2. Інженерне обладнання десантної переправи

Обладнання десантної переправи включає :

• розвідку ділянки річки і місцевості яка до неї прилягає ;

• розгородження берегів і усунення підводних загороджень і шляхів підходу ;

• обладнання колонних шляхів до переправи; влаштування спусків на вихідному березі і виходів на протилежному березі;

• підготовка місць для завантажування техніки ,

• своєчасну подачу переправочно - десантних засобів і забезпечення їх роботи ;

• підготовку мережі зв'язку (радіо, пересувними засобами і сигналами);

• спорудження найпростіших укриттів для підрозділів які утримують переправу ;

• виконання маскувальних заходів ;

• організацію рятувальної і евакуаційної служби.

Для посилення річок як перешкод, противник може широко застосовувати різні інженерні проходження і перш за все мінновибухові. Подолання МВЗ, встановлених у воді є складним завданням. А тому при виборі місць переправ потрібно уникати заміновані ділянки річки. Коли обійти загородження неможливо, прокладаються і позначаються проходи, організується їх утримання.

Розгородження вихідною берега залежить від способу форсування. При форсуванні річок з ходу в загородженнях прокладаються проходи танками, які оснащені мінними тралами, або вибуховим способом. Розведенні мінні поля позначаються і огороджуються. Ці способи забезпечують надійне прокладання проходів на всю глибину мінного поля в можливо короткі строки

При форсуванні річок з планомірною підготовкою проводиться суцільне розміновування вихідного берета в межах переправ, що обладнуються. При цьому розміновування здійснюється скрито, вручну за одну-дві доби до початку форсування.

Проходи в загородженнях встановлених у воді, прокладаються подовженими зарядами, які подаються за допомогою тросомірів чи використовуються УЗ-ЗР. Вони можуть прокладатись і механічним способом з використанням спеціальних річних тралів, які буксируються самохідними переправно-десантними машинами. Однак подовжені заряди мають перевагу перед річковими тралами: з їх допомогою можна прокладати проходи як в підводних загородженнях, так і в загородженнях встановлених на протилежному березі.

Кількість проходів в загородженнях визначається кількістю шляхів підготовлених до всіх обладнаних переправ. Границі позначаються плавучими віхами чи буями, пофарбованими в різні кольори: наприклад з верхової сторони в червоний колір, з низової - в білий.

Розгородження на протилежному березі проводиться з допомогою танків, оснащених мінними фалами, або вибуховим способом так як при звичайному наступі.

Для обладнання десантних переправ використовуються штатні самохідні

Переправно - десантні машини, які висуваються до річки спільно з підрозділами першою ешелону. Разом з тим можуть використовуватись і місцеві переправні засоби захоплені у противника (катера, моторні човни і т д.).

Кількість проходів в мінновибухових загородженнях (якщо їх неможливо обійти) залежить гід характеру берегів і самохідних переправно - десантних машин, що виділяються на переправу. В середніх умовах при доступності берегів на кожній десантній переправі проробляються один-два проходи на відділення плаваючих машин.

Для забезпечення стрімкого виходу підрозділів військ які переправляються і переправних підрозділів до річки підготовлюється мережа шляхів. Колонні шляхи для самохідних переправно - десантних машин обладнуються і провішуються з розрахунку один шлях і району погрузни до контрольно-пропускного пункту; від нього по одному-два шляхи на відділення плаваючих машин до останнього природного укриття; далі до річки кожний колонний шлях розгалужується по числу самохідних переправно - десантних чашин. У складних умовах місцевості кількість колонних шляхів може бути скорочено

При обладнанні командних пунктів максимально використовуються існуючі шляхи і скриті підступи. Всі шляхи ретельно позначаються, особливо в нічний час, для чого застосовуються односторонні знаки, що світяться або металічні бризгозахистні ліхтарі.

Контрольно-пропускний шлях (ْКПГ) звичайно обладнується на перехресті прибережної рокади і фронтального шляху, що йде з району завантажування першого рейсу на самохідні переправно - десантні засоби. Одночасно перекриваються всі існуючі дороги, що не використовуються, які ведуть до переправи. На колонних шляхах, що йдуть від КПП до річки, для організованого виходу послідуючих підрозділів встановлюються комендантські пости і пости регулювання руху.

На ділянці річки, що має слабкі ґрунти або круті обривисті береги, обладнуються з'їзди і виїзди. Крутизна спусків і особливо виходів із води на протилежному березі залежить від можливостей плаваючих машин. Ці можливості дуже великі. Так, ГПТ найбільший похил підйому рівний 20ْ. Разом з тим при виході з води неминуче зволожується грунт і погіршується прохідність спусків. Тому доцільно вибирати спуски крутизною 6-12 .

При обладнанні спусків в йоду, крім того, необхідно враховувати і ухил підводної частини в’їзду (виїзду), по якому машина з плавучого положення виходить на берег, так як зчеплення з мокрим ґрунтами значно понижується. Крутизна підводної частини виїзду повинно бути не більша 6-8' Ділянки річки з крутими берегами, на яких обрив йде під воду, для обладнання десантних переправ використовувати не доцільно.

Перечисленні обмеження значно утруднюють вибір місць для десантних переправ, а пом'якшення спусків, особливо на першому ешелоні форсування, потребує затрати великих сич та часу.

При значній крутизні і обривистих берегах з'їзди підготовлюються за допомогою землерийних і дорожніх машин або вибухових речовин. Для економії часу можна використовувати зарання підготовлені зосереджені заряди ВВ. Для послідуючої підчистки спусків використовують танки або машини з навісним бульдозерним обладнанням . Для укріплення берегів із слабким ґрунтом в місцях входу і виходу машин зміняються елементи дорожніх покрить або місцевих будівельних матеріалів (колоди, хмиз і і лі.), треба замітити, що зусилля, затрачені на підготовку підходів, з'їздів і виїздів, на несприятливих ділянках річки можуть окупитися за рахунок досягнення несподіваного форсування.

Спуски до урізу води обладнуються після пророблення проходів в загороджені, а виходи на протилежному березі - після переправи першого рейсу-розрахунку. Місця виходу машин позначаються односторонніми орієнтованими знаками. На широких річках вони встановлюються на воді і на вихідному березі. Границі переправ на річках позначаються буями і віхами.

Для завантажування бойової техніки на плаваючі машини в безпосередній близькості від урізу роли обладнуються погрузочні площадки. Для цього перш за все використовуються прируслові відмілини (коси, пляжі) і рівні площадки на березі, : закриті ви спостереження противника

Для особового складу комендантської служби і екіпажів плаваючих машин, після того як буде належна безперебійна робота переправи як на вихідному, так і на протилежному берегах, можу і ь обладнуватись поодинокі і парні окопи, відкриті і перекриті пилини.

ІІереправно - десантні і плаваючі машини частіше всього переправляються по обладнаним створам, однак якщо береги пологі, твердий грунт і нема загороджень, то доцільно переправу здійснювати в розгорнутому бойовому строї підрозділу.

Інженерні підрозділи, то виділяються для обладнання десантних переправ забезпечують безперешкодну роботу, організований вихід підрозділів що переправляються до річки і швидку їх переправу на протилежний берег, підтримують порядок на переправі.