МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять

з дисципліни

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО»

на 2012-2013 навчальний рік

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

кримінально - правових та адміністративно-правових дисциплін

Протокол № ___від «____»________________2012 р.

Голова циклової комісії _________ Л.В. Лось

Сімферополь 2012

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

Семінарські заняття є необхідною частиною навчального процесу і нерозривно пов’язані з лекцією.

Семінар, як форма контролю знань полягає у виявленні рівня знань, професійних навичок, умінь, які повинні відповідати освітньому стандарту за програмою дисципліни.

Семінар покликаний виконувати наступні функції:

• закріпити отримані знання на лекційному занятті;

• поглибити і розширити знання, отримані в ході самостійного вивчення матеріалу;

• контроль знань.

Правильно організоване проведення семінарських занять сприяє формуванню наукового світогляду, виробляє навички самостійної роботи, уміння виступати перед аудиторією, всесторонньо, логічно осмислювати основні юридичні науки.

При підготовці до семінарського заняття необхідно вивчити теоретичний матеріал лекції, рекомендовану літературу, виконати завдання для самостійного вивчення питання теми (законспектувати відповіді на питання, вирішити тести, конкретні правові ситуації), при необхідності написати доповідь, реферат, виступ відповіднодо вказівок викладача.

По струкрурі семінарське заняття складається з трьох частин: вступної, основної і завершальної.

У вступній частині вказується на значущість теми, що вивчається, з’ясовуються питання які викликали складність при підготовці.

У основній частині заняття обговорюються основні питання за планом, заслуховуються і обговорюються доповіді, реферати, питання, що виносилися на самостійне вивчення, студенти виступають з основних питань, не затягуючи часу відведеної відповіді.

У завершальній частині підводяться підсумки, аналізуються виступи кожного студента за формою і за змістом обгрунтовано виставляється оцінка. Оцінюється рівень самостійної роботи студентів, доповіді, реферати.

Форми семінару:

• розгорнена бесіда на основі наперед розробленого плану;

• дискусії;

• проблемні питання теми;

• ділова гра, «брейн-ринг» та ін.

На аудиторне вивчення дисципліни «Кримінальне право» відводиться 140 годин, з них 22 години на семінарські заняття.

РОЗДІЛ 2. ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

Семінарське заняття №1.

Тема: Поняття, структура і тлумачення кримінального закону. Поняття, ознаки та види злочину.

1. Поняття та структура кримінального закону.

2. Дія кримінального закону в часі та просторі.

3. Поняття злочину та його ознаки.

4. Класифікація злочинів.

5. Відмінність злочину від інших правопорушень.

Література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 (із змінами та доповненнями станом на 01.09.2012 року)

2. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.

3. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.. ; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.

4. Борисов, В. І. Норми Особливої частини КК, їх види та розвиток / В. І. Борисов // Кримінальний кодекс України 2001 p.: проблеми застосування і перспективи удосконалення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13—15 квіт. 2007 p.-Львів, 2007. -Ч. 1.-С. 17-20.

5. Воробей, П. А. Завдання і дія кримінального закону / П. А. Во-робей, М. Й. Коржанський, В. М. Щупаковський. - К.: Ґенеза, 1997. - 157 с.

6. Панов, М. І. Актуальні дослідження проблем вчення про злочин / М. I. Панов, В. П. Тихий // Кримін. право України. - 2006. - № 3.

7. Панов, М. І. Поняття злочину / М. I. Панов, В. П. Тихий // Вісн. Конституц. Суду України. - 2004. - № 1.

8. Кривоченко, Л. Н. Классификация преступлений / Л. Н. Криво- ченко. - Харьков : Вища шк., 1983. - 129 с.

Методичні рекомендації:

У першому питанні необхідно вивчити поняття закону про кримінальну відповідальність, його функції, специфічні риси та значення. Структура кримінального кодексу України. Коротка характеристика Загальної та Особливої частини Кримінального кодексу України. Структура кримінально-правової норми. Види диспозицій та санкцій в залежності від різних критеріїв.

У другому питанні слід вивчити принципи дії кримінального закону в часі та просторі. Дія кримінального закону в часі. Загальний порядок набрання чинності законом про кримінальну відповідальність. Необхідно знати, у яких випадках кримінальний закон має зворотну силу в часі. Принципи дії кримінального закону у просторі. Загальна характеристика територіального принципу, громадянства та реального (універсального).

