Кооперативні традиції

Кооперативна свідомість: основні складові. Успішний розвиток кооперативного руху вирішальною мірою залежить від рівня кооперативної свідомості його учасників. Прихильники кооперативної ідеї стають свідомими кооператорами лише тоді, коли приймуть кооперативні цінності та отримають знання про кооперацію. Вони повинні також освоїти умовно кажучи “програми кооперативної діяльності”, що містять своєрідні регулятори поведінки кооператора. Такі регулятори або інформаційні модулі з приписами (“це потрібно”), заборонами (“цього не можна”), дозволами та рекомендаціями (“ось так варто”), закладаються в свідомості людини переважно під час міжособистісних контактів та завдяки кооперативній освіті. Обговорюючи з лідерами кооперативів, кооператорами “зі стажем” ситуації, пов’язані з кооперативами, засвоюючи специфічну кооперативну лексику, спостерігаючи відповідні кооперативним цінностям зразки поведінки, вивчаючи теорію кооперації та її історію, знайомлячись із життєписами її лідерів, їх спогадами, читаючи художні твори, героями яких є свідомі кооператори, нещодавно залучені до кооперативного руху люди виробляють для себе певну лінію поведінки й починають чинити так, як пристало кооператорам. Вони, до речі, не завжди спроможуться чітко пояснити, чому в конкретній ситуації вчинили б так, а не інакше, але підсвідомо відчувають, що саме так й повинні діяти.

Основи кооперативної свідомості закладаються перш за все з допомогою кооперативних традицій.

Кооперативні традиції — це найбільш тривкі правила кооперативної діяльності, “звички” товариств кооператорів, в оболонці яких регулятори кооперативної поведінки тривалий час зберігаються незмінними. Кожний національний чи регіональний кооперативний рух, кожний кооператив має власні традиції. Загальновизнаними на міжнародному рівні стали традиції святкування Міжнародного дня кооперації та вшанування кооперативного символу — Стягу веселки.

Міжнародний день кооперації. Кооператори європейських країн систематично проводять масштабні пропагандистські акції, щоб продемонструвати здобутки кооперації та залучити нових членів до роботи. Це - виставки досягнень, кооперативні свята, публічні дискусії тощо. Під час першого післявоєнного конгресу Міжнародного кооперативного альянсу в Базелі (1921 р.) прозвучали пропозиції здійснювати подібні пропагандистські заходи на міжнародному рівні. У жовтні 1922 р. на зустрічі кооператорів в м. Ессен (Німеччина) було запропоновано обрати для цього першу суботу липня. Кооперативні лідери більшості країни планували провести в цей день не лише пропагандистські акції, а й широкомасштабне святкування , тому обрали найкращий місяць літа. Починаючи з 1923 року Міжнародний день кооперації відзначають щорічно. За традицією в цей день оприлюднюється Звернення Секретаріату МКА до кооператорів усього світу, в якому аналізуються досягнення кооперативного руху, визначаються стратегічні цілі та перспективи розвитку.

День української кооперації. До Другої світової війни в Україні відзначали національний День кооперації. Ініціював це свято “артільний батько” Микола Левитський. Ще 1896 р. він запропонував святкувати День кооперації 30 вересня, у день святих Віри, Надії, Любові та Софії. На той час сільськогосподарські роботи в основному уже завершувалися, то ж активну участь в святкуванні могли брати не лише міщани, а й селяни.

Символіка стягу веселки. Стяг веселки поєднує всі сім кольорів спектру світла від червоного до фіолетового, символізуючи цим єдність і, водночас, багатоманітність кооперативного руху. Прапор вказує також на те, що кооперативні ідеали, як і веселка добре відомі кожному, але їх сутність, як і сутність світла, можна збагнути лише через освіту. Веселку було обрано символом кооперативного руху ще й тому, що в багатьох легендах вона виступає дорогою або ворітьми до кращого, вищого світу, означає надію та мир, символізує тріумф, перемогу добра над злом, світла над темрявою.

Кожен з семи кольорів кооперативного прапора теж має своє значення: червоний символізує хоробрість, мужність, рожевий — бачення можливостей, жовтий вказує на важливість зеленого, а зелений — на потребу в нарощуванні кількості кооперативів. Голубий колір символізує перспективи, вказує на необхідність забезпечувати освіту та допомогу менш успішним, обіцяє єднання усіх народів світу; синій демонструє, що люди можуть навчитися самодопомоги через співпрацю (кооперацію), а фіолетовий означає теплоту людських стосунків, дружбу і красу.

Уперше піднятий 1924 р. в залі Міжнародної кооперативної виставки в Генті, Стяг веселки викликав загальне захоплення. Наступного року він був офіційно визнаний прапором кооперативного руху і досі залишається символом кооперації.