63. Охарактеризувати Вплив транспортних процесів на водні об’єкти міста.

До основних транспортних процесів, які проходять в сучасному місті можна віднести: власне транспорт (залізничний, водний, повітряний, автодорожній), пристрої транспорту (залізничні станції і вузли, морські і річкові порти, аеропорти, автовокзали і автостанції та ін.), об’єкти обслуговування транспорту (АЗС, СТО тощо).

Міські ж водойми використовують для водопостачання, організації водного транспорту, водноспортивних споруд і місць відпочинку населення.

Основним забрудником міських водойм є водний транспорт, оскільки його об’єкти перебувають в безпосередньому контакті з водними об’єктами. Інші види транспортних процесів здійснюють лише опосередкований вплив, оскільки продукти їхньої діяльності перед скиданням у водний об’єкт проходять через систему очистки безпосередньо на об’єкті (АЗС, СТО, пристрої транспорту) або в системі міської каналізації (змивні води автодоріг та аеродромів). Сучасний транспорт є також значним споживачем хімічної продукції: паливо, мастила, пластмаси, каучук та гума, шкірозамінники, лаки, фарби, алюміній тощо, недостатньо очищені стічні води заводів які забезпечують випуск такої продукції є ще одним забрудником водних об’єктів сучасного міста.

Прямий негативний вплив водного транспорту на водні об’єкти міста полягає у забрудненні продуктами згоряння палива та нафтопродуктами (при аваріях).

Заходи щодо захисту водойм, водотоків і морських акваторій треба передбачати відповідно до вимог водного законодавства і санітарних норм, забезпечуючи запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод з дотриманням норм гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах, які використовуються для господарсько-питного водопостачання населення і у рибогосподарських цілях.

64. Охарактеризувати причини активізації зсувів.

Зсуви. Одне з найбезпечніших і дуже поширених природних явищ. Зсуви властиві західним областям України, узбережжю Чорного та Азовського морів.

Зсуви – це зміщення вниз по укосу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас. Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів; підмив їх основи морською чи річковою водою; сейсмічні поштовхи.

Штучними причинами утворення зсувів є: руйнування схилів дорожніми канавами; надмірним виносом ґрунту; вирубка лісів; неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах.

Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини. Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених водостійкими та водоносними ґрунтами, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, переважно в умовах зволоження, перевищує сили зчеплення ґрунтів. Виникають зсуви при крутизні схилу 10 і більше. На глиняних ґрунтах при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні схилу 5-7.

Зсуви можуть бути активними і неактивними. На активність впливає гірська порода схилу, що складає основу зсуву, а також наявність вологи.

За даними Державної геологічної служби станом на 2003 рік на території України зафіксовано понад 20 тис. зсувів. Найбільшого поширення вони набули у АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, областях, тощо що створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. На території м. Києва розповсюджені двоярусні складні зсуви, які відзначаються значними негативними наслідками. Близько 40% активізації процесу в цій зоні викликана техногенними чинниками. Активізація зсувів постійно відмічається на правому схилі Сирецької балки у вигляді локальних зміщень. В напруженому стані знаходяться дніпровські схили на Подільській (вул. Боричів Тік) і Центральній дільниці (Паркова дорога).

Кількість зсувів щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи більш дрібних молодих зсувів та активізації під впливом техногенезу.

Найбільшу небезпеку становлять зсуви, які відбуваються на забудованих територіях, які можуть виникати миттєво і є важко прогнозованими.

Прогноз зсувних процесів. Для успішної боротьби із зсувними процесами слід прогнозувати їхній розвиток в просторі і часі.

Планомірна протизсувна боротьба неможлива без аналізу ефективності протизсувних засобів і споруд, а це неможливо без прогнозу ефективності та доцільності тих чи інших заходів.

Підґрунтям для регіональних прогнозів активізації зсувних процесів в часі є карти інженерно-геологічного районування. На цих картах треба показувати просторовий прогноз найбільш імовірного прояву зсувів. Таким чином, головним повинна бути побудова моделі просторового прогнозу зсувного процесу відповідно до ймовірної математичної статистики. Для прогнозування ефективності протизсувних заходів, слід мати на увазі те, що треба розглядати безпосередню взаємодію трьох факторів ефективності:інженерно-геологічного; ефект одночасного підвищення запасу стійкості схилу.технічного; ступінь відповідності фактичної роботи даної споруди до проектного задуму.економічного. - економічний показник ступеня доцільності виконання заходу.