У третьому питанні необхідно вивчити поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації. Основні типи законодавчого визначення поняття злочину в сучасному кримінальному праві. Проблеми визначення поняття злочину в теорії кримінального права. Поняття злочину за КК України. Ознаки злочину, їх загальна характеристика. Юридична природа положення ч.2 ст.11 КК України щодо малозначності діяння, його значення для правозастосовної практики.

У четвертому питанні необхідно знати: класифікацію злочинів у кримінальному праві, окремі види класифікації злочинів, що використовуються в КК України, класифікацію злочинів за ступенем тяжкості в КК України та її кримінальне-правове значення.

При вивченні п’ятого питання слід з’ясувати співвідношення, спільні ознаки та відмінності злочинів та інших правопорушень.

Семінарське заняття №2,3. Тема: Склад злочину, його поняття, елементи та ознаки. Об’єктивні ознаки складу злочину.

1. Поняття та підстави кримінальної відповідальності.

2. Поняття і значення складу злочину. Загальна характеристика елементів складу злочину.

3. Види складів злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

5. Поняття об’єкта злочину та його види.

6. Поняття предмета злочину.

7. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину.

8. Діяння та його форми.

9. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.

Література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 (із змінами та доповненнями станом на 01.09.2012 року)

2. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.

3. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.. ; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.

4. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К.: Политиздат Украины. – 1983. – 141 с.

5. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

6. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.

7. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Вища школа. – 1988. – 198 с.

8. Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Х.:УкрЮА. – 1994. – 76 с.

9. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х.: Вища школа. – 1982. – 161 с.

10. Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: Уч. пособие. – Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 111 с.

11. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Х.: Право. – 2003. – 512 с.

Методичні рекомендації:

У першому питанні необхідно вивчити поняття кримінальної відповідальності. Також визначити кримінальну відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Загальна характеристика окремих форм реалізації кримінальної відповідальності, що передбачені КК України. Підстави кримінальної відповідальності, визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України.

При вивченні другого питання слід з’ясувати основні функції юридичного складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання. Визначити загальну структуру, специфічну конструкцію та конкретний зміст юридичного складу злочину. Загальна структура юридичного складу злочину, її складові частини. Специфічна конструкція юридичного складу злочину як системне поєднання його елементів.

У третьому питанні необхідно розібрати проблеми класифікації юридичних складів злочинів. Критерії поділу юридичних складів злочинів на види. Основні види юридичних складів злочинів та їх кримінально- правова характеристика.

У четвертому питанні слід вивчити поняття кваліфікації злочинів. Кваліфікація злочинів - різновид юридичної кваліфікації в кримінальному праві. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочину та юридичне формулювання звинувачення як основні форми закріплення кваліфікації злочинів у процесуальних документах.

У п’ятому запитанні необхідно вивчити поняття об’єкта злочину. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони. Загальна характеристика механізму посягання на предмет кримінально-правової охорони. Спірні питання щодо об’єкта злочину в науці кримінального права. Види об’єктів злочинів. Підстави класифікації об’єктів злочинів. Класифікація об’єктів злочинів «по вертикалі» та «по горизонталі».

У шостому питанні необхідно вивчити поняття предмету злочину. Уяснити його значення та співвідношення із об’єктом злочину. З’ясувати як предмет злочину співвідноситься із предметом суспільних правовідносин та предметом посягання.

Сьоме запитання полягає у визначенні та вивченні поняття об’єктивної сторони злочину, визначенні її обов’язкових та факультативних ознак та кримінально-правового значення.

При розгляді восьмого запитання, необхідно вивчити поняття суспільно-небезпечного діяння, поділ його на дві форми (дію і бездіяльність). Далі, охарактеризувавши дію та бездіяльність, слід засвоїти їхній поділ на конкретні види в залежності від різних критеріїв.

Розгляд останнього питання слід починати із вивчення поняття та видів суспільно небезпечних наслідків та причинного зв’язку. Після цього можна переходити до визначення понять та характеристики інших факультативних ознак об’єктивної сторони: місця, часу, способу, обстановці, засобів вчинення злочину. Наприкінці слід сказати про значення цих ознак.