Контрольні запитання

1. Назвати основні районоутворюючі фактори.

2. З'ясувати вплив на формування районів головного районоутворюючого фактору.

3. Охарактеризувати районоутворювальне значення особливостей економіко-географічного положення економічного району та його природно-ресурсного потенціалу.

4. Чому при економічному районуванні потрібно враховувати інтегральні територіальні системи розселення?

5. Яку роль відіграє у розвитку економічних районів їх інноваційний потенціал?

5. Практичну значення та завдання економічного районування

Великої актуальності для України є проблема впровадження в життя резолюцій Ради європейських спільнот щодо головних принципів регіональної політики (1979 р.), Європейської хартії облаштування території (1985 р.), резолюції Європейського парламенту щодо погоджувальної політики облаштування території (1999 р.) та базових принципів сталого просторового розвитку європейського континенту (Рекомендації RЕС (2002 р.) і Кабінету Міністрів державам-членам Ради Європи від 30 січня 2002 року). Беручи до уваги положення цих нормативних документів, для України важливо враховувати у своїй економічній діяльності такі базові орієнтири, як: забезпечення процесів економічного відтворення територій; досягнення збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення рівня життя населення регіонів; ефективне регулювання процесів використання природних ресурсів регіонів; раціональне планування територій. Крім того, суттєвими стають проблеми співвідношення та координації діяльності територіальних спільнот різних регіонів, а саме локального, регіонального, національного та європейського. Така точка зору сприяє загальним тенденціям ретельної диференціації територій і визначенню специфічних ознак їх розвитку і, відповідно, можливості забезпечення різних за функціональними ознаками просторових формувань адекватною інституційною інфраструктурою.

Стратегічні цілі і завдання економічного районування повинні формуватися у відповідності до його концептуальної ідеї. Ця ідея полягає у формуванні таких просторових умов розвитку господарської системи України, які б сприяли активізації економічної діяльності в регіональних утвореннях, шляхом упорядкування господарських зв'язків та більш раціональної територіальної організації продуктивних сил.

Прикладне значення економічного районування полягає у тому, що воно є основою формування і реалізації державної регіональної економічної політики, а також використовується в практиці територіального управління господарством, для вибору доцільних варіантів розміщення нових виробничих об’єктів та вдосконалення територіальної структури господарства, обґрунтування перспектив розвитку територіально-виробничих комплексів. Економічне районування сприяє підвищенню ефективності використання ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу регіонів і всієї країни.

Економічне районування здійснюється для цілей прогнозування, розроблення і реалізації територіальних комплексних програм і схем природокористування, проектів районного планування, схем розвитку і розміщення продуктивних сил та розселення населення. Територіальні схеми розміщення і розвитку продуктивних сил певних районів являють собою прогнозні, науково обґрунтовані розробки прикладного характеру, які містять як ретроспективний аналіз розвитку всіх структурних складових господарського комплексу території, так і визначення напрямів перспективного розвитку. При цьому обґрунтовуються основні завдання й показники соціально-економічного розвитку регіонів та шляхи вирішення соціальних, економічний і екологічних проблем.

Таким чином, економічне районування є науковим методом просторової організації народного господарства і водночас одним із засобів раціонального розміщення виробництва, вдосконалення його спеціалізації та піднесення соціально-економічного розвитку.