Утримання переправи включає :

1. Регулювання руху і контроль за виконанням встановленого порядку на переправах.

2. Нагляд за водною перешкодою.

3. Безпосередню переправу військ.

4. Відновлення або заміну пошкоджених переправних засобів.

5. Підтримання в належному стані підготованих шляхів на переправах.

6. Переніс переправ в запасні місця або перехід одних видів переправ до інших.

7. Проведення рятувальних робіт і заходів по захисту переправних засобів при загрозі руйнування чи пошкоджень.

8. Підтримання постійного зв'язку з підрозділами, що переправляються.

9. Захист особового складу і техніки, виділених для утримання переправ.

10. Охорону переправи.

На шляхах висування до водних перешкод і на переправі організується комендантська, рятувальна і евакуаційна служби.

3. Організація комендантської служби. Склад і обов'язки наряду комендантської служби.

Важливе значення при форсуванні річок має своєчасна і правильно організована комендантська служба при висуванні до річки і на переправах. Вона створюється в цілях організованого і своєчасного виходу військ на переправи, забезпечення безперебійної роботи переправ, а в випадку виходу із строю окремих переправ - для ліквідації скупчень військ і бойової техніки, як на вихідному, так і на протилежному березі річки. Це досягається чітким регулюванням руху підрозділів при висуванні до переправ, підтримуванням встановленого порядку на переправах і контролем за дотриманням дисципліни руху.

Комендантська служба організовується загальновійськовим штабом. На шляхах ведучих, до переправ її несуть підрозділи регулювання руху військ які переправляються, а на переправах підрозділами інженерних військ, призначені для їх утримання. Оскільки комендантська служба розгортається в процесі висування військ до річки. Важливе значення має завчасна її організація і безперервне керування її діями.

Для керування поромною переправою і утриманням порядку призначаються :

• комендант переправи ;

• помічник коменданта ;

• зв’язкові;

• комендантські пости (регулювальники) ;

• розрахунки поромів на чолі з командиром поромів;

• причальні (при швидкій течії) ;

• берегові команди ;

• розрахункові застави;

• пост спостереження за водною перешкодою :

• рятувальна служба.

Комендант переправи назначається із числа тих командирів підрозділів інженерних військ, які обладнували переправу Він знаходиться на вихідному березі, на головному шляху руху військ, в пункті з якого спостерігається якомога більша кількість поромів і відповідає за своєчасне обладнання переправи і правильне її утримання.

Комендант поромної переправи зобов'язаний :

1. Організувати зв'язок..

2. Службу регулювання рухом і охорону переправи.

3. Утримувати в справному стані під’їзні шляхи.

4. Не допускати скупчення військ і бойової техніки на переправі.

5. Приймати міри для швидкого відновлення зруйнованої або пошкодженої переправи.

6. Здійснювати маневр переправами і переправними засобами і керувати рятувальною роботою

7. Слідкувати за правильним виїздом і розміщенням машин на поромах.

8. Слідкувати за правильним рухом поромів на водній перешкоді.

Комендант поромної переправи підпорядковується командиру, підрозділ якого переправляється на даній переправі і відповідному начальнику інженерної служби.

Комендант призначає двох помічників. Перший з них знаходиться на вихідному березі річки. Він зобов'язаний :

1.Своєчасно викликати на переправу чергові підрозділи або затримати їх при виході із строю переправи.

2.Не допустити скупчення підрозділів на березі і своєчасно направляти до місць завантажування на пороми.

3.Своєчасно відправляти пороми на протилежний берег.

Йому підпорядковується комендантські пости від переправи до КПП.

Другий помічник коменданта знаходиться на протилежному березі. Він зобов'язаний

1 .Слідкувати за своєчасним розвантаженням бойової техніки з поромів.

2.Не допускати затримки підрозділів які переправляються на протилежний берег.

3.Організувати повернення поромів на вихідний берег і евакуацію поранених.

Комендантські посій слідкують за дотриманням скритості і швидкості руху підрозділів до переправ, не допускають зупинки і скупчення машин, відповідають за справність шляхів і загороджень, встановлених на проходах в МВЗ Вони виставляються на контрольно-пропускному пункті, розвилках доріг які ведуть до переправ, в місцях завантажування бойової техніки на пороми, біля урізу води при в'їздах (спусках) на переправи і на протилежному березі річки. Берегова команда знаходиться при в'їзді на пором. В завдання берегової команди на час експлуатації поромної переправи входить безперервне підтримання в хорошому стані в'їздів на пором і виїздів з них.

Пост спостереження за водною перешкодою у складі двох чоловік виставляється на КП коменданта переправи. Він веде спостереження за противником, рівнем води в річці, ходом переправи підрозділів, за появою на річці пливучих предметів, за сигналами річкових застав і осіб із складу комендантської служби.

Начальник поста спостереження веде журнал, в якому відмічає коливання рівня води в річні і пливучі по річці предмети. Пост спостереження підпорядковується безпосередньо коменданту переправи.

Для забезпечення захисту переправ від пливучих мін і диверсійних дій противника, на відкритих ділянках поромних переправ необхідно виставляти річкові застави.

Склад річкових застав залежить від ширини водної перешкоди. В них зазвичай включають підрозділи інженерних військ (до взводу). Верхова річна застава розміщується вище ділянки поромної переправи не ближче від 1 до 1,5 км. Низова річна застава виставляється на віддалі 500-700 метрів.

Річні застави займають кругову оборону і виставляють пости спостереження.

Річним заставам виділяють катери, плаваючі транспортери і необхідне бойове і підсилення від військ, а також засоби зв'язку і сигналізації. Вночі або в умовах поганої видимості їм виділяються прожектори і прибори нічного бачення.

