2.1Сутність грошового обігу та грошового обороту

Рух вавртості у ринковій економіці в процесі відтворення можна розглядати як два самостійні процеси руху: рух продуктів і рух грошей.

Грошовий оборот являє собою процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.Грошовий обіг- Рух грошей при виконанні ними усіх притаманних функцій грошейГрошовий оборот- Рух грошей в якості капіталуМає такі види:Сукупний грошовий оборот- кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення. Це явище макроекономічного характеру.Грошовий оборот в межах індивідуального капіталу- оборот окремого індивідуального капіталу, тобто це явище мікроекономічного рівня. у вигляді сукупного грошового обороту (На макрорівні)Гроші функціонують тільки як гроші і не виступають в якості функціональної форми капіталу, їх масу в обороті не можна вважати части­ною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства.У вигляді грошового обороту в ежах індивідуального грошового капіталу(макрорівень) Гроші виступають однією із функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник індивідуального капіталу. Гроші тут слугують капіталом, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу), як і будь-яка інша форма капіталуСукупний гр. оборот здійсн здебільшого за ра­хунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих економічних суб'єктів. Грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наяв­ної їх маси. Потреба в поповненні грошової маси задовольняється лише через додаткову емісію.гр оборот у межах інд кап -Додаткові кошти мобілізуються на грошовому ринку. З нього починається оборот грошей, що обслуговує рух індивідуального капіталу, на ньому й завершується кожний окремий цикл кругообороту цього капіталу. Частина грошового доходу кожного економічного суб'єкта спрямовується на погашення боргів і повертається на грошовий ринок. Інша частина, що становить тимчасово вільні кошти, надходить на грошовий ринок як ресурс для кредитування інших суб'єктів

2.2 Основні суб’єкти грошового обороту

Грошовий оборот пов”язує між собою всю різноманітність економічних суб”єктів та забезпечує реалізацію відносин між ними. Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту. Це всі підприємства (промисловос¬ті, сільського господарства, транспорту, зв'язку, будівництва, тор¬гівлі, комунального господарства тощо), усі державні, громадські, комерційні установи та організації, банки та інші фінансово-кре¬дитні установи, все населення, що самостійно одержує та витрачає грошові кошти. Усі вони на певних підставах одержують грошові доходи, витрачають чи зберігають їх і цим впливають на економіч¬ні процеси та стають економічними суб'єктами суспільства. Основні суб’єкти грошового обороту :фірми, сімейні господарства,державні структури,фінансові посередники. Фірми - сукупність суб'єктів, які забезпечують створення та реалізацію валового національного продукту Сімейні господарства сукупність суб'єктів, які забезпечують виробництво національного продукту та є кінцевими його споживачами Державні структури сукупність суб'єктів, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту Фінансові посередники сукупність суб'єктів грошового ринку, які можуть діяти на ринку від свого імені і за свій рахунок

2.3. Характеристика основних сфер грошового обороту

Сукупний грошовий оборот здійснює кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення Структура сукупного грошового обороту1.товорообмінна Концентрує рух грошей від споживача (покупця) до виробника (продавця), обслуговує сферу обміну2. Фіскально-б”юджетний оборот Безеквівалентний, безповоротний. Безкоштовний рух грошей, що виникає в процесі розподілу вартості суспільного продукту, створення і використання грошових фондів цільового призначення3. Кредитний оборот Рух грошей, що обслуговує сферу перерозподільчих відносин, в яких власність суб»єктів не відчуджується, а лише передається в тимчасове користування4.Фінансовий оборот Оборот, що пов”язаний з купівлею-продажем акцій. Усі складові сукупного грошового обороту тісно взаємопов”язані, переплітаються і доповнюють один одного в процесі забезпечення цілей розширеного відтворення.За сферами готівковий оборот поділяється на Готівковий обігі безготівковий.ГОТІВКОВИЙ-Гроші руха­ються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб”єктів. БЕЗГОТІВКОВИЙ-Гроші переміщуються не виходячи за межі банківської системи. Є можливість контролювати оборот не тільки економічними суб’ктами, а й третім особам- банкам Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій (тобто при утворенні доходів населення), а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках (тобто при витрачанні доходів населення ). У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється переважна більшість грошових операцій у народному господарстві : розрахунки між підприємствами (фірмами ), деякі види розрахунків підприємств і організацій з населенням ( наприклад, перерахування грошових коштів, у тому числі заробітної плати і пенсій, на поточні рахунки, відкриті в установах банків) тощо.

