Аварійна картка нхр Азотна кислота та її суміші
Найменування речовини |
Номер ООН |
Ступінь токсичності |
Клас небезпечного вантажу |
Кислота азотна, яка містить понад 70 % чистої азотної кислоти |
2031 |
3 |
8 |
Кислота азотна, яка містить не більше 70 % чистої азотної кислоти |
2031 |
3 |
8 |
Кислота азотна червона, яка димить |
2032 |
3 |
8 |
Суміш для нітрування, яка містить більше 50% чистої азотної кислоти |
1796 |
3 |
8 |
Суміш для нітрування, яка містить менше 50% чистої азотної кислоти |
1796 |
3 |
8 |
Основні властивості та небезпечні фактори |
||||
Основні властивості |
Безбарвна рідина (азотна червона та суміші для нітрування із вмістом NHO3 90% і вище – червоно-бурого кольору). Отруйна, ГДКр.з. - 5 мг/м3 . На повітрі “димить”. Добре розчиняється у воді. При взаємодії з водою можливе сильне нагрівання, розбризкування і утворення токсичних газів. Важча за воду. Летка. Пари важчі за повітря, накопичуються в низьких ділянках земної поверхні, підвалах, тунелях. Сильний окисник. Корозійна для більшості металів. Оксиди азоту, які утворюються в азотній кислоті під час нагрівання та взаємодії з металами, органічними речовинами тощо, мають специфічний запах, токсичні, подразнюють дихальні шляхи (поріг сприймання запаху 8 мг/м3) |
|||
Вибухо- та пожежонебезпека |
Негорюча речовина. Виробництво азотної кислоти вибухонебезпечне внаслідок використання в ньому горючих та вибухонебезпечних речовин – аміаку та природного газу. При контакті з багатьма горючими матеріалами азотна кислота спричинює їх самозаймання. Нітрує целюлозні матеріали, чим різко підвищує їх пожежну небезпечність. Здатна вибухати в суміші з органічними речовинами. При взаємодії з металами утворює займисті і токсичні гази. Ємкості можуть вибухати при нагріванні. Взаємодія з водою може спричинити займання горючих матеріалів |
|||
Транспортне Маркування |
||||
№ аварійної картки при перевезенні залізницею |
802 |
|||
Кислота азотна, яка МіСТИТЬ понад 70 % чистої азотної кислоти |
Ідентифікаційний номер небезпеки |
|
||
885 |
||||
Кислота азотна, яка містить понад 70 % чистої азотної кислоти |
Ідентифікаційний номер небезпеки |
|
||
80 |
||||
Кислота азотна червона, яка димить |
Ідентифікаційний номер небезпеки |
|
||
856 |
||||
Суміш для нітрування, яка містить більше 50% чистої азотної кислоти |
Ідентифікаційний номер небезпеки |
|
||
885 |
||||
Суміш для нітрування, яка містить менше 50% чистої азотної кислоти |
Ідентифікаційний номер небезпеки |
|
||
80 |
||||
Дії щодо забезпечення захисту під час ліквідації наслідків аварії |
Гасити пожежу з максимально можливої відстані, за якої забезпечується гасіння пожежі. Охолоджувати ємності з кислотою водою (не допускати потрапляння води в ємності). Гасити пожежі на об’єктах, де може бути азотна кислота, незалежно від задимленості, слід лише в ізолювальному газохімзахисному костюмі та ізолювальному захисному дихальному апараті. Небезпечна зона в радіусі не менше 800 м. Розміри зони хімічного забруднення уточнюються за результатами хімрозвідки. Повідомити СЕС. У небезпечну зону входити лише в засобах індивідуального захисту. Триматися навітряного боку. Уникати низьких місць. Не торкатися пролитої речовини. Потерпілим надати першу допомогу. Задіяти служби відповідно до плану локалізації та ліквідації аварії для усунення витікання, перекачування кислоти у справну ємність або ємність для зливу, огородження місць розлиття ґрунтовим валом, нейтралізації розливів. Для розсіювання (осадження) парів використовувати розпилену воду, розчин вапна. Евакуювати з місця пожежі горючі матеріали і металеві вироби або захистити від потрапляння на них кислоти. Не допускати потрапляння кислоти у водойми, підвали, каналізацію |
Вогнегасні речовини |
За наявності проливань концентрованої азотної кислоти та сумішей для нітрування використовувати вогнегасні порошки на основі амонійних солей фосфорної та сірчаної кислот (ПФ, П-2АПМ, Вексон-АВС), сильвініту (ПГС-3, ПГС-М), газові вогнегасні речовини. Для гасіння пожеж з наявністю розведеної азотної кислоти можливе застосування розпиленої води. Потрапляння на поверхню концентрованої кислоти та сумішей для нітрування води, водопінних засобів пожежогасіння призводить до розігрівання поверхневого шару кислоти, розбризкування та утворення кислотного туману. Потрапляння на поверхню кислоти хладонів у рідкому стані, діоксиду вуглецю в твердому стані, вогнегасних порошків на основі бікарбонату натрію (зокрема ПСБ-3) може призвести до утворення кислотного туману |
Засоби індивідуального захисту, які рекомендуються |
Ізолювальний термогазозахисний костюм ІК-ТГЗ. Ізолювальні газохімзахисні костюми КІ-АР “Іній”, “Рятувальник 3У”, КІ-К-М “Юпітер - М”, “Рятувальник 2МУ” Ізолювальні захисні дихальні апарати типу АСВ, АІР, АВХ |
Ознаки Ураження |
Туман азотної кислоти подразнює дихальні шляхи. У разі вдихання парів кислоти - дере в горлі, сухий або вологий кашель, ускладнене дихання, задишка, клекотливе дихання, сльозотеча. У разі потрапляння на шкіру - опік шкіри (струп має жовте забарвлення), виразка, в очі - різь, сильне печіння, осліплення, у середину організму – опік слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунку, різкий біль |
Заходи першої допомоги |
Викликати швидку медичну допомогу. Особи, які надають першу допомогу, повинні використовувати засоби захисту органів дихання та шкіри. Вивести постраждалого із забрудненої зони, звільнити від забрудненого одягу. Розстебнути одяг, який утруднює дихання. Прополоскати рот 2% розчином гідрокарбонату натрію. Шкіру промити великою кількістю води протягом 10 - 20 хвилин, потім - 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Після обробки ураженого місця на нього накладають пов'язку з нейтралізуючим – 2 – 3 % розчином гідрокарбонату натрію. Очі промити слабким струменем чистої води, закапати 1 –2 краплі 1 % розчину новокаїну чи 0,5 % розчину дикаїну, примочки з 2 – 3 % розчином гідрокарбонату натрію. При потраплянні у середину – негайне промивання шлунка через зонд холодною водою, ввести морфін – 1мл 1 % розчину та атропін – 1 мл 0,1 % розчину. Не викликати блювання. При зупинці дихання і кровообігу реанімаційні заходи – штучне дихання і зовнішній масаж серця. Свіже повітря, тепло, спокій, чистий одяг |
Нейтралізація |
Для розсіювання (осадження) парів використовувати розпилену воду. Місця розливів ізолювати піском. Розлиття азотної кислоти нейтралізують розчином каустичної соди, содовим порошком, вапном, іншими лужними сумішами, розчином гідроксиду натрію 300 г/л. Нейтралізація каустичною содою концентрованої кислоти може призвести до вибуху. Орієнтовні норми витрат для нейтралізації територій складають: сухих речовин - 0,5÷1 кг/м2, водних розчинів - 1÷2 л/м2. |