МИСГЕРСГВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Рекомендовано до друку

Вченою радою УАД

(Протокол від 27. 12. 99 р. № 2/537)

В. Ц. ЖИДЕЦЬКИИ, В. С. ДЖИГИРЕИ, О. В. МЕЛЬНИКОВ

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Видання друге, стериотипне

Львів «Афіша» 2000

ББК 65.9(2)248

Ж 691

УДК 658.382.3

В. Ц. Жидецький, В. С.Джигирей, О. В. Мельников. Основи охорони

праці. — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

Навчальний посібник розкриває складну систему правових, соціально-економічних,

організаційно-технічних і лікувально-профіпактичних заходів та засобів, спрямованих на

збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В ньому подано сучасні

дані щодо законодавчої та нормативної бази в галузі охорони праці. Викладено основні

поняття та визначення, що стосуються вказаної галузі, розглянуто шкідливі та небезпечні

фактори виробничого середовища і трудового процесу, вплив останніх на здоров'я та

працездатність людини, висвітлено основні заходи та засоби, спрямовані на створення

безпечних та нешкідливих умов праці. Посібник містить також основні відомості з питань

пожежної безпеки.

Для студентів вищих закладів освіти. Може бути корисним викладачам, спеціалістам

з охороІЧи праці, а також керівникам, інженерно-технічним працівникам промислових

підприємств та інших об'єктів народного господарства*України.

Рецензенти:

д-р техн. наук, проф. Г. Г. Гогіташвілі (Державний університет „Львівська політехніка")

С. В. Кравченко, головний спеціаліст відділу з питань охорони праці

Львівської обласної державної адміністрації

Е«ЯІО

б 1

-»_

Isbn 966-95063-6-0 в. Ц. Жидецький,в. С. Джигирей,

О. В. Мельников, 1999

«Афіша», 1999

ПЕРЕДМОВА

Одна з найважливіших державних задач — охорона життя та

здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення

безпечних та нешкідливих умов праці. Відповідно до Наказу

Міністерства Освіти України „Про вдосконалення навчання з охорони

праці й безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах освіти

України" від 02. 12. 1998 р. № 420 з метою забезпечення виконання

вимог Державної програми навчання та підвищення рівня знань

працівників, населення України з питань охорони праці на 1996—2000

роки, інших чиннних законодавчих та нормативних актів, починаючи

з 1999/2000 навчального року при підготовці фахівців відповідних

освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється вивчення дисципліни

„Основи охорони праці".

В навчальному посібнику, написаному відповідно до програми

нормативної дисципліни „Основи охорони праці" для вищих закладів

освіти, затвердженої Міністерством освіти України, наведені основні

відомості щодо правових та організаційних питань, основ фізіології,

гігієни праці та виробничої санітарії, основ техніки безпеки та пожежної

безпеки. Окрім того, автори вирішили за доцільне розглянути

в посібнику низку важливих, на їх думку, питань, що не ввійшли до

вищезгаданої програми курсу: фінансування охорони праці, індивідуальні

засоби захисту, знаки'безпеки, системи опалення, гігієнічна класифікація

праці та інші. В кінці посібника дано перелік основних законодавчих та

нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу.

Зміст посібника відображає сучасний стан законодавчої та нормативної

бази охорони праці, що постійно вдосконалюється та доповнюється,

а також результати досліджень, проведених останнім часом.

Викладений у навчальному посібнику матеріал покликаний дати

майбутнім фахівцям необхідні знання, реалізація яких на практиці сприятиме

покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню

професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

Навчальний посібник написаний викладачами та науковцями

Української академії друкарства, Українського державного

лісотехнічного університету: передмова, вступ, пункти 2.1—2.6, 2.12,

4.1—4.4, 4.6 — В. Ц.Жидецьким; пункти 2.7—2.11, 3.1—3.4 —

В. С. Джигиреєм; пункти 1.1—1.7 — В. Ц. Жидецьким спільно

з О. В. Мельниковим; пункти 2.13, 4.5 — В. Ц. Жидецьким спільно

з В. С. Джигиреєм.

Автори будуть вдячні за зауваження та побажання щодо покращення

посібника, які можна надсилати за адресою: 79005 м. Львів,

вул. К. Левицького, буд. 4, ПТВФ „Афіша".

ВСТУП

ОХОРОНА ПРАЦІ ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЧИННИК

І ГАЛУЗЬ НАУКИ

Коли люди гинуть на війні або вмирають від невиліковних хвороб,

з цим злом хоча і важко примиритись, однак його неминучість ще можна

зрозуміти. Коли ж у мирний час у звичайній повсякденній праці люди

отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, якщо це

трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого

і середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно,

воно просто не вкладається у свідомість.

Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб,

знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи

продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно

захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці. Міжнародна

статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до

епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від

нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних

і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди

віком до 40 років. Аналіз причин смертності в V&paufl (1994—1998 pp.)

показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці

є нещасні випадки, отруєння, травми (ЗО—35% усіх смертей у цьому віці).

Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний

чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не

можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя —

те і інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що через нещасні

випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці,

на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все

люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне

значення — це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату

Вступ ___________________________

лікарняних, компенсацій за важкі' та шкідливі умови праці тощо. За

розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків

коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо к попередження.

В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця

ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що

економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками, складають 1%

світового валового національного продукту. На цікошти, орієнтовно, можна

забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки

праці завжди посщали чільне місце в соціальному та економічному житті

суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та

формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань

охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі,

психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення

безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Адже саме за таких

обставин людина здатна працювати високопродуктивне, створювати

необхідний матеріальний потенціал супільства, добробут усіх громадян.

Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на

перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про

людину. Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі праці,

виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі

цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на

збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди

супроводжували розвиток цивілізації людства.

Умови праці розглядалися в працях Арістотеля (387—322 pp.

до н. е.), Гіпократа (400—377 pp. до н. е.). Ще за 379 років до н. е.

Гіпократ звернув увагу на шкідливий вплив пилу на організм рудокопів,

який утворюється при видобуванні руди.

Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описали

важкі умови праці, якими вирізнялися гірничорудні та металургійні

підприємства того часу.

Вступ

У 1700 p. вийшла книга Бернардино Рамацині „Роздуми про

хвороби ремісників", в котрій були детально розглянуті питання

гігієни праці і патологічних змін, що виникають в осіб різних

професій.

М. В. Ломоносов (1711—1765 pp.) написав основоположні праці

про безпеку в гірництві.

Питання гігієни праці були висвітлені Ф. Ф. Ерисманом

(1842—1915 pp.) в його книзі „Професійна гігієна фізичної та розумової

праці" (1877 p.).

Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс 1. М. Сеченов

(1829—1905 pp.), який у своїй праці „Нарис робочих рухів людини"

(1907 р.) науково обгрунтував цілу низку питань щодо ролі

центральної нервової системи та органів чуття людини

в процесі праці.

Багато зробили для наукового вивчення і вдосконалення гігієни та

безпеки праці в умовах інтенсивного розвитку промисловості вчені

Д. П. Нікольський (1855—1918 pp.), О. О. Прес (1857—1930 pp.),

В. О. Левицький (1867—1943 pp.), М. О. Вигдорчик (1875—1955 pp.) та ін.

Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі

сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним

чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки

інформації, що в свою чергу змінює умови праці.

В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці

в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних

наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний

науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки

безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ

пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи,

навчальні заклади.

СТАН ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ТА ІНШИХ КРАЇНАХ

За статистичними даними МОП кількість нещасних випадків на

виробництві останнім часом зросла і становить 125 млн. чол. щорічно,

з них близько 220 тис. гине.

Вступ

Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах,

що розвиваються, ніж у промислове розвинених державах. Так, в країнах

Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків

і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис.

гине. В Україні у 1998р. на виробництві травмовано 47 тис. чол. (з них