Тема: Рейтингова система країн

Мета: Визначити як складають рейтинги країн міжнародні організації та фонди

План

1. Економічні індекси

2. Політичні індекси

3. Соціальні індекси

4. Військово-оборонні індекси

Питання 1. Економічні індекси

Індекс процвітання http://www.prosperity.com

Індекс визначає процвітання і багатство, і добробут, і вважає, що найбільш процвітаючі країни світу, не обов'язково ті, які мають тільки високий ВВП, але ті, що мають щасливих, здорових, і вільних громадян.

Індекс складається з восьми суб-індексів, кожен з яких представляє собою фундаментальний аспект процвітання:

1. Економіка – стабільна і зростаюча економіка збільшує дохід на душу населення і сприяє покращенню благополуччя громадян.

2. Підприємницька діяльність та інновації (сприятливі умови для підприємництва); сильний підприємницький клімат, в якому громадяни можуть реалізувати нові ідеї і можливості для поліпшення їхнього життя, приводить до більш високим рівнем доходу і добробуту.

3. Влада - чесний та ефективний уряд, який забезпечує порядок та заохочує ініціативних громадян.

4. Освіта - Освіта є будівельним блоком для процвітаючого суспільства.

5. Здоров'я - сильна інфраструктура охорони здоров'я, в яких громадяни можуть насолоджуватися хорошим фізичним і психічним здоров'ям призводить до підвищення рівня доходів та добробуту.

6. Безпека та охорона - Суспільство страждає від загроз національній безпеці та особистої безпеці, це не може сприяти зростанню середнього рівня доходів чи добробуту.

7. Особиста свобода - коли громадяни користуються своїми правами на свободу слова, віросповідання, організацію та особисту автономію в суспільстві, вітаючи різноманітності, їх країна має більш високим рівнем доходів і соціального благополуччя.

8. Соціальний капітал - Соціальні мережі та згуртованості, що суспільство переживає, коли люди довіряють один одному має прямий вплив на добробут країни.

Індекс сприйняття корупції http://www.transparency.org/policy_research/surveys_indices/cpi/2009

Індекс сприйняття корупції ранжирує країни / території в залежності від того, на скільки корумпованим є державний сектор. Оцінка відображає рівень сприйняття корупції в державному секторі за шкалою від 0 - 10, де 0 означає, що країна сприймається як високо корумпована, і 10 означає, що країна сприймається як мало корумпована або чиста.

Джерела даних, що використовуються для складання індексу включають питання, що стосуються зловживання державною владою і спрямована на: підкуп державних чиновників, відкатів у сфері державних закупівель, розкрадання державних коштів, а також на питання, що перевіряють міцність і ефективність боротьби з корупцією в державному секторі.

Індекс глобальної конкурентоспроможності

Існує 12 фактор, що визначають продуктивність та конкурентоспроможность.

Перший фактор: Інститути

Інституційне середовище визначаються правові та адміністративні рамки, в яких особи, фірми і уряду взаємодіють з метою отримання доходу і багатства в економіці.

Другий фактор: Інфраструктура

Обширна та ефективна інфраструктури має вирішальне значення для забезпечення ефективного функціонування економіки, оскільки вона є важливим чинником, що визначає місце розташування економічної діяльності та видів діяльності або секторів, які можуть розвиватися в конкретній економіці. Добре розвинена інфраструктура знижує вплив відстані між регіонами, інтеграція національного ринку і підключає його за низькими цінами на ринки інших країн і регіонів.

Третій фактор: Макроекономічне середовище

Стабільність макроекономічного середовища має важливе значення для бізнесу і, отже, має важливе значення для загальної конкурентоспроможності країни. Хоча макроекономічна стабільність сама по собі не може збільшити продуктивність нації.

Четвертий фактор: Здоров'я і початкова освіта

Здорова робоча сила є життєво важливим для конкурентоспроможності країни та продуктивності.

П’ятий фактор: Вища освіта і професійна підготовка

Якість вищої освіти і підготовки кадрів має важливе значення для економік, які хочуть просуватися за рамки простих виробничих процесів і продукції.

Шостий фактор: Ефективність ринку товарів

Країни з ефективними ринками товарів мають хороші можливості для отримання правильного поєднання продуктів і послуг, а також забезпечити, щоб ці товари були найбільш ефективно представлені в економіці.

Сьомий фактор: ефективність ринку праці

Ефективність і гнучкість ринку праці мають вирішальне значення для забезпечення того, щоб працівники докладали максимум зусиль у своїй роботі.

Восьмий фактор: Розвиток фінансового ринку

Недавня фінансова криза висвітила центральну роль фінансового сектора економічної діяльності

Дев’ятий фактор: Технологічна готовність

У сьогоднішньому глобалізованому світі, технології стають важливим елементом для фірм, для конкуренції і процвітання

Десятий фактор: Обсяг ринку

Розмір ринку впливає на продуктивність, оскільки великі ринки дозволяють компаніям використовувати масштаб.

Одинядцятий фактор: Труднощі в бізнесі

Труднощі у бізнесі сприяють більш високій ефективності у виробництві товарів і послуг.

