- •Кафедра військової підготовки методичні вказівки
- •Тема№1.Класифікація вибухових речовин. Засоби підривання
- •Порядок поводження та зберігання вш
- •Основні технічні характеристики детонуючих шнурів
- •Заряди вибухових речовин
- •Кумулятивних зарядів
- •Теиа№2.Вогневий спосіб підривання
- •Джерела струму, будова, принцип дії, основні характеристики, перевірка справності, застосування та порядок роботи.
- •Будова кпм-1а
- •Перевірочні та вимірювальні прилади, призначення, основні характеристики.
- •Значення коефіцієнта забивки в
- •Тема№5.Підривання ґрунтів і скельних порід
- •Окопів і сховищ для техніки
- •6.Руйнування доріг і дорожніх споруд
- •7.Підривання дерев’яних, металевих та залізобетонних мостів
- •Малюнок 13 – Встановлення зарядів в ополонках при підриванні льоду:
Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра військової підготовки методичні вказівки
до вивчення розділу програми «Підривна справа»
зі студентами НУВГП за темами:
Тема №1: Вибухові речовини та заряди
Тема №2: Вогневий спосіб підривання
Тема №3: Електричний спосіб підривання
Тема№4: Підривання елементів конструкцій з дерева, металу, цегли, каменю, бетону й залізобетону
Затверджено на засіданні кафедри військової підготовки НУВГП
Протокол № _____ від ________
Рівне 2010
Методичні вказівки до вивчення розділу программи «Підривна справа» студентами НУВГП за темами: Тема №1: Вибухові речовини та заряди Тема №2: Вогневий спосіб підривання Тема №3: Електричний спосіб підривання
Ю.Л. Ниник, - Рівне: НУВГП, 2010, - с.
Упорядник Ниник Ю.Л., підполковник запасу, викладач кафедри військової підготовки НУВГП.
Відповідальний за випуск М.М. Чопик, полковник запасу, доцент, завідувач кафедри військової підготовки НУВГП.
.
© Ниник Ю.Л., 2010
© НУВГП, 2010
Зміст
1.Тема №1: Вибухові речовини та заряди
2.Тема №2: Вогневий спосіб підривання
3.Тема №3: Електричний спосіб підривання
4.Тема №4: Підривання елементів конструкцій з дерева, металу, цегли, каменю, бетону й залізобетону
5.Тема №5: Підривання скельних порід.
Тема№1.Класифікація вибухових речовин. Засоби підривання
Вибуховими речовинами (ВР) називаються хімічні сполуки або суміші, які здатні під впливом певних зовнішніх дій до хімічного перетворення, що швидко самі розповсюджуються, з утворенням газів, які мають високу температуру та тиск й, розширюючись, виконують механічну роботу. Таке хімічне перетворення ВР прийнято називати вибуховим перетворенням. Вибухове перетворення може відбуватися у формі детонації (вибуху) або горіння.
Класифікація вибухових речовин
Усі ВР, які застосовують під час проведення підривних робіт та спорядження різних боєприпасів, поділяють на три групи: ініціюючі ВР; бризантні ВР; метальні ВР (порох).
Ініціюючі ВР призначені для збудження (ініціювання) вибухового перетворення в зарядах ВР і пороху. Вони застосовуються для спорядження засобів підривання (капсулів-спалахувачів, капсулів-детонаторів та запалів). До основних ініціюючих ВР належать: гримуча ртуть, азид свинцю та ТНРС.
Бризантні ВР більш міцні й менш чутливі до різного роду зовнішніх дій, ніж ініціюючі ВР. Збудження детонації в бризантних ВР, як правило, відбувається внаслідок вибуху капсуля-детонатора або заряду іншої бризантної ВР (проміжний детонатор). Бризантні ВР застосовуються для спорядження інженерних боєприпасів у чистому вигляді, а також у вигляді сплавів і сумішей.
За потужністю бризантні ВР поділяються на три групи:
-ВР підвищеної потужності;
-ВР нормальної потужності;
-ВР пониженої потужності;
До ВР підвищеної потужності належать: тен; гексоген; тетрил. До ВР нормальної потужності належать: тротил; пікринова кислота; пластична ВР (пластит-4). Тротил (ТНТ, тринітротолуол, тол) – бризантна ВР, яка найбільш широко застосовується для проведення підривних робіт та спорядження більшості боєприпасів. Для проведення підривних робіт тротил, як правило, застосовується у вигляді пресованих підривних шашок:
великих – розмірами 50×50×100 мм і масою 400 г;
малих – розмірами 25×50×100 мм і масою 200 г;
бурових (циліндричних) – довжиною 70 мм, діаметром 30 мм і масою 75 г.
До ВР пониженої потужності належать аміачноселітрові вибухові речовини (амоніти, амонали та дінамони). Це технічні вибухові суміші, основою яких є хімічні добрива, аміачна селітра.
