12. Суспільний продукт, відтворення і суспільне багатство

Процес виробництва як основа забезпечення існування людини має постійно відновлюватися.

Процес суспільного відтворення – це постійне й безперервне відновлення результату суспільного виробництва продукту, а також робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та методів організації праці.

На всіх етапах економічного розвитку об’єктивна необхідність відтворення випливає з процесу виробництва матеріальних благ, - економічної основи життя людського суспільства. Не можна жити, не споживаючи матеріальних благ, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.

Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту. Воно охоплює чотири стадії його руху – власне виробництво, розподіл, обмін, кінцеве споживання. Типовим для ринкової економіки є розширене відтворення сукупного суспільного продукту, що означає зростання його обсягів, поліпшення структури і якості.

Існує два типи розширеного відтворення:

Екстенсивний передбачає зростання на незмінній основі, залучення додаткових ресурсів – трудових, матеріальних і фінансових;

Інтенсивний –зростання виробництва за рахунок підвищення його ефективності (впровадження нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці).

В результаті суспільного виробництва створюється сукупний суспільний продукт.

Сукупний суспільний продукт представляє собою всю масу матеріальних благ та послуг, що вироблені в суспільстві за певний період часу, як правило, за рік.

Узагальнюючим результативним показником виробничої діяльності суспільства виступає сукупний суспільний продукт. Він являє собою всю суму матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу (як правило, за рік).

Залежно від того, які елементи включають до його складу, слід розрізняти валовий суспільний продукт, кінцевий суспільний продукт, валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.

Валовий суспільний продукт (ВСП) статистичні органи розглядають як суму виробленої за рік (чи інший проміжок часу) валової продукції всіх галузей матеріального виробництва: промисловості, будівництва, сільського і лісового господарства, зв’язку, торгівлі та інших видів діяльності).

У кінцевому підсумку валова продукція всіх галузей економіки включає повторний рахунок різних елементів проміжного продукту (сировина, матеріали). Він навіть приблизно не відображає тієї суми благ, які створені суспільством для задоволення своїх потреб.

Кінцевий суспільний продукт (КСП) являє собою всю масу виробленої за певний період часу готової продукції.

За своїм речовим змістом він складається з:

- готових до особистого споживання предметів споживання;

- готових до виробничого використання засобів праці.

Отже, кінцевий продукт є лише частиною валового продукту, яка у вигляді готової продукції надходить у розпорядження суспільства й використовується для споживання населення, відновлення зношених протягом року засобів праці та нагромадження.

КСП на відміну від ВСП, не включає проміжного продукту, а також незавершеного виробництва та будівництва і виключає повторний рахунок матеріально-виробничих затрат.

Розраховується кінцевий продукт як сума валової продукції тих галузей виробництва, де формується готовий продукт (наприклад, деталі до автомобіля виготовляють багато підприємств, але враховуються вони лише один раз у вартості вантажного автомобіля).

Валовий національний продукт (ВНП) складається з кінцевого продукту і вартості виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг. Він розраховується як сума кінцевих доходів або витрат. Його складові частини такі:

- вартість спожитих населенням предметів споживання і послуг;

- вартість державних закупок;

- капітальні вкладення;

- сальдо платіжного балансу.

Валовий внутрішній продукт (ВВП). Він представляє собою вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни. Наприклад, доходи, які одержала компанія “Кока-кола” від виробництва продукції в Україні, є частиною ВНП США, а не ВНП України. Але такі доходи становлять частину ВВП України, бо вони вироблялись в Україні.

Чистий продукт – частина ВНП, якщо з нього вирахувати вартість тих засобів праці, які витрачаються на відшкодування їх зношеної частини; це реальний доход, який суспільство може використати для особистого споживання, а також для розширення виробництва.

Чистий продукт поділяється на:

- необхідний – частина чистого продукту, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили в сфері виробництва (витрати на одяг, житло, задоволення культурних і соціальних потреб);

- додатковий – це надлишок над необхідним продуктом (для розширення виробництва, повнішого задоволення духовних потреб суспільства).

Норма додаткового продукту ( ):

, n – додатковий продукт; Н – необхідний продукт.

Суспільне багатство як економічна категорія зумовлено розвитком продуктивних сил, кількісним зростанням і якісним ускладненням потреб виробництва та споживання.

Найважливішою ознакою суспільного багатства є застосування при його створенні суспільної праці Остання є не лише джерелом усіх створюваних матеріально-речових та духовних благ, а й необхідною умовою розвитку самої людини, поза творчою діяльністю якої блага втрачають якості соціального або суспільного багатства.

Суспільне багатство як економічну категорію не слід розуміти примітивно — як антипод бідності та синонім розкоші. Суспільне багатство є сукупністю результатів праці, матеріалізованих у різних сферах діяльності і об’єктивно необхідних даному суспільству для нормального проходження процесу відтворення в конкретних соціально-економічних і природно-історичних умовах Останні визначають структуру багатства, тобто можливість і необхідність вкладення суспільством живої та уречевленої праці в ті чи інші матеріальні передумови процесу відтворення. Без врахування останніх неправомірно проводити загальні чи порівняльні оцінки ефективності такої структури.

Отже, суспільне багатство (СБ) – сума матеріальних і духовних благ, які є в розпорядженні суспільства.

Воно нагромаджувалось суспільством протягом усієї історії його виробничої діяльності. Основна його частина – матеріальне багатство.

У структурі СБ вирізняють:

• виробничі фонди (основні і оборотні);

• основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, житлові будинки, культурно-освітні і спортивні об’єкти);

• особисте майно населення;

• природні багатства (ліси, земля, вода, корисні копалини).