2.Способи форсування і долання водних перешкод

Форсування здійснюється в короткий строк, зненацька для противника і на широкому фронті.

Форсування – наступ з доланням водної перешкоди, протилежний берег якої обороняється противником.

Суть форсування зходу полягає у тому, що ведучи підготовку до форсування в ході успішного розвитку наступу, війська знищують відступаючого противника, стрімко і зненацька виходять до водної перешкоди.

Використовуючи плаваючі бойові машини і табельні переправні засоби, переправляються на протилежний берег і в високому темпі проводять наступ.

Умови для форсування зходу створюються в ході наступу. Важливо, невідступно прислідуючи противника, не допустити його відриву, швидко захопити наявність переправи.

Зміст бойових механізованих (танкових) підрозділів при форсуванні залежить від характеру оборони противника на протилежному березі, ступінь її вогневого ураження, наявності переправних засобів, ширини водної перешкоди і інших факторів.

Підрозділам першого ешелону вказуються:

• порядок виходу до водної перешкоди;

• задачі при форсуванні і в ході бою на протилежному березі;

• місця обладнання основних і запасних переправ;

• район герметизації танків,

• район посадки першого рейс-розрахунку на самохідні переправно-десантні засоби;

• вихідний рубіж для форсування і час його проходження.

Артилерії і зенітним засобам призначаються:

• район вогневих позицій;

• час готовності до відкриття вогню;

• задачі по підтримці підрозділів при форсуванні водної перешкоди і бою на протилежному березі;

• порядок переправи.

Велику роль в забезпеченні успіху форсування грають підрозділи інженерних військ. Вони здійснюють інженерну розвідку шляху висування підрозділів до водної перешкоди і оборони противника, підготовлюють шляхи і забезпечують висування наступних підрозділів і переправно – десантних засобів до водної перешкоди, проробляють проходи в І З, обладнують переправи і несуть комендантську і рятувально – евакуаційну службу на переправах.

При наступі з доланням водної перешкоди підрозділами назначають ділянки форсування.

Ділянка форсування – частина водної перешкоди та прилегла до неї місцевість, на якій обладнуються різного роду переправи.

Форсування водної перешкоди з планомірною підготовкою здійснюється при знаходженні наших військ у безпосередньому дотику з противником на водному рубежі, а також після невдачі форсування зходу. При виборі ділянки форсування необхідно віддавати перевагу тим місцям, де оборона противника слабкіша.

3.Види і призначення переправ, організація та утримання переправ

Переправою називається ділянка водної перешкоди з прилеглою до неї місцевістю та необхідними переправно-десантними та іншими засобами, яка обладнана для подолання водної перешкоди військами одним з можливих способів. Переправа військ через водні перешкоди може здійснюватися у всіх видах бою.

Основні види переправ:

-десантна переправа з використанням штатних самохідних переправно-десантних машин ( ПТС-2), бойових плаваючих машин ( БМП-2, БТР-80, БРДМ-2, БМД-2), моторних човнів, підручних засобів з місцевих матеріалів;

-поромна переправа з використанням поромно-мостових машин ПММ-1,2, понтонно-мостового парку ПМП-М;

-мостова переправа з використанням наплавних мостів з понтонних парків або барж, мостів на жорстких опорах та комбінованих мостів;

-переправа вбрід;

-переправа танків по глибоких бродах та під водою;

-льодова переправа.

Десантна переправа дозволяє долати водні перешкоди у бойових порядках найбільш близьких до тих, в яких війська ведуть наступ. Цей спосіб використовується при переправі розвідувальних органів, передових підрозділів, передових загонів та перших ешелонів військ.

Вона характеризується ємністю, тобто здатністю переправити за один рейс значну кількість підрозділів з їх бойовою технікою. Переправа військ здійснюється шляхом послідовного здійснення рейсів. У розрахунок повного рейсу на самохідних переправно-десантних машинах входить: навантаження техніки на вихідному березі, вхід у воду, рух по воді, вихід на протилежний берег, розвантаження техніки, повернення на вихідний берег, подача під навантаження наступного рейсу.

Поромна переправа використовується для переправи танків, артилерії, бронетранспортерів та іншої бойової техніки. В залежності від наявності переправних засобів, бойової техніки, що переправляється, характеру водної перешкоди та бойових дій, переправа здійснюється з використанням: поромно-мостових машин ПММ-1,2, понтонних парків ПМП-М. Підрозділи, що виділяються для обладнання поромних переправ, висуваються до річки за підрозділами 1-го ешелону.

Таким чином поромні переправи є надійним видом подолання водних перешкод, а при форсуванні широких річок можуть являтися основним способом переправи військ.

Мостова переправа. В залежності від конкретних умов наводяться наплавні або будуються низьководні мости з раніше підготовлених елементів, збираються комбіновані мости. Наплавні мости з використанням понтонних парків наводяться на ділянках річки, які мають меншу ширину, швидкість течії та достатню глибину. На вузьких річках широко використовують колійні механізовані мости з комплектів ТММ-3М, які дозволяють в короткі терміни обладнати мостові переходи через перешкоди шириною до 40 м. Низьководні дерев’яні мости будуються з використанням мостобудівельної установки УСМ-2.

Переправа танків по глибоких бродах та під водою організовується з метою підвищення темпу переправи танкових підрозділів. Цей спосіб забезпечує можливість переправи великої кількості танків на широкому фронті в короткі терміни, зменшує потреби в поромно-мостових засобах. Він можливий тільки на ділянках, які мають доступні підступи до річки та виходи з неї й твердий ґрунт дна. Глибина річки при переправі танків не повинна перевищувати 5 м, швидкість течії 2 м/сек. Допустима глибина броду, по якому танки можуть долати водну перешкоду з частковою герметизацією, залежить від швидкості течії річки: до 1 м/сек – 2,4 м, при 1-2 м/сек – 2,3 м.

Переправа вбрід є одним з основних способів подолання підрозділами мілких річок, дозволяє здійснити переправу танків та іншої техніки одночасно з початком форсування. Місце броду визначають за характерними ознаками: по шляхах, стежках, коліях, які ведуть до річки та на протилежному березі; по розширенню річки, особливо на прямих ділянках та перепадах води.

Льодову переправу обладнують для всіх видів техніки. Вантажопідйомність льоду, тобто здатність його витримувати вантажі, які переправляються, залежить від товщини та структури льоду, температури повітря. Льодовий покрив має більшу товщину на ділянках річки з слабкою течією, на глибоких місцях та там, де менший сніговий покрив.