Метальними ВР (порохом) називають такі речовини, основною формою вибухового перетворення яких є горіння. Порох буває димний і бездимний. Димний порох застосовується для виготовлення вогнепровідних шнурів, викидних зарядів мін, підсилювачів і сповільнювачів. Бездимний порох застосовують для виготовлення зарядів, які використовують у різних реактивних установках, а також артилерійських і стрілецьких боєприпасів.
Засоби підривання призначені для збудження (ініціювання) вибуху зарядів ВР та інженерних мін. До них належать: капсулі-детонатори (КД) і капсулі-спалахувачі (КС); електроспалахувачі (ЕС) і електродетонатори (ЕД); вогнепровідні (ВШ) та детонуючі (ДШ) шнури; запалювальні трубки; запали; вибухівники сповільненої дії.
Капсулі-детонатори застосовуються для ініціювання (збудження детонації) зарядів ВР та інженерних боєприпасів. Залежно від способу ініціювання вони поділяються на КД променевої дії та КД накольної дії. Променеві капсулі-детонатори підриваються від дії вогнепровідного шнура, капсуля-спалахувача, електроспалахувача, а також від вибуху детонуючого шнура або дії ударної хвилі вибуху близько розташованого заряду ВР. До них належать капсулі-детонатори №8-А, № 8-М (мал. 1) і ТАТ-1-Т. Накольні капсулі-детонатори вибухають від наколювання жалом ударника. До них належать КД-МВ і М-1. Капсулі-спалахувачі вибухають від наколювання жалом ударника. До них належать КВ-11 і КВ-11а.
мал. 1 –
Капсулі-детонатори:
а
– № 8-А; б
– № 8-М;
1
– гільза; 2
– чашечка; 3
– ТНРС; 4
– азид свинцю; 5
– тетрил (тен або гексоген); 6
– сітка;
7
– гримуча ртуть
Електроспалахувачі призначені для ініціювання КД і запалювання порохових зарядів. Електроспалахувачі бувають з ніхромовим містком накалювання (НХ-10-1,5, НХ-ПЧ) та з платино-ірідієвим містком накалювання. Електроспалахувач складається з містка накалювання, до двох кінців якого припаяно два проводи довжиною 1 м, і нанесеної на нього крапельки запалювального складу, яка покрита шаром водоізолюючої мастики. Для захисту від механічних пошкоджень місток з крапелькою поміщений у гільзу.
Електродетонатори (мал..2) призначені для ініціювання зарядів ВР на повітрі та під водою. У війська поступають електродетонатори типу ЭДП, які складаються з капсуля-детонатора №8А й електроспалахувача зібраних у загальній гільзі. Також постачаються електродетонатори ЭДП-р, які відрізняються від ЭДП тільки наявністю муфти з різьбою, за допомогою якої вони кріпляться до зарядів і шашок, що мають різьбові запальні гнізда.
мал. 2 –
Електродетонатори: а
–
ЭДП; б
– ЭДП-р;
1
– гільза;
2
– заряд
ініціюючої ВР; 3
–
заряд ВР підвищеної потужності; 4
– платино-ірідієвий місток; 5
– спалахувальний
склад; 6
– проводи; 7
– пластикова
пробка; 8
–
кришка; 9
– ніпель з різьбою
Порядок зберігання і поводження з КД
Капсулі-детонатори потребують обережного поводження, так як від удару, тертя і нагрівання вони можуть вибухнути, їх потрібно оберігати від вологи і зберігати в сухих місцях окремо від ВР.
До місця проведення підривних робіт переносити (перевозити) капсулі-детонатори дозволяється тільки у заводській упаковці або в дерев'яних пеналах
Перед використанням капсулі-детонатори необхідно перевірити на придатність. Капсулі-детонатори вважаються непридатними при наявності:
наскрізних тріщин і прим'ятостей на гільзі;
опудрення стінок гільзи ініціюючою речовиною;
окислення у вигляді великих плям або суцільного нальоту на гільзах.
Такі капсулі-детонатори використовувати для підривних робіт забороняється. Під дією сонячного проміння капсулі-детонатори різко підвищують чутливість до зовнішніх дій.
Вогнепровідні шнури (табл. 1) призначені для ініціювання капсулів-детонаторів у запалювальних трубках і запалювання зарядів димного пороху.
Таблиця 1
Основні технічні характеристики вогнепровідних шнурів
Найменування шнурів |
Матеріал зовнішньої оболонки |
Колір оболонки |
Діаметр шнура, мм |
Час горіння на повітрі відрізка довжиною 60 см, сек |
О Ш П |
пластикатна |
сірувато-білий |
5…6 |
60…70 |
ОШДА |
подвійна асфальтована |
темно-сірий |
5…6 |
60…70 |
ОША |
асфальтована |
темно-сірий |
4,8…5,8 |
60…70 |
Вогнепровідний шнур складається з порохової серцевини з однією центральною направляючою ниткою та ряду внутрішніх і зовнішніх оплеток та оболонок. Вогнепровідний шнур у пластикатовій оболонці і подвійний асфальтований шнур застосовується під час проведення вибухових робіт під водою, а також у вологих місцях. Асфальтований шнур може застосовуватись тільки при роботі у сухих місцях, де виключено його зволоження.