Загальна характеристика основних розділів

Вступ доцільно писати у два етапи: попередньо і остаточно. Попередньо вступ пишеться на початку дослідження, а остаточно – після того, як написана основна частина пояснювальної записки. У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати свій вибір теми дослідження та сформулювати мету дослідження. Повідомивши, на якому рівні перебуває розробка даної проблеми, студент робить висновки про актуальність свого дослідження. Актуальність наукового дослідження – це його значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності. У вступі також показуються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Огляд нормативно-правових актів України, наукових і навчально-методичних публікацій має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та вад розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати за відповідними розділами пояснювальної записки таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізується, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

У відповідності з метою дослідження ставляться завдання. Завдання – це вказівки, що треба зробити для досягнення поставленої мети. Завдання дослідження можуть включати основні елементи:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження;

- всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду;

- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

- експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблем при певних затратах часу і зусиль;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Після опрацювання матеріалів дослідження можна зробити ряд теоретичних висновків і узагальнень. У процесі аналізу треба дотримуватись наукової етики, не підганяти факти під сформульовані ідеї чи положення. Головні вимоги до наукового викладу результатів – точність, чіткість, стислість.

Остаточні висновки складаються стисло і виразно. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Ці висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й колізії та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Не слід повторювати зміст вступу, розділів і висновків, зроблених у розділах.

Перелік посилань подається після висновків. Використані автором джерела (нормативно-правові акти України, монографії, журнали і збірники, довідкова література) розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Усі посилання повинні бути уніфіковані.

Завершуючи написання дипломної роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати по тексту або оформляти як додатки. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Вступ, кожний розділ і висновки починаються з нової сторінки.