
- •Передмова
- •I. Початкові відомості
- •1. Що таке комп'ютер
- •1.1. Основн³ поняття
- •1.2. Як був винайдений комп’ютер
- •1.3. Принципи фон Неймана
- •1.4. Поняття про пеом
- •1.5. Принципи роботи комп’ютера
- •1.6. Представлення інформації в комп’ютері
- •1.7. Причини успіху персональних комп’ютерів
- •Контрольні питання
- •2. Будова персонального комп'ютера
- •2.1. Основн³ блоки пеом
- •2.2 Додаткові пристрої
- •2.3. Логічні пристрої комп’ютера
- •2.3.3. Оперативна пам'ять
- •2.3.5. Контролери і шина
- •2.3.6. Bios
- •2.5. Дисководи
- •2.6. Пристрої cd-rom
- •2.7. Клав³атура
- •2.7.1. Алфав³тно-цифрова клав³атура
- •2.7.2. Десяткова цифрова клав³атура
- •2.7.3. Функц³ональна клав³атура
- •2.7.4. Додаткова клав³атура
- •2.8. Принтери
- •2.9. Пристрої резервного копіювання
- •2.10. Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •3. Програмне забезпечення ïåîì
- •3.1. Різновидності програм для комп'ютерів
- •3.2. Системні програми
- •3.2.1. Операційна система
- •3.2.2. Драйвери
- •3.2.3. Допоміжні програми (Утиліти)
- •3.2.4. Тестові програми
- •3.2.5. Програми керування комп’ютерною мережею.
- •3.3. Прикладні програми
- •3.4. Інструментальні системи
- •3.5. Програмне забезпечення як товар
- •3.6. Захист програм в³д коп³ювання
- •3.7. Нумерац³я верс³й програм
- •4.2. Основні складові частини dos
- •5. Файли і каталоги на дисках
- •5.1. Поняття про файл
- •5.2. Використання шаблона
- •5.3. Логічні й електронні диски
- •5.5. Поняття про каталог
- •5.6. Шлях до файла
- •6. Основи роботи з операційною системою dos
- •6.1. Введення команд
- •6.1.1. Запрошення dos
- •6.1.2. Редагування команд
- •6.2. Типи команд dos
- •6.3. Робота з файлами та каталогами в dos
- •6.3.1. Створення текстових файлів
- •1 Fіle(s) copied
- •6.3.2. Знищення файлів
- •6.3.3. Заміна назви файлів
- •6.3.4. Копіювання файлів
- •6.3.5. Пошук файлів на диску
- •6.3.6. Відновлення втрачених файлів
- •6.3.12. Зміна активного дисководу
- •6.3.13. Зміна активного каталога
- •6.3.14. Встановлення та відміна режиму перевірки при записуванні на диски
- •6.3.15. Форматування дискет
- •6.3.16. Перевірка дисків
- •6.3.17. Програми загальносистемного призначення
- •7.2. Можливості Norton Commander
- •7.3. Запуск програми Norton Commander Запуск Norton Commander здійснюється набором у командному рядку команди
- •7.4. Одержання допомоги в програмі Norton Commander
- •7.5. Використання мишки в програмі Norton Commander
- •8. Norton Commander: панелі і функціональні клавіші
- •8.1. Зміст панелей Norton Commander
- •8.2. Керування панелями Norton Commander
- •8.3. Використання функціональних клавіш у програмі Norton Commander
- •8.4. Головне меню програми Norton Commander
- •9. Norton Commander: робота з файлами та каталогами
- •9.1. Вибір групи файлів у програмі Norton Commander
- •9.2. Перегляд файлів у програмі Norton Commander
- •9.3. Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •9.4. Обробка помилок на дисках в програмі Norton Commander
- •9.5. Робота з архівними файлами
- •9.6. Меню команд користувача Norton Commander
- •9.7. Створення нового каталогу в програмі Norton Commander Для того, щоб створити новий каталог необхідно:
- •9.8. Копiювання інформації в програмі Norton Commander Для копіювання інформації можна скористатися кількома способами, один з яких ми розглянемо. Для того, щоб скопіювати інформацію, необхідно:
- •9.9. Перенесення інформації в програмі Norton Commander Для перенесення інформації можна скористатися кількома способами, один з яких ми розглянемо. Для того, щоб перенести інформацію, необхідно:
- •9.10. Перейменування інформації в програмі Norton Commander Для того, щоб змінити назву інформації, необхідно:
- •9.11. Знищення інформації в програмі Norton Commander Для того, щоб знищити інформацію, необхідно:
- •Контрольні питання
- •IV. Робота із програмою Windows
- •10. Загальні відомості про Windows
- •10.1. Історія створення Windows
- •10.2. Використання мишки в Windows
- •10.3. Типи вікон в програмі Windows
- •10.4. Елементи в³кна Windows
- •10.4.1. Заголовок в³кна
- •10.4.2. Рядок головного меню в³кна
- •10.4.3. Смуги прокручування
- •10.4.4. Панель ³нструмент³в
- •10.4.5. Рядок стану
- •10.5. Переключення між вікнами в програмі Windows
- •10.6. Робота з вікнами в програмі Windows
- •10.6.1. Плавна зм³на розм³р³в в³кна
- •10.6.2. Технолог³я роботи з д³алоговими в³кнами
- •10.7. Робочий стіл Windows
- •10.8. Панель задач Windows
- •11. Робота з об’єктами у Windows
- •11.1. Перегляд змісту папок
- •Розкривається
- •11.2. Технологія роботи з папками
- •11.3. Створення нових папок
- •11.4. Створення ярлика об’єкту
- •11.5. Виділення об’єктів
- •11.6. Копіювання об'єктів
- •11.7. Перенесення об’єктів.