Дванадцятий фактор: Інновація

Останнім ключовим елементом конкурентоспроможності є технологічні інновації. Незважаючи на істотний прибуток може бути отримана за рахунок підвищення установ, будівництво інфраструктури, зниження макроекономічної нестабільності, або поліпшення людського капіталу.

Питання 2. Політичні індекси

Індекс державності. http://worldpolities.org/index.php

Індекс державності використовується для визначення здатності держави забезпечувати своє існування, самостійний розвиток, вирішення поставлених перед ними внутрішніх і зовнішніх проблем, тобто використовувати свої прерогативи суверена. Одні держави (їх не так вже й багато) в повному розумінні незалежні і самостійні у визначенні своєї внутрішньої і зовнішньої політики, здатні самостійно забезпечувати здійснення своїх суверенних прерогатив. Для інших держав здійснення даних прерогатив в більшій мірі залежить від інших держав, міжнародного співтовариства, ніж від своїх власних політичних, економічних та ін можливостей. Вони не можуть скільки незалежно відповідати на внутрішні та зовнішні виклики. За своєю суттю, цей індекс визначає ступінь самостійності, успішності, керованості, спроможності та ефективності держав. Умовно, його протилежні полюси - «успішні суверенні держави» і «неспроможні несуверенних держави» (failed states). У цьому індексі об'єднані найбільш універсальні і мають кількісне і / або достатньою мірою об'єктивні якісні вираження змінні, що фіксують важливі сторони існування будь-якої держави.

Частка зовнішньої допомоги в ВНД держави

Вплив конфліктів на стабільність режиму

Зовнішня боргова залежність

Час існування суверенної державності

Конфлікти: наявність жертв

Ставлення заявок на патенти резидентів і нерезидентів

Територіальне вираз конфліктів

Наявність на території країни іноземних контингентів

Режим прив'язки валют

Частка домінуючого етносу в структурі населення країни

Індекс політичної нестабільності http://viewswire.Eiu.Com/index

Індекс заснований на останніх розуміння політичної літератури, науки, яка спрямована на виявлення та кількісну оцінку основних соціальних, економічних і політичних чинників і ознак, які причинно пов'язані з політичною нестабільністю.

Зокрема, він спирається на роботу так званих політичних цільових груп нестабільності (PITF), заснований в університеті Джорджа Мейсона в США.

Остаточна модель PITF, що має найбільшу прогнозну силу є проста модель, яка заснована тільки на чотирьох факторах: рівень розвитку, як вимірюється коефіцієнтом дитячої смертності; крайні випадки економічних або політичних дискримінації щодо меншин, "поганий район" (якщо у країні є принаймні чотири сусіди, які постраждали від конфліктів із застосуванням насильства), а також тип режиму. Хоча понад 80% спалахів нестабільності можуть бути передбачені (дуже високий "показник попадання"), модель не може передбачити інтенсивність і тривалість нестабільності, або його точні терміни.

Розрахунок

Загальний індекс за шкалою від 0 (немає уразливість) до 10 (висока уразливість) має два компоненти, індекс вразливості та індекс економічного лиха.

Загальний індекс є середнім арифметичним двох компонент.

Загалом є 15 показників, з них 12 основних і 3 для індексу економічного лиха.

Індекс уразливості:

1. Нерівність

Вимірюється коефіцієнт Джині (Джерело:World Bank, World Development Indicators 2008; Economist Intelligence Unit estimates.)

2. Історія країни

Вимірюється у відповідності з датою незалежності(Джерело:CIA, Factbook.)

3. Корупція (Джерело:Economist Intelligence Unit)

4. Етнічна фрагметанція

Індекс етнічної фракціоналізації (Джерело:Alesina Alberto et al, "Fractionalization", NBER Working Paper)

5. Довіра до інститутів

Частка населення, яка довіряє / має довіру до парламенту(Джерело:The Euro, Latino, Africa and Asia Barometer polls; World Values Survey)

6. Статус меншини

Високі темпи економічного або політичної дискримінації щодо меншин (Джерело:Minorities at Risk Project (MRP)

7. Історія політичної нестабільності

Значні епізоди або події політичної нестабільності(Джерело:PITF database)

8. Схильність до заворушень працівників

Ризик заворушення робітників (Джерело:Economist Intelligence Unit, Risk Briefing)

9. Рівень соціального забезпечення

Вимірюється на підставі "очікуваного" коефіцієнта дитячої смертності(Джерело:Economist Intelligence Unit; World Bank, World Development Indicators)

10. Тип режиму

Розраховується на основі класифікації політичних режимів, в залежності від індексу Economist Intelligence Unit про демократію (Джерело:Economist Intelligence Unit.)

11. Сусіди країни

Розраховується на основі середнього індексу вразливості для всіх географічних сусідів країни.( Джерело:Economist Intelligence Unit.)

12. Тип режиму і фракційності

Взаємодія тип режиму з існуванням політичної фракційності

Індекс економічного лиха:

1. Зростання доходів

Зростання реального ВВП на душу населення в 2009 році

Джерело: Economist Intelligence Unit.

2. Безробіття

Рівень безробіття,%.

Джерело: Economist Intelligence Unit, Міжнародної організації праці.

3. Рівень доходів на душу населення

Вимірюється ВВП на душу населення по ППС, дол США в 20.. році, за умови, що багаті країни можуть легко витримати економічну кризу