єкту, як здоров'я людини, то навіть при другому рівні ризику виправдати доцільність такої інтродукції важко незалежно від ступеня її потенційної корисності. Якщо ГМО відповідає третьому рівню ризику, то такий трансгенний організм не може бути перспективним кандидатом для інтродукції в те або інше середовище. Якщо ГМО попадає в четвертий рівень ризику, він не повинен інтродуцироватися ні за яких умов.