- •11.8. Знищення об’єктів.
- •11.9. Перейменування об’єктів
- •11.10. Відміна операцій
- •11.11. Використання правої кнопки мишки
- •12. Робота з меню та налагодження Windows
- •12.1. Системне меню.
- •Різних рівнів
- •12.2. Папка “Мой компьютер”
- •12.3. Налагодження системи
- •Діалогового вікна “Дата/время”
- •12.4. Папка “Корзина”.
- •12.5. Робота з папками та файлами за допомогою провідника
- •12.6. Структура дерева папок на диску
- •12.7. Вимкнення комп’ютера
- •13.2. Переваги Linux перед іншими ос.
- •13.3. Порівняння дистрибутивів Linux
- •14. Структура Linux
- •14.1. Склад ос Linux
- •14.2. Опис структури каталогів
- •14.3. Визначення типів файлів.
- •15. Робота з системою та налагодження Linux
- •15.1. Реєстрація в системі.
- •15.2. Робота з процесами. Що таке процес
- •15.3. Типи процесів.
- •15.4. Під’єднання апаратних засобів
- •15.5. Друк файлів.
- •15.6. Практичні поради
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
3.3. Прикладні програми
Прикладне програмне забезпечення — це окрем³ програми та ¿хн³ комплекси, як³ призначен³ для конкретного практичного використання.
Пакети прикладних програм — це набори програм, призначених для виконання певних роб³т, що функц³онують як одне ц³ле (Рис.3.2.). З пакет³в прикладних програм, що використовуються для ПЕОМ, можна в³дзначити:
Програми користувача — це програми, як³ складають користувачі для власних потреб, тобто це власн³ програми. Необх³дн³сть створення програм користувачем обумовлена тим, що розробники стандартних пакет³в прикладних програм не в змоз³ врахувати вс³ особливост³ та потреби кожного користувача комп’ютера. Тому, щоб задовільнити власн³ потреби, як³ в³др³зняються в³д стандартних, користувачу доводиться розробляти власн³ програми.
Для ÏÅÎÌ розроблені сотні тисяч різноманітних прикладних програм різних за призначенням. Найчастіше використовують програми:
редактори текстів — призначені для підготовки текстів (документів) на комп’ютері;
графічні редактори — призначені для створення та редагування р³зних малюнк³в та граф³чних зображень;
видавничі системи — призначені для підготовки документів типографічної якості;
табличні процесори — призначені для обробки табличних даних;
системи управління базами даних (СУБД) — призначені для обробки масивів інформації;
системи автоматизованого проектування (САПР) — для креслення і конструювання різних механізмів за допомогою комп’ютера;
програми економ³чного призначення — для ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності і фінансового аналізу діяльності підприємств.
Деякі з них призначені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку: нарахування заробітної плати, обліку товарів, матеріалів на складах тощо.
Рис.3.2. Класиф³кац³я пакет³в прикладних програм
3.4. Інструментальні системи
Інструментальні системи (системи програмування, які забезпечують створення нових програм для комп’ютера).
Навіть при наявності десятків тисяч програм для ІВМ РС, користувачам може знадобитися таке, чого не роблять (чи роблять, але не так) наявні програми. У таких випадках варто використовувати системи програмування – системи для розробки нових програм.
Сучасні системи програмування для персональних комп’ютерів надають користувачу потужні і зручні засоби для розробки програм:
компілятор, здійснюючий перетворення програм на мові програмування в програми у машинних кодах, як³ збер³гаються у файлах типу “.COM” або “.EXE” ³ як³ можна запускати на виконання вже самост³йно, тобто без систем програмування;
інтерпретатор, здійснюючий безпосереднє виконання тексту програми на мові програмування високого рівня;
бібліотеки програм, що містять раніше підготовлені програми, якими можуть користуватися програмісти;
різні допоміжні програми, наприклад, відлагоджувачі, програми для одержання перехресних посилань тощо.
Останн³м часом з’явилась велика к³льк³сть р³зноман³тних засоб³в програмування, котрі є комплексом, що складаºться з потужного текстового редактора, в³длагоджувача, б³бл³отеки корисних програм тощо. Та обов’язковою ¿хньою складовою º комп³лятор або ³нтерпретатор. Це так³ системи як Турбо-Паскаль, Турбо-С, Турбо-Бейсик, Delphi, Visual Basic тощо.