Безготівковий грошовий обіг має переваги порівняно з обігом готівки : економляться кошти, прискорюється оборот грошей. На підтримку сфери готівкового обігу доводиться витрачати значні кошти на друкування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо

У розвинутих країнах світу готівка становить незначну частку грошової маси: 5–7%. В Україні ж питома вага готівки в грошовому обороті гіпертрофована. Частка готівки в грошовій масі у вітчизняній економіці становила: 1992р.– 19,3% ; 1993р.–26,5% ; 1995р.–37,9% ; 1996р.–43,2%.2007 50%-50% У цих умовах важливе значення має здійснення заходів щодо обмеження масштабів готівкового обігу.

2.4 Суть, види та структура грошових потоків

Для з”ясування особливостей і закономірностей грошового обороту використовують модель кругообороту доходів та продуктів, яка відображає рух до­ходів і витрат чотирьох груп суб'єктів грошового обороту: фірм, сімейних господарств, державних структур (уряду), фінансових посередників.

Грошові потоки – групи доходів та витрат основних суб'єктів грошового обороту.Гр. потоки склад з таких елементів: Модель грошового обороту.Потік № 1 - сукупність платежів /витрат/ фірм, пов’язаних з купівлею виробничих ресурсів, перш за все робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництваПотік № 2 - враховані такі види доходів сімейних господарств: заробітна плата, гонорари, виручка від продажу матеріальних цінностей /сільськогосподарської продукції, земельних участків, будівель тощо/, рента, доходи по акціях, паях та ін. В сукупності вони складають національний доход країни.Потік № 3 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на внутрішньому ринку продуктів.Потік №10 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на світовому ринку. Потік № 4 - сплата сімейними господарствами податків.Потік № 5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок.Потік № 6 - кредити, одержані фірмами у фінансових посередників, доходи від емісії цінних паперів /акцій та облігацій/.Потік № 7 - інвестиційні витрати фірм на розширення виробництва - покупку необхідних матеріальних цінностей /будівельних матерівалів, обладнання, пристроїв тощо/.Потік № 8 - Мобілізація урядом коштів на грошовому ринку .Потік № 9 – витрачання мобілізованих урядом коштів на грошовому ринку для держзамовлення ( державні закупки урядових структур)Потік № 12 - доходи фірм від реалізації національного продукту.Потік № 11 - оплата інозменими покупцями експортних поставок фірм(надходження по експорту)Потік № 13 - залученням грошових коштів у внутрішній оборот з світового ринку.Потік № 14 - відплив грошового капіталу за кордон.Потік № 15 - поновлення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків.Потік № 16 - вилучення надлишку грошових коштів шляхом валютної інтервенції.

Види грошових потоків Припливу:Інвестиційні витрати фірм (потік 7)Державні закупівлі уряду (потік 9)Надходження за експортом (потік 11)Відпливу:Чисті податки (потік 4)Заощадження сімейних господарств (потік 5)Оплата імпорту (потік 10)

Якщо обсяги потоків відпливу і припливу грошей будуть урівноважуватися, то потоки національного доходу і реалізації національного продукту збалансуються. Механізм балансування грошових потоків– система, що урівноважує потоки припливу і відпливу і має такі функції: Трансформація заощадження сімейних господарств у нові види платоспроможного попиту (фірм та урядових структур); Завдяки коливанню кон’юнктури (попиту і пропозиції грошей) відплив зайвих грошей на світовий ринок, або приплив їх зі світового ринку у разі дефіциту пропозиції грошей. Якщо грошовий ринок не розвинутий і не виконує вказаних функцій, то в процес балансування грошового обороту втручається Центральний банк.

