№ 1

1. Зміст, направленість та засади державної політики з охорони праці.

Державна політика з охорони праці в України є складовою частиною державної політики України в цілому і спрямована на ефективне вирішення невідкладних та перспективних задач розвитку охорони праці населення України в умовах незалежної самостійної держави. Державна політика України щодо охорони праці виходить із конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя та здоров`я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності . Реалізація цієї політики має забезпечити постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

-пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

-підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

-комплексного розвязання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

-соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

-встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

-адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоровя та психологічного стану;

-використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

-інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

-забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, обєднань громадян, що розвязують проблеми охорони здоровя, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

2. Організувати безпечне ( за дією поля) виконання робіт при його напруженості 5; 10; 15; 20 кВ/м

У ВРУ 110 кВ і вище та на ПЛ-330 кВ і вище в разі виконання робіт у зоні впливу електричного поля напруженістю понад 5 кВ/м необхідно обмежувати тривалість перебування людей в цій зоні згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002, (розділ II, п.9.4), або застосовувати засоби захисту від впливу електричного поля (Основними засобами колективного захисту від дії електричного поля промислової частоти є стаціонарні та переносні різновиди екрануючих пристроїв).

За напруженості електричного поля до 5 кВ/м включно, тривалість перебування у ньому не обмежується.

Тривалість роботи в електричному полі напруженістю від 20 до 25кВ/м не повинна перевищувати 10 хв. У разі напруженості понад 25кВ/м слід застосовувати засоби захисту, що дають змогу працювати повний робочий день.

Допустима тривалість перебування в електричному полі Т, годин, напруженістю в інтервалі понад 5 до 20 кВ/м включно обчислюється за формулою

₅₀

Т =  - 2 год, (1)

^Е

де Е – напруженість діючого електричного поля у зоні, що контролюється, кВ/м.

Вимоги цього пункту дійсні, якщо унеможливлюється дія на працівників електричних розрядів.

Допустиму тривалість перебування у зоні впливу електричного поля без засобів захисту може бути реалізовано одноразово або з перервами протягом робочого дня. За іншої тривалості слід застосовувати засоби захисту або перебувати в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м.

Тривалість перебування людини в зоні, що контролюється, установлюється з урахуванням найбільшого значення виміряної напруженості. У всіх випадках напруженість електричного поля слід вимірювати по всій зоні, де може перебувати працівник під час виконання робіт. Точки вимірювання вибираються згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002 залежно від розташування робочого місця та від оснащення його засобами захисту.

Зони електроустановок з рівнями напруженості електричного поля, що перевищують допустимі, де за умовами експлуатації взагалі не потрібне перебування працівників, слід огороджувати і позначати відповідними попереджувальними написами або плакатами.

Додаткові заходи безпеки при виконанні робіт у зоні впливу електричного поля повинні бути записані в рядку «Окремі вказівки» наряду.

№2