56. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції

Одним із найважливіших елементів ринкового механізму є конкуренція. Без конкуренції ринкові відносини теоретично уявити неможливо, а практично вони просто не можуть існувати.

Конкуренція-категорія досить суперечлива. Одні економісти стверджують, що конкуренція – це велике благо, інші наполягають на тому, що конкуренція - велике зло для економіки. Отже, треба з’ясувати що таке конкуренція і до чого вона призводить.

Конкуренція (від латинського “concurere’’-зіткнення)- це форма економічних відносин між суб’єктами ринкового господарства , в яких виражається суперництво за найбільш вигідні умови виробництва, продажу, купівлі товару. Конкуренція як економічна категорія-це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найвищих прибутків.

Головною рисою конкурентного ринку є наявність великої кількості незалежно діючих продавців, які пропонують свою продукцію на ринку. Прикладом цього є сільськогосподарські ринки, фондова біржа, ринок іноземних валют та інші. Конкуруючі фірми виробляють стандартизовану, або однорідну продукцію. На конкурентному ринку окремі фірми здійснюють незначний контроль над ціною продукції, вони не впливають на ринкову ціну. Кожна фірма виробляє невелику кількість продукції від загального обсягу виробництва, і тому збільшення або зменшення її випуску не буде відчутно впливати на загальну пропозицію або на ціну продукту. Новостворені фірми можуть легко приєднуватися до галузі, якщо передбачають можливості отримання прибутку, а вже існуючі можуть залишатися в цій справі, навіть якщо вони починають втрачати певну частину доходів. Оскільки частка кожної фірми у загальному обсязі пропозиції незначна, окрема конкурентна фірма не може впливати на ринкову ціну, яка встановлюється на основі сукупного попиту та пропозиції. Конкурентна фірма не має цінової політики, тобто здатності регулювати ціну. Фірма може лише пристосуватися до ринкової ціни, яку вона повинна розглядати як дану величину, що визначається ринком. Конкурентний продавець –це, швидше, той, хто погоджується з ціною, ніж той, хто диктує ціну. Продавці конкурують між собою з приводу виробництва товарів, необхідних для споживачів. Всіма засобами вони намагаються привернути покупця до себе, щоб скоріше реалізувати свої товари. А це можливо насамперед через зниження цін. Той з продавців, хто не хоче або не може знизити ціни на товари, програє. Суперництво між продавцями і покупцями вигідне для всіх: і для виробників, і для споживачів. Воно дозволяє поставити на ринок потрібні товари, оскільки виробники розуміють, що в разі незадоволення потреб споживачів, це зроблять їх конкуренти. Одночасно виробники намагаються працювати ефективно, знижуючи витрати і збільшуючи обсяг виробництва, що обумовлює економію ресурсів, зниження цін і підвищення життєвого рівня людей. А багаті люди-це багата держава. Отже виграє і економіка, і суспільство в цілому. Покупці також конкурують між собою і, звичайно, виграють ті, хто має більше грошей і може заплатити високу ціну.

Умови , в яких відбувається конкуренція, економісти називають структурою ринку. Структура ринку-це кількість покупців і продавців на ринку та їх можливості.

Як і чому виникає конкуренція? Оптимального становища на ринку господарюючі суб’єкти досягають в результаті отримання ними економічної самостійності. Тобто коли вони отримують право володіння, користування, розпорядження виробленою продукцією. В той же час економічна самостійність породжує прагнення виділитися серед рівних, довести свої переваги, утвердити своє панування, забезпечити собі більш вигідне становище, більший прибуток і т. д. Це породжує між економічно самостійними й відокремленими господарськими одиницями певне суперництво, боротьбу, яка й отримала назву конкуренції

Суть конкуренції проявляється і в тому, що вона , з одного боку, створює такі умови, за яких покупець на ринку має безліч можливостей для придбання товарів, а продавець-для їх реалізації. З іншого боку, в обміні беруть участь дві сторони, кожна з яких ставить свій інтерес вище інтересу партнера. В результаті і продавець, і покупець при укладанні угоди повинні йти на взаємний компроміс при визначенні ціни, інакше угода не відбудеться, а кожен з них понесе збитки. Неодмінною умовою конкуренції є незалежність суб’єктів ринкових відносин від певних вищих і зовнішніх сил. Ця незалежність проявляється, по-перше, в можливості самостійно приймати рішення про виробництво або про купівлю товарів та послуг; по-друге, у свободі виборів ринкових партнерів. У процесі конкуренції господарюючі суб’єкти контролюють один одного. Конкуренція є головним інструментом врегулювання пропорцій суспільного виробництва в умовах ринку.