2.5 Грошова маса та грошова база

Грошова маса- Сукупність грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на певний момент часу. Це один із кількісних показників, що характеризують стан грошового обігу .Гр маса мож бути у формах Готівкові знаки (банкноти та монети), Кошти на банківських рахунках (депозитні гроші), Деякі види цінних паперів (вексель, чек). Грошова база — самостійний компонент грошової маси , включає агрегат МО (готівкові гроші в обігу) + грошові кошти в касах банків + обов'язкові резерви банків. Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів – М1, М2, М3 та ін. Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних, активів, які можуть слугувати альтернативними вимірниками грошової маси. Агрегат М1 = готівкові гроші (банкноти і монети) та банківські вклади до запитання (трансакційні депозити).Грошовий агрегат М2 = М1 + строкові та заощаджувальні вклади в комерційних банках Грошовий агрегат М3 = М2 + депозитні сертифікати, ощадні вклади у спеціалізованих кредитних установах та деякі інші види фінансових активів.Грошовий агрегат L = М3 + банківські акцепти, комерційні папери, державні цінні папери (скарбницькі векселі, облігації) та деякі інші форми фінансових активів. Особливості побудови показників грошової маси в Україні.М0 = готівка (гроші поза банками) М1 = М0 + кошти на рахунках і поточних депозитах. М2 = М1 + строкові депозити та інші кошти (кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху та валютні заощадження) М3 = М2 + кошти клієнтів за страховими операціями банків.

2.6 Закони грошового обігу Закони грошового обігу- це закони, що відображають причинно-наслідкові зв»язки грошово-товарних відносин. Кн = (СЦ-К+П-ВП) : О ,де Кн - кількість грошей необхідних для обігу, СЦ - сума цін товарів, які продаються і купуються, К – товари, які продаютьмя в кредит, П – платежі, по яким настав термін сплати, ВП – платежі, що взаємопогашаються ,О – кількість оборотів грошової одиниці Швидкість обігу грошей - показник, що відображає інтенсивність руху грошей, як засобів обігу та платежу V=P*Q/M, зг з рівн фішера

де,P*Q – номінальна величина ВВП,М – грошова масса, V – швидкість обігу грошей

Основні показники швидкості обігу грошей

- показник обігу грошей у платіжному обороті - відношення суми безготівкових коштів, що проходять через банківські поточні рахунки, до середньої величини грошової маси;

- швидкість повернення грошей у каси установ банку - від­ношення суми надходжень грошей у каси банку до середньорічної маси грошей в обігу;

- швидкість обігу грошей у готівковому обороті - відношення суми надходжень і видач готівки (у тому числі оборот пошти) до середньорічної маси грошей в обігу.

Фактори, що визначають швидкість обігу грошей Швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на економічні процеси не своєю абсолютною величиною, а її зміною протягом певного періоду — прискоренням чи уповільненням. Зміна швидкості обігу грошей має істотні економічні наслід¬ки: збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впли¬ває на платоспроможний попит і на витрати обігу; ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу; дає узагальнююче відо¬браження зміни інтенсивності економічних процесів, що станов¬лять основу грошового обігу. Зміна швидкості обігу грошей впливає на платоспроможний попит прямо пропорційно: при її збільшенні за умови сталості товарообороту платоспроможний попит відносно збільшується, і навпаки. Прискорення обігу грошей компенсує їх масу, що може мати позитивне значення в умовах збільшення обсягів товаро¬обороту, коли зростаюча потреба в грошах задовольнятиметься без додаткового їх випуску. Проте за умови розбалансованості економіки, коли платоспроможний попит випереджає товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим ін¬фляційним фактором. Уповільнення грошового обігу розширює місткість його сфе¬ри, тобто збільшує попит на гроші і зменшує платоспроможний попит, що позитивно впливає на його стан навіть при незмінності обсягу товарообороту. Тому заходи щодо сповільнення грошово¬го обігу завжди входять до антиінфляційних програм як їх скла¬дова, а економічна ситуація, що характеризується уповільненням обігу грошей, є найсприятливішою для реформування грошової системи країни.