Приклад

Сума тиску рухомого повітря (Р_р) при швидкості вітру до 45 м/с становить 25 кПа.

Об’єкт	Значення надлишкового тиску, кПа	Ступінь руйнувань	Характеристика руйнувань
Лінії електропередачі 35 кВ	25	слабкі	Пошкодження окремих ізоляторів, обрив дротів.
Підстанція	25	слабкі	Обрив дротів.
Лінії електропередачі 6 кВ	25	слабкі	Пошкодження окремих ізоляторів, обрив дротів.
Кабельні підземні лінії електропередачі	25	не постраждали

При поривах вітру, швидкістю до 45 м/с можуть відбуватися обрив дротів на повітряних лініях електропередач і пошкодження окремих ізоляторів, що може стати причиною припинення подачі електроенергії до споживачів, особливо до промислових підприємств.

Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні

У випадку коли у виробничих приміщеннях ОГД обертаються горючі гази, легкозаймисті або горючі рідини при визначенні значення їх маси (m), яка може потрапити в об’єм приміщення при розгерметизації, що входить до форму­ли (6.1.), допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо вона забезпечена резервними вентиляторами, автоматичним пуском у разі пере­вищення гранично допустимої вибухобезпечної концентрації та електропос­тачанням за першою категорією надійності за ПУЕ, за умови розташування пристроїв для видалення повітря з приміщення в безпосередній близькості від місця можливої розрахункової аварії.

(6.1.)

При цьому масу m горючих газів або парів легкозаймистих або горю­чих рідин, нагрітих до температури спалаху і вище, що надійшли до об’єму приміщення, слід розділити на коефіцієнт К, що визначається за формулою

, (6.4.)

де А - кратність повітрообміну, що створюється аварійною вентиля­цією, 1/с;

t - тривалість надходження горючих газів і парів легкозаймистих та горючих рідин до об’єму приміщення приймається: -120 с при автоматичному відключенні; (6.4.1.)

-300 с у разі ручного відключення..

1. Маса m (кг) газу, що надійшов в приміщення при розрахунковій аварії, визначається за формулою

, (6.5.)

де V_ап - об’єм газу, що вийшов з апарата, м³;

V_т - об’єм газу, що вийшов з трубопроводів, м³.

, (6.6.)

де Р₁ - тиск в апараті, кПа; V- об’єм апарата, м³.

(6.7.)

V_1T - об’єм газу, що вийшов з трубопроводу до його відключення, м³;

V_2T -об’єм газу, що вийшов з трубопроводу після його відключення, м³;

(6.8.)

де q - витрата газу, яка визначається залежно від тиску у трубопроводі, його діаметра, температури газового середовища тощо, м³/с;

t - час відключення трубопроводів за пунктом 2, с.

, (6.9.)

де P₂ - максимальний тиск газу у трубопроводі відповідно до технологічного регламенту, кПа;

r - внутрішній радіус трубопроводів, м;

L - довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м.

2. Маса парів рідини m, що надійшли у приміщення за наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, поверхня, на яку нанесли цю рідину, відкритий посуд чи ємності та ін.), визначається за виразом

(6.10.)

де m_p - маса рідини, що випарилася з поверхні розливу, кг;

m_ємн. - маса рідини, що випарилася з поверхонь відкритих ємностей, кг:

m_св.п.- маса рідини, що випарилася з поверхонь, на яку нанесено склад, що застосовується, кг.

При цьому кожний з доданків у формулі (6.10.) визначається за форму­лою

, (6.11.)

де W - інтенсивність випаровування, кг/см²;

F_в - площа випаровування, м², яка визначається залежно від маси рідини m_п, що надійшла у приміщення.