Окремі конкурентні підприємства стикаються у своїй діяльності з кривою попиту, яка є зовсім еластичною. Окрема фірма не може збільшити ціну, обмежуючи обсяг випуску і не потребує вона і нижчої ціни, щоб збільшити обсяг продажу. Якщо єдиний виробник збільшує або зменшує випуск за незмінних обсягів виробництва на всіх інших конкуруючих підприємствах, то це не впливає суттєво на загальний обсяг пропозиції і ринкову ціну. Крива попиту на продукцію є в той же час кривою доходу.

Валовий доход визначається множенням ціни на відповідну кількість продукції, яку фірма може продати. Граничний доход-постійна величина, оскільки він збільшується на постійну суму з кожною додатковою проданою одиницею. Тобто граничний доход-збільшення валового доходу.

В умовах чистої конкуренції ціна товару постійна і для окремої фірми, додаткові одиниці можуть бути продані без зниження ціни продукту. Граничний доход постійний в умовах чистої конкуренції, бо додаткові одиниці можуть бути продані за постійну ціну.

Сутність конкуренції глибше розкривається у дії відповідного закону-закону конкуренції.

Закон конкуренції –об’єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між відособленими товаровиробниками ( у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції - з іншого боку, внаслідок чого підприємці змушені знижувати витрати виробництва, покращувати якість товарів і послуг тощо.

Його дія для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва й систем заробітної плати тощо.

Конкуренція є важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму. Тому не випадково Шумпетер визначив конкуренцію як суперництво старого з новим, тобто з новими технологіями, новими формами організації, новими товарами.

Позитивні наслідки конкуренції.

• Сприяє розвитку НТП

• Примушує економити ресурси,сприяє зниженню цін

• Веде до покращення якості продукції й обслуговування споживачів

• Вирівнює норму прибутковості і рівень з/п у всіх сферах економіки

Негативні наслідки конкуренції.

• Створює умови для безробіття,інфляції та банкрутства окремих підприємців

• Веде до збільшення диференціації доходів і створює умови для їх несправедливого розподілу

• Сприяє виникненню економічних криз

• Виступає важливим фактором монополізації економіки.

57. Досконала конкуренція – суть та умови

Досконала конкуренція - це ринкова ситуація, що характеризується наступними умовами:

1) великою кількістю незалежно діючих покупців і продавців;

2)випуском однорідного продукту (для продажу пропонуються однакові товари і послуги);

3) повним знанням ринкових цін і обсягів випущеної продукції (покупці і продавці мають однакові знання про ринок);

4) вільним входом на ринок і виходом з нього покупців і продавців.

Проаналізуємо ці умови.

Велика кількість покупців і продавців.

При досконалій конкуренції існує так багато виробників (продавців), що кожен з них знає про те, що сам він не може помітно вплинути на зміну ринкової ціни через зміну кількості виробленої продукції. Отже, кожна конкуруюча фірма погоджується з ринковою ціною і пристосовується до неї.

Випуск однорідного продукту.

При досконалій конкуренції продукція однієї фірми не відрізняється від продукції інших фірм на ринку. Але товар відрізняється рекламою, упаковкою, середовищем реалізації.

Повне знання ринкових цін та обсягів випущеної продукції.

При досконалій конкуренції необхідно, щоб покупці і продавці мали повне уявлення про відповідні економічні та технологічні умови. Покупці повинні мати всю цінову інформацію. Продавці також повинні мати доступ до будь-якої цінової чи технологічної інформації.

Вільний вхід і вихід з ринку покупців і продавців.

Досконала конкуренція передбачає, що всі ресурси є повністю мобільними (рухливими).Тобто всі покупці можуть вільно входити на ринок і виходити з нього без серйозних законодавчих, технологічних, фінансових та інших перешкод, які б заважали виникненню нових фірм чи збуту їх продукції на конкурентних ринках.

Аналіз досконалої конкуренції показує шляхи і способи найефективнішого розміщення ресурсів за певних умов, а також допомагає осмислити таку економічну систему, в якій рух товарів, послуг і ресурсів був би безперешкодним.

