2. Знайомство з групами лексики за походженням

Знайомство з поділом лексики за походженням Бесіда з опорою на карту

• Ми дійшли до містечка, в ньому будиночки різні (українські хатки, будинки інших народів). У віконечках слова: вода, сонце, рід; рушник, гопак; плеєр, майонез, краватка.

– Як ви думаєте, чому так виглядає містечко?

• Перечитайте тему нашого уроку (у підручнику)

– Це слова різні за походженням: власне українські і запозичені)

– Якими ж за походженням є слова в нашій мові?

– Власне українські і запозичені

– Дайте відповідь повним реченням: На які групи за походженням поділяється лексика?

– За походженням лексика поділяється на дві групи: власне українські і запозичені слова

Встановлення істотних ознак власне українських слів

Бесіда.

Яких слів в українській мові більше?

– 90 % української мови складає власне українська лексика

– Назвіть, які ви знаєте власне українські слова?

Учні по черзі називають, уважно роздивляючись карту

– Як давно ці слова у нашій мові?

– З найдавніших часів, з попередніх етапів розвитку мови

– Чи могла б мова існувати без цих слів?

– Ні, бо вони становлять національну своєрідність мови, її неповторність

Запис прикладів слів

• Щоб запам’ятати термін, запишемо у зошит власне українські слова, які ви знайшли на карті.

Учитель записує зразок на дошці.

Власне українські слова: вода, сонце …

Учні записують

• Допишіть самостійно.

Робота з власне українськими словами: гончар…. Мотивування наступної роботи

Учитель спостерігає за роботою і просить одного учня

– Прочитай останніх п’ять слів

– Гончар, посуд, кухоль, куманець, макітра

– Чи всім знайомі ці слова, ви знаєте їх значення?

– Чи здогадалися, де ми опинилися?

На карті з’являється вулиця Гончарна.

Учні читають назву

Гончарна

– Хто живе на цій вулиці?

– Гончарі

– Хто такі гончарі? 

– Виготовляють посуд

4.1. Дотекстові завдання

Про таких майстрів ми дізнаємося із тексту на сторінці 166.

Назва

– Прочитайте його назву.

Мистецтво гончарів

Ілюстрації

• Придивіться до ілюстрації

На карті з’являються ілюстрації: куманець, кухоль, макітра, глечик, миска, кухоль

– Чому їх роботу називають мистецтвом?

Посуд гарний на вигляд

З давніх-давен посуд цінувався, як велика коштовність. Тому майстри-гончарі з таким натхненням виробляли з глини миски, кухлі, горщики, макітри й куманці.

Знайомство з новою лексикою

Знайомство з новою лексикою. «Займи позицію»

• Де тут куманець, кухоль, горщик, макітра, глечик, миска, кухоль? Доведіть. Можете скористатися довідкою підручника.

– Я вважаю, що …, тому що ….

4.2. Текстові завдання

Виразне читання тексту вчителем та підготовленими учнями

• Розпочнімо знайомство з мистецтвом гончарів. Спробуйте уявити, як працює майстер-гончар. Перший абзац читає підготовлений учень, другий – вчитель, щоб передати динаміку, третій – підготовлений учень

Перевірка первинного сприйняття. Бесіда за змістом

Вчитель демонструє ілюстрацію.

– Подивіться на ілюстрацію чи таким ви уявляли гончаря за роботою?

• Як народжується гончарний виріб?

– Так. Зосередженим на справі.

– Чи легка ця справа?

– Не легка, але чарівна

Вибіркове читання тексту в парах

• Перший варіант перечитайте пошепки своєму сусіду частину тексту, де описується його робота, передаючи усю чарівність цього процесу

Учні читають 2 абзац

• Підніміть руку кому вдалося детально уявити роботу гончаря.

• А тепер другий варіант прочитайте першому, що ще ми дізналися про мистецтво гончарів

Учні читають 1, 3 абзац

4.3. Після-текстові завдання

– Хто уважний, як називається предмет на фото

– Куманець

Комунікативна вправа: вживання нової лексики

– Які ще вироби виготовляють гончарі?

– Глечики, миски, кухлі

– Як одним словом називаються ці предмети?

– Посуд

• На дошці дієслова. Складемо речення із словосполученням глиняний посуд.

Виготовляти посуд, милуватися посудом, подавати у посуді,

• Запишемо у зошит найкраще.

Записують речення

З давніх-давен в Україні виготовляли майстри-гончарі глиняний посуд.

Робота над оволодінням мовними нормами

• Чи дотримувалися правил вимови? Прочитайте слова в рамочці.

• Знайдіть і прочитайте словосполучення із цими словами.

…

Орфографічний коментар

– Які слова виділено у тексті?

• Чому?

• Поясніть їх правопис.

– Череп’яний (апостроф після п перед я); у спеціальній печі („правило 9-ки”), Межиріччя (дві ч наприкінці слова -подовження).

– Нам час вирушати з містечка Гончарне, наостанок скажемо, а яких слів власне українських чи запозичених в тексті було більше?

– Власне українських

– Чому?

– Власне українська лексика складає майже 90 % її словникового складу