
- •4.2. Глобалізація: шлях до порятунку людства або нова світова війна?
- •2001 Року. Нарешті стало зрозуміло, що триває справжня війна, як з «того», так і з «іншого» боку, з використанням новітніх технічних та ідеологічних засобів.
- •Двома видами влади, то володієш політичною владою – це не більше
- •Література
Література
1. Азроянц Э. Глобализация: катастрофа или путь к развитию? / Азроянц Э. – М.: «Новый век», 2002. – 416 с.
2. Бжезинський Зб. Велика Шахівниця. Американська першість та її стратегічні імперативи / Бжезинський Зб. – К.: «Лілея – НВ», 2000. – 236 с.
3. Бодрийяр Ж. Идеальное преступление / Бодрийяр Ж. Пароли. От фрагмента к фрагменту. – Екатеринбург: «У-ФАКТОРИС», 2006. – С. 43–45.
4. Bryan L., Farrell D. Market Unbound: Unleashing Global Capitalism / Bryan L., Farrell D. – N. Y.: «John Wiley & Sons», 1996. - 268 p.
5. Егишянц С.А. Тупики глобализации. Торжество прогресса или игры сатанистов? / Егишянц С.А. – М.: «ВЕЧЕ», 2004. – 448 с.
6. Заграва Є. Глобалізація і нації / Заграва Є. – К.: «Фенікс», 2002. – С. 38–64.
7. Земляной С. Война ХХІ века / Земляной С. - Независимая газета. – від 6.10.1999.
8. Иноземцев В.Л. Глобализация – наивная мечта ХХ века / Иноземцев В.Л. // Человек. – 2003. – № 5. – С. 38–45.
9. Кисельов М.М. Екополітичні зрізи глобалізації / Кисельов М.М. // Практична філософія. – 2002. – № 1. – С. 111–122.
10. Коллонтай В.М. Постколониальный мировой порядок / Коллонтай В.М. // Грани глобализации. – М.: «Alpina publisher», 2003. – С. 350–360.???
11. Кримський С. Смисл постісторії / Кримський С. // Філософська думка. – 2006. – № 4. – С. 22–36.
12. Неклесса А.И. Конец цивилизации, или конфликт истории / Неклесса А.И. // Мировая экономика и международные отношения. –1999. – № 3. – С. 32–38.
13. Пантин В.И. Глобальное видение истории и современность / Пантин В.И. // Философские науки. – 2004. – № 7. – С. 76–82.
14. Пачкория А.С. К вопросу о самоотрицании войны / Пачкория А.С. // Отчуждение человека в перспективе глобализации мира – СПб.: «Петрополис», 2001. – С. 240–258.
15. Петровский С.А. Ядерное сдерживание в глобальном мире / Петровский С.А. // Философские науки. – 2004. – № 12. – 5–23.
16. Петровский С.А. Ядерное сдерживание в глобальном мире / Петровский С.А. // Философские науки. – 2005. – № 3. – С. 59–73.
17. Рамоне И. Геополитика хаоса / Рамоне И. – М.: «ТЕИС», 2001. – 128 с.
18. Смыслов Д.В. Куда идет мировая валютная система?/ Смыслов Д.В. // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – № 8. – С.?
19. Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар / Стігліц Дж. – К.: «КМ Академія», 2003. – 252 с.
20. Тредденик Дж. Глобализация, международная безопасность и НАТО / Тредденик Дж. // США. Канада: экономика, политика, культура. – 2004. – № 3. – С. 70–85.
21. Хансен Дж. Україна і глобалізаційні економічні процеси / Хансен Дж. // Виклик глобалізації. – К.: «СТИЛОС», 2001. – С.?
22. Hantington Samuel P. Who International Primacy Matters / Hantington Samuel P. // International Security. – Spring, 1993. – P. 83.
23. Шлаєн О. Аллах акбар? Міжнародний тероризм і небезпеки для загальнолюдських цінностей / Шлаєн О. // Політична думка. – 2002. – № 1. – С. 98–107.
24. Yergin D., Stanislaw J. Market Unbound: Unleashing Global / Yergin D., Stanislaw J. – N.Y., : «….», 1996. - ?
???
5. Bryan L., Farrell D. Market Unbound: Unleashing Global Capitalism. – N. Y..: « « , 1996. - ?
?24. Yergin D., Stanislaw J. Market Unbound: Unleashing Global. – N.Y., : «….», 1996. - ?
?25. Hantington Samuel P. Who International Primacy Matters // International Security. – Spring, 1993. – P. 83.
* * Існує доволі обґрунтована версія, що саме кланом Рокфелерів, за посередництвом їх емісарів Якоба (Джекоба) Шиффа, власника другого за величіною банку США – Kuhn, Loeb & Co, та Ізраїля Гельфанда ( відомого в Росії під прізвищем «Парвус»), фінансувалися Лютнева та Жовтнева революції 1917 року. Відомо, що так звані «більшовики», всупереч поширеній точці зору, фінансувалися не німецьким генштабом, а німецькими
банками, підконтрольними клану Ротшильдів за дорученням Рокфелерів. Подібну точку зору, зокрема, висловлює американський дослідник Ентоні Саттон у відомій книзі «Уолл-стрит та більшовіцька революція».