Індекс інституційних основ демократії http://worldpolities.Org/index.Php

Індекс інституціональних засад демократії включає показники, що характеризують наявність і ступінь розвиненості абсолютно необхідних (але при цьому самих по собі недостатніх) підстав і умов для участі громадян у вирішенні питань, які зачіпають їх інтереси, тобто виникнення і розвитку демократичного правління. Індекс визначає ступінь укорінення у суспільстві інституційно-процедурних традицій, що сприяють демократичному розвитку: конкурентних політичних практик, традицій обмеження виконавчої влади, політичної участі, можливостей надання впливу на формування представницької влади, конституційність («гра за правилами») і ін. Специфіка даного індексу по відношенню до інших численних індексам демократії і свободи (індекси Т.Ванханена, Т.Гурра, «Дому свободи» та ін) - в мінімалістському підході, тобто в обліку не результатів (як при максималістських підході), а умов для ефективного впливу громадян на вирішення важливих політичних питань, що зачіпають їхні інтереси.

Характер конкуренції на президентських виборах

Фактори зміцнення / послаблення інституційних основ демократії

- Безперервність демократичної традиції після Першої світової війни

- Відсутність або підрив конкуренції при формуванні виконавчої влади

- Неконституційні зміни влади, перевороти, громадянські війни та ін

- Знаходження на чолі виконавчої влади більше двох термінів поспіль

- Вплив парламенту на формування уряду

Вік безперервної мінімальної електоральної традиції (1945-2005)

Характер парламентської конкуренції

Включеність громадян у виборчий процес

 Частка жінок у нижній палаті парламенту країни

Питання 3. Соціальні індекси

Показник свободи в світі

http://www.freedomhouse.org/report/freedom-world-2011/methodology

Огляд The Freedom in the World дає щорічну оцінку стану глобальної свободи. Це дослідження вимірює можливість (свободу) діяти незалежно в різних сферах життя поза урядовим контролем і інші сфери можливого панування від політичних прав до громадянських свобод. Політичні права дають людям можливість вільно брати участь у політичному процесі, в тому числі право вільно обирати закони, конкурувати за державні посади, вступати в політичні партії та організації, і обирати своїх представників, які мають вирішальний вплив на державну політику і несуть відповідальність за електорат.

Громадянські свободи дозволяють вільно виражати думки і переконання, мати організаційні права, боротись за верховенство закону без втручання з боку держави.

Дослідження включає в себе як аналітичні звіти та чисельні оцінки для 194 країн і 14 вибраних територій.

Кожній країні чи території присвоюють рейтинг від 1до 7. Де 1 вказує на високий ступінь свободи і 7 низький рівень свободи.

Процес оцінки складається з 10 політичних питань і 15 цивільних питань.

Політичні питання:

1. Виборчий процес(3питання)

2. Політичного плюралізму та участі(4 питання)

3. Діяльність уряду (3 питання)

Цивільні питання свободи згруповані в чотири підкатегорії:

1. Свобода слова і переконань (4 питання),

2. Асоціативні та організаційні правах (3 питання),

3. Верховенство закону (4 питання),

4. Особиста свобода та права (4 питання).

Результати видаються на кожне з цих питань за шкалою від 0 до 4, де 0 балів являє собою найменшу ступінь і 4 в найбільшою мірою прав чи свобод даний час.

Показник свободи преси http://www.freedomhouse.org/sites/default/files/FOTP%20Methodology%202012.pdf

Цей індекс надає аналітичні звіти для 197 країн, їх використовують уряди, міжнародні організації, академії і ЗМІ по всьому світу. Країнам надаються біли від 0(найкращий бал) до 100(найгірший). Основу індексу складають 23 основні питання,які складені у 3 підкатегорії.

Згідно до оцінки класифікують ЗМІ як "вільні", "частково вільні" та "невільні" (“Free,” “Partly Free,” or “Not Free.” )

країни з оцінкою 0 до 30 - розглядаються як "Вільні" засоби масової інформації;

31 до 60- «частково вільні» ЗМІ, 61 до 100 «невільні» засоби масової інформації.

1 категорія:

Правове середовище - включає в себе вивчення законів і нормативних актів, які можуть вплинути на медіа-контент та схильність уряду використовувати ці закони і правові інститути, щоб обмежити можливості засобів масової інформації.

Включає: правові і конституційні свободи вираження думок, потенційно негативні аспекти законодавства, кримінальний кодекс, покарання за наклеп і образу, незалежність судової влади, офіційні органи контролю ЗМІ, вимоги до реєстрації засобыв масової інформації та журналістів, а також здатність групи журналістів вільно працювати.

2 категорія:

Політичне середовище - ступінь політичного контролю за змістом ЗМІ.

Включає: доступ до інформації і джерел, офіційна цензура і само цензура, розмаїття новин доступних в кожній країні; здатності як іноземнихі, так і місцевих журналістів вільно і без утисків і залякування журналістів з боку держави або інших суб'єктів надавати інформацію, у тому числі утримання під вартою та позбавлення волі, насильницькі напади, і інші погроз.

3 категорія:

Економічне середовище - економічні умови для засобів масової інформації.

Включає: структура володіння засобами масової інформації, прозорість і концентрація власності, витрати на створення засобів масової інформації, а також виробництва і розподілу; вплив корупції та хабарництва на зміст;і ступінь, в якій економічна ситуація в країні впливає на розвиток і стійкість засобів масової інформації.