Для затримання мін га інших плаваючих предметів, річні застави роблять і утримують протимінні загородження(бони).

Найчастіше протимінні загородження роблять у вигляді бон і сіток або їх комбінацій.

Рятувальна команда складається з офіцера, групи солдатів, що добре плавають, водолазної станції і лікаря або фельдшера з санітаром. Рятувальній команді виділяється катер. Начальники поромів знаходяться на поромах. Вони керують в'їздом машин на пороми, розміщенням машин на поромах, рухом поромів і з'їздом машин з порому.

Для евакуації техніки призначаються чергові тягачі. Рятувально-евакуаційна служба безпосередньо підпорядковується відповідним комендантам переправ. Вона повинна розгортатися з початком переправи підрозділів і зніматись після подолання річки і згортання переправ.

Кожному коменданту переправи необхідно мати зв'язок з своїми помічниками, контрольно-пропускним пунктом, комендантськими постами, річковими заставами і з рятувально-евакуаційною службою.

Для забезпечення безперебійної роботи переправ і здійснення маневру переправними засобами в період форсування крім звичайно діючого зв'язку необхідно створювати додаткову мережу, з допомогою якої комендант переправи міг би керувати переправою підрозділів. Основним засобом зв'язку є радіо.

З цією метою використовуються як переносні радіостанції, так бортові, які встановлені на бойовій техніці і на ГСП. Разом з тим, поряд з радіо зв'язком застосовуються сигнальні ракети, а також електромегафони. Надійний і безперервний зв'язок дозволяє більш ефективній роботі поромної переправи.

Тема №4: „Обладнання і утримання десантних переправ.”

Навчальні питання

1. Призначення десантних переправ і вимоги до них .

2. Інженерне обладнання десантних переправ.

3. Утримання переправ.

1. Призначення десантних переправ і вимоги до них

Десантні переправи призначені для переправи мотострілецьких і артилерійських підрозділів, діючих в першому ешелоні, а також в авангардах і передових загонах. Це пояснюється тим, що сучасні самохідні переправно - десантні машини володіють необхідною маневреністю, здатні рухатись по суші з маршовою швидкістю військ і можуть бути використані для переправи зразу ж після виходу до річки. На десантних переправах можуть переправлятися і послідуючі ешелони .

на цих переправах використовуються самохідні переправно - десантні машини (плаваючі транспортери, пороми), які забезпечують одночасну переправу десантом особового складу з їх бойовою технікою. Крім того, можуть залучатися місцеві переправні засоби (човни, катери, річкові судна і т д.), а також підручні матеріали.

Ще більш вигідні для форсування умови створюються тоді, коли мотострілецькі підрозділи оснащені плаваючими бронетранспортерами чи БМП. В цих випадках спеціальні переправні засоби використовуються тільки для переправи артилерійських, мінометних, протитанкових батарей, зенітних засобів, які входять в склад мотострілецьких підрозділів (частин) або приданим їм для ведення бою.

Таким чином застосування плаваючих БЇР і БМП значно розширило зміст десантного способу переправи військ. Завдяки цим новим засобам десантна переправа одержала свій подальший розвиток.

Переправа підрозділів па плаваючих бойових машинах хоч і відноситься до десантної переправи, але вона суттєво відрізняється від переправи на інженерних самохідних переправочно - десантних машинах.

Бойова плаваюча техніка в даному випадку не повертається на вихідний берег, оскільки переправа на них здійснюється не рейсами а у вигляді послідовного потоку штатних плаваючих бойових машин.

Десантні переправи характеризуються ємкістю, тобто здатністю переправляти за один рейс певну кількість підрозділів з їх бойовою технікою.

Ємкість десантної переправи зазвичай приймається з розрахунку переправи одним рейсом посиленої мотострілецької роти (батареї). На широких річках та інших водних перешкодах десантна переправа може бути створена на дві посилені МСР, а інколи на посилений батальйон ( дивізіон).

Переправа військ на десантних інженерних засобах здійснюється шляхом послідовного здійснення рейсів.

В повний рейс самохідних переправочно - десантних машин входять:

погрузка бойової техніки на вихідному березі, з'їзд у воду, рух від вихідного берега до протилежного, виїзд на берег, вигрузка бойової техніки, з'їзд порожніх плаваючих машин у воду, рух до вихідного берега, вихід із води і подача під погрузку. В окремих випадках, особливо на перших етапах форсування, самохідні переправочно - десантні машини на берег можуть не виходити.

При визначені складу першого рейсу в основу приймаються порядок, прийнятий для переправи і наявність .десантних переправних засобів.

При цьому потрібно прагнути, щоб одночасно переправлявся весь підрозділ, інакше буде ускладнене управління ким при виконанні бойового завдання. Визначаючи склад послідуючих рейсів прагнуть до найкращого використання десантних переправних засобів і максимальної переправи військ.

Вимоги до десантних переправ :

1.Прилегла місцевість до ділянки водної перешкоди де обладнуються десантні переправи, повинна мати розгалужену мережу підходів.

2.Підходи повинні бути скритими і в той же час виключати утворення заторів (пробок).

3.Місцевість повинна володіти хорошими маскувальними властивостями і виключити можливість вести противником наземні спостереження за маневром машин а також завантаженням техніки (посадкою десанту).

4.Маршрути руху повинні бути позначені, вільні від загороджень залишених противником і мати хорошу прохідність.

5.Ухили берегів повинні мати доступну крутизну для самохідних плаваючих засобів.

6.Водна перешкода на ділянці переправи повинна мати достатню глибину а при наявності обмілин, мати твердий (або піщаний грунт), а також швидкість течії повинна бути помірною.

1. Вибір переправи повинен виключити можливість підриву противником гідроспоруд і існуючих мостів.