Досконала конкуренція застосовує такі способи:

1. Поліпшення якості продукції. Відомо, що одна продукція може мати різну якість на різних підприємствах. Причиною цього є в основному порушенням технології виробництва. Крім, технічної дисципліни тут можливо використання технічних навичок, які становлять комерційну таємницю.

2. Використання реклами. Усі рекламні заходи розраховані на те, що привернути увагу покупців, надати їм повну про споживчі властивості товару, споживача зробити придбання, нагадати споживачу про існування того чи іншого товару.

3. Умови, що пов’язані з придбанням товару. Фірма зобов’язується здійснювати рекламу виробу, надавати запасні частини, провадити безплатні консультації, що до використання свого товару.

58. Недосконала конкуренція, її види

У теперішній ринкові економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень.

Недосконала конкуренція – це ринкова ситуація ,коли підприємство, чи об’єднання підприємств, виробляє і поставляє таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни.

Недосконала конкуренція - конкуренція між крупними компаніями (всередині монополізованого сектора) і дрібними та середніми фірмами. Це боротьба за монополізацію ринків збуту, джерел сировини, енергії, за отримання державних контрактів, кредитів, за володіння інтелектуальною власністю(патентами, ліцензіями тощо). Її найважливіші риси - встановлення монопольно високих цін і привласнення на цій основі монопольно високих прибутків. Особливістю недосконалої конкуренції є й те, що вона все більше переміщається зі сфери обігу у сферу виробництва.

Різновидом недосконалої конкуренції –є нечесна конкуренція, що ведеться переважно неекономічними методами (підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, укладання таємних угод про єдину політику цін тощо).

Отже, недосконала конкуренція означає, що виробник має можливість впливати на встановлення ціни. Прикладом недосконалої конкуренції є наявність олігополії, монополістичної конкуренції та монополії.

Монополія – це ринок, на якому кількість продавців (підприємств) така незначна, що кожен продавець може впливати на загальне пропонування (через виробництво) і ціну товару.

Олігополія – характеризує таку ситуацію в умовах недосконалої конкуренції, коли виробництво в галузі контролюється невеликою кількістю виробників.

Більшість фірм намагаються переконати покупців, що їх товари і послуги найкращі. Ринок не буде вже вільно конкурентним, якщо багато компаній продаватимуть на ньому подібні товари, переконуючи покупців, що саме їхні товари з новими, поліпшеними властивостями, є чи найдешевшими, чи особливими тощо. Такий ринок, де велика кількість продавців пропонують подібні, але неоднакові товари, називається монополістичною конкуренцією.

Отже, монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, при якій відносно велика кількість виробників пропонує схожу, але не однакову продукцію. Якщо для досконалої конкуренції необхідною умовою є присутність сотень чи тисяч фірм, то для монополістичної достатньо 25, 30 чи 70 фірм.

Можна сформулювати декілька важливих ознак монополістичної конкуренції:

Кожна фірма володіє відносно невеликою часткою всього ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною;

Наявність порівняно невеликої кількості фірм гарантує можливість таємної змови, узгоджених дій фірм з метою обмеження обсягу виробництва, штучного підвищення цін;

Чисельність фірм у галузі виключає їх взаємозалежність. Кожна фірма визнає свою політику, не враховуючи можливої реакції збоку конкуруючих з нею фірм.

У протилежність до чистої конкуренції, одним із головних ознак монополістичної конкуренції є також диференціація продукту. Надання товару унікальних якостей називається товарною диференціацією. Фірми в умовах чистої конкуренції виробляють стандартизовану або однорідну продукцію.

Уявні відмінності диференціації товару створюються за допомогою реклами, упаковки, використання торгових знаків і торгових марок. При цьому диференціація продукту може приймати низку різних форм.

Якість продукту. Продукти можуть розрізнятися за своїми фізичними або якісними параметрами. Розбіжності включаючи функціональні особливості, матеріали, дизайн та якість роботи є надзвичайно важливими рисами диференціації продукту;

Послуги. Послуги та умови, пов’язані з продажем продукту, є важливими аспектами диференціації продукту. Репутація фірми, гарне обслуговування покупців, наявність гарантії або кредиту є аспектами диференціації продукту пов’язаними з послугами.

Розміщення. Продукти можуть бути також диференційовані на основі розміщення та доступності.

Стимулювання збуту та упаковка. Диференціація продукту може також бути результатом розбіжностей створених за допомогою реклами, упаковки, та використання торгових знаків